Номер провадження 2/243/94/2025
Номер справи 243/9030/24
12 лютого 2025 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Агеєвої О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Кобець О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів на підставі наказу № 29-к «Про впровадження дистанційної роботи Слов'янського міськрайонного суду Донецької області» від 10 травня 2022 року цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Понятенко Алла Йосипівна, до Слов'янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, третя особа: Полтавська районна державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
Адвокат Понятенко А.Й. звернулася до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області в інтересах позивача ОСОБА_1 з позовною заявою до Слов'янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, обґрунтовуючи вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .
15 грудня 2023 року Полтавською державною нотаріальною конторою за завою позивача заведено спадкову справу № 280/2023 до майна померлого чоловіка. 14 червня 2024 року за реєстровим номером 2-524 ОСОБА_1 отримала Свідоцтво про право на спадщину за законом на легковий автомобіль.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати її чоловіка - ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина, що складається з житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
За життя ОСОБА_3 07.07.2021 склала заповіт, яким заповідала все своє майно своєму синові ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Однак ОСОБА_2 не встиг прийняти спадщину після смерті матері - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки сам помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Про існування заповіту позивачу не було відомо, та перебираючи речи покійних, вона знайшла заповіт, та звернулася до нотаріуса, однак нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , оскільки ОСОБА_1 не звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 та рекомендувала звернутися до суду з заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Просить суд визначити ОСОБА_1 в порядку спадкової трансмісії після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком в 3 (три) місяці з дня набрання рішенням законної сили.
Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Понятенко А.Й. у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, від адвоката до суду надійшла Заява, відповідно до якої вона просить справу слухати без їх участі та наполягає на задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача - Слов'янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення судового засідання, не з'явився.
Від керівника Слов'янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області надійшла Заява, в якій він просить суд розглянути справу у відсутності їх представника. Рішення просив ухвалити на розсуд суду у відповідності до вимог діючого законодавства України.
Представник третьої особи - Полтавської районної державної нотаріальної контори, в судове засідання не з'явився, однак державний нотаріус Махринська О.В. до суду надала заяву про розгляд справи без її участі.
Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Згідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Відповідно до ч. 3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст.1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати Заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним Заяви про прийняття спадщини.
Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , 07.07.2021 на випадок своєї смерті зробила розпорядження (склала заповіт), який все своє майно заповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Цей заповіт посвідчено приватним нотаріусом Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Мурадовою С.Г.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 09.08.2023.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 від 14.09.2023.
15 грудня 2023 року Полтавською державною нотаріальною конторою за завою ОСОБА_1 заведено спадкову справу № 280/2023 до майна померлого чоловіка ОСОБА_2
14 червня 2024 року за реєстровим номером 2-524 ОСОБА_1 отримала Свідоцтво про право на спадщину за законом на легковий автомобіль.
Згідно зі ст. 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).
Спадкова трансмісія є особливим порядком здійснення права на спадкування.
У разі переходу права на прийняття спадщини в порядку спадкової трансмісії застосовуються як загальні правила, що регламентують способи (необхідність