Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/837/25
13.02.2025 року м.Виноградів
Слідчий суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ відділення №1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12025071080000123, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньою освітою, не працюючого, раніше несудимого,
Cлідчий СВ відділення поліції № 1 Берегівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, ОСОБА_4 .
Подане клопотання обґрунтовує тим, що 01.01.2025 Виноградівським відділом Берегівської окружної прокуратури скеровано до Виноградівського районного суду Закарпатської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024071080000775 від 25.12.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 332 КК України, однак ОСОБА_4 на шлях виправлення не став, а повторно скоїв кримінальне правопорушення при наступних обставинах:
Так, ОСОБА_4 мешканець с. Новоселиця Берегівського району Закарпатської області, будучи обізнаним як місцевий житель про місце розташування державного кордону України та знаючи про існування явища нелегальної міграції, діючи умисно, з корисливих мотивів, до якого звернулася невстановлена досудовим розслідуванням особа, з якою досяг злочинної домовленості щодо прийняття участі в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України до Румунії за грошову винагороду в розмірі 1000 доларів C1ILA громадянина України, а саме ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешк. АДРЕСА_2 , який достовірно знаючи про Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 про введення воєнного стану в Україні, а також про заборону виїзду за кордон громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, окрім виключень вказаних у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з метою уникнення мобілізації мав намір незаконно потрапити через кордон України до країн Європейського Союзу.
Так, на виконання злочинної домовленості з невстановленою досудовим розслідуванням особою щодо незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України 11.02.2025 близько 20 години 00 хвилин ОСОБА_4 на виконання вказівки цієї особи, на вулиці Дубовинська в смт. Королево Берегівського району, в обумовленому місці зустрів ОСОБА_7 , якого на мотоциклі відвіз декілька метрів та залишивши мотоцикл наказав ОСОБА_7 слідувати за ним безпосередньо до лінії державного кордону України з Румунією ґрунтовою стежкою, щоб не бути виявленими працівниками Державної прикордонної служби України. Однак, під час руху до лінії державного кордону України з Румунією поза пунктами міжнародних прикордонних пунктів пропуску, 11.02.2025 близько 20 години 20 хвилин, на відстані близько 200 метрів від 112 прикордонного знаку державного кордону України з Румунією, працівниками прикордонного служби ВІПС « ІНФОРМАЦІЯ_3 », ОСОБА_4 та ОСОБА_7 були виявлені та затримані в адміністративному порядку, в результаті чого, протиправна діяльність ОСОБА_4 , спрямована на сприяння у незаконному переправленні ОСОБА_7 , за попередньою змовою із невстановленими досудовим розслідуванням особою через державний кордон України, вчинена повторно, була припинена.
ОСОБА_4 12 лютого 2025 року о 15 годині 30 хвилин затримано в порядку ст. 208 КПК України та поміщено до ІТТ № 3 Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, що за адресою: м. Виноградів, вул. Миру, 59.
12 лютого 2025 року слідчим СВ відділення поліції № 1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області капітаном поліції ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
У відповідності до ст. 12 КК України дане кримінальне правопорушення відноситься до тяжкого злочину.
Причетність ОСОБА_4 до кримінального правпорушення підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , протоколом проведення впізнання особи за фотознімками за участі свідка ОСОБА_7 та іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами.
Стаття 176 КПК України визначає, що до підозрюваних осіб можна застосувати один з таких видів запобіжних заходів з метою сприяння не ухиленню підозрюваного від слідства та суду, та не вчиненням ним інших кримінальних правопорушень, а саме: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_4 вчинив умисний злочин, передбачений ч. 3 ст. 332 КК України, який відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів та за який передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, а в разі доведення його вини в ході судового слідства, останньому загрожує реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам незаконно впливати на свідків, або іншим чином перешкоджати досудовому розслідуванню.
Відповідно до ст. 177 КПК України з метою застосування підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1. Переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Злочин, який інкримінується ОСОБА_4 є тяжким і передбачає
можливість призначення покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також той факт, що Закарпатська область межує з чотирма країнами (Польща, Румунія, Словаччина та Угорщина) дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину може переховуватись від органів досудового розслідування та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, поза межами пункту пропуску державного кордону України.
