Справа № 243/568/25
Провадження № 2/243/501/2025
12 лютого 2025 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Фаліна І.Ю.
за участю:
секретаря судового засідання Мірошниченко В.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини,
17 січня 2025 року до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області звернулась ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що з 30.07.2022 вона з відповідачем перебуває в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу у них народилася дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюбні відносини між ними не склалися, вони постійно сварилися, в зв'язку з чим їх сім'я розпалася, однак шлюб між позивачем і відповідачем не розірвано. Після фактичного припинення шлюбних відносин син залишився проживати з позивачем. Відповідач добровільно грошові кошти на утримання дитини не надає, не піклується про його розвиток та про стан здоров'я. Позивач здійснює догляд за сином та тимчасово не працює, у зв'язку з чим не має фінансового доходу. Власними силами позивач намагається забезпечити потреби дитина, однак потребує фінансової допомоги чоловіка. У зв'язку з чим, просить суд: стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання сина щомісячно у твердій грошовій сумі у розмірі 5000,00 грн. з дня подання позову та до досягнення сином повноліття; стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на її утримання до досягнення сином трирічного віку, щомісячно у твердій грошовій сумі у розмірі 3000,00 грн. з дня подання позову та до 07.07.2026.
Позивач ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленою про дату, час та спосіб розгляду справи, в судовому засіданні участі не приймала, направила до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, вказала, що позовні вимоги підтримує та просила суд їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленим про дату, час та спосіб розгляду справи, шляхом направлення йому на номер мобільного телефону зазначений в позовній заяві судової повістки в електронній формі за допомогою смс-повідомлення та на адресу його реєстрації виклику до суду, в судовому засіданні участі не приймав, про причини неявки суду не повідомив, відзиву стосовно заявлених позовних вимог на адресу суду від відповідача не надходило, у зв'язку з чим суд, відповідно до ст. 280 ЦПК України, дійшов до висновку, про можливість ухвалення заочного рішення, на підставі наявних у справі доказів.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, розглянувши подані позивачем документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 30.07.2022перебувають в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 виданого 30 липня 2022 року.
Так, у відповідності до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 11 липня 2023 року слідує, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно довідки Відділу з надання адміністративних послуг Слов'янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області № 397325-21-21 від 14.01.2025 слідує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею проживає її неповнолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дитина перебуває на утриманні позивача.
Відповідач добровільно матеріальної допомоги не надає.
Вирішуючи спір в частині стягнення аліментів на утримання дитини, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей.
Відповідно до ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частиною 1 статті 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Приймаючи до уваги викладене, з метою захисту прав та охоронюваних законом інтересів малолітньої дитини, а також враховуючи покладення законом на батьків обов'язку утримувати дитину до досягнення нею повноліття, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини є обґрунтованими, та підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог в частині стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд зазначає наступне.
Згідно ч.1, ч.4 ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму встановленого законом. Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.
Згідно із статті 84 СК України право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини», ч. 1 - дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності; ч. 2 - дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; ч. 3 - якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років; ч. 4 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; ч. 5 - аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду; ч. 6 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Стаття 85 СК України регулює правовідносини з припинення права дружини на утримання.
Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу. Не перешкоджатиме виникненню цього права і застування інституту недійсності шлюбу у випадках, коли дружина не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу.
Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині - матері незалежно від цієї обставини.
У Сімейному кодексі України не встановлено максимального розміру аліментів, які можуть бути стягнені судом на утримання одного з подружжя. Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у результаті їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. При цьому, суд у першу чергу виходить з прожиткового мінімуму й життєвих потреб особи. Аліменти мають бути достатніми й співрозмірними з огляду на цілі зобов'язання по утриманню. Критерії, якими має керуватися суд при визначенні розміру аліментів, в законі значно розширені. Як і раніше, в першу чергу суд виходить з матеріального і сімейного стану платника та одержувача аліментів.
Матеріальне становище платника оцінюється, виходячи з вартості належного йому майна, розміру заробітку (доходу). Про матеріальне становище також свідчить розмір витрат, що здійснюються платником на утримання себе й членів своєї сім'ї.
Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану (ст. 80 Сімейного Кодексу України).
Згідно вимог ч.1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд приймає до уваги обставини, що мають значення, а саме: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
При вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд виходить з положень ст. 84 Сімейного Кодексу України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», та бере до уваги стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров'я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов'язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.
Відповідно до ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи на підставі наданих сторонами доказів, в межах заявлених позовних вимог. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Суд зазначає, що відповідачем відзиву на позов не подано, доказів наявності непрацездатних членів сім'ї чи інших дітей на утриманні не представлено. Також відповідачем не надано даних щодо відсутності можливості надавати позивачу матеріальну допомогу, а також доказів, які свідчать про наявність підстав для звільнення його від обов'язку утримувати дружину до досягнення дитиною трьох років.
Виходячи зі встановлених доказів та фактичних обставин справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги і в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім того, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду з даним позовом, а тому відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 2422,40 гривень.
Згідно з п.1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75, 80, 84-85, 180-183 СК України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-268, 274-279, 280-282, 289 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини- задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок, щомісячно, починаючи з 17 січня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , аліментина її утримання як дружини у твердій грошовій сумі у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок, щомісячно, починаючи з 17 січня 2025 року і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень 40 копійок, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст рішення складено 12.02.2025.
Суддя І.Ю. Фалін