Незаконно впливати на свідків та інших учасників у кримінальному провадженні.
Підозрюваний ОСОБА_4 з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження може вступати у поза процесуальні відносини із свідками та понятими та схиляти їх до зміни даних слідству показів і це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показів або відмови від надання таких.
2. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Знаходячись на волі підозрюваний ОСОБА_4 зможе використовуючи свої зв'язки координувати дії засобами, які мають можливість впливати на викривлення зазначених даних для кримінального провадження шляхом погрози та тиску на учасників/сторін кримінального провадження, з метою уникнення підозрюваним кримінальної відповідальності, що є способом перешкоджанням досудового розслідування.
Крім того, ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого погодженого з прокурором.
Підставою застосування підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний матиме можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
У випадку засудження ОСОБА_4 за вчинення тяжкого злочину, до якого може бути застосовано виключно покарання у виді позбавлення волі до 9 років.
Вивченням особи підозрюваного на даний час встановлено, ще ОСОБА_4 працездатний, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування вказаного запобіжного заходу не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, сторона обвинувачення опираючись на зібрані в ході проведення досудового розслідування докази, вважає за необхідне враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та наявні обставини, обрати підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав.
Підозрюваний та його захисник проти клопотання заперечували, вважали, що менш суровий запобіжний захід забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Заслухавши учасників, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив наступне.
Відповідно до ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'яти років.
Положеннями ч. 1 ст.177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ч. 2 вказаної норми закону передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Органом досудового слідства - СВ відділення поліції № 1 Берегівського районного ВП Головного управління Національної поліції в Закарпатській області - проводиться досудове розслідування кримінального провадження Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12024071080000775, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.12.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Прокурор довів наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Вказаний висновок підтверджується копією повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, яка йому вручена з дотриманням ст. 276 КПК України.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може забезпечити ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Стороною обвинувачення доведено існування ризиків того, що підозрюваний з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим, внаслідок відсутності міцних соціальних зв»язків за місцем проживання та постійного місця роботи, вчинити інше правопорушення, враховуючи те, що підозрюваний посередньо характеризується, притягується до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічного злочину в іншому кримінальному провадженні.
Таким чином заперечення сторони захисту слідчий суддя відхиляє.
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).
Відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполучного Королівства» (п.55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.
Таким чином, з урахуванням характеру діяння, яке інкримінуються підозрюваному, обставин його вчинення, тяжкості покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим, запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає меті, з якою він застосовується до особи.
В даному випадку запобіжний захід у виді тримання під вартою позбавляє можливості підозрюваного перешкодити кримінальному провадженню, ухилитися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків сторони обвинувачення, а також вчинити інше правопорушення, як на стадії досудового розслідування так і під час судового розгляду.
Окрім наявної обґрунтованої підозри, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості вчиненого, а встановлені ризики є дійсними, і вони виключають, на даний час, можливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не пов»язаного з позбавленням волі.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоровя підозрюваного; міцність соціальних звязків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
Також слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, запобіжний захід у виді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі підозрюваного та тяжкості пред'явленої йому підозри, зможе забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження.
За таких обставин, слідчий-суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначеням розміру застави в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 183 КПК України, покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
При визначені розміру застави, слідчий суддя враховує обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, майновий та сімейний стан, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані які вказують на те, що у цьому кримінальному провадженні відносно підозрюваного запобіжний захід не обирався і такий не порушувався. Враховує також і те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК), у тому підозрюваному слід визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 182, 183, 194 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого задоволити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, починаючи з 12.02.2025 року по 12.04.2025 року (включно).
Датою закінчення дії запобіжного заходу є 13.04.2025 року.
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 60 560 гривень.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в цій ухвалі, протягом строку дії ухвали, тобто до 13.04.2025 року.
У разі внесення застави зобов'язати підозрюваного після звільнення з-під варти, прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду протягом дії запобіжного заходу у виді застави.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого із встановленою ним періодичністю;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.
Визначити термін дії зазначених обов'язків до 13.04.2025 року.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і підлягає до негайного виконання органом досудового розслідування.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали буде оголошений о 15 год. 30 хв. 13.02.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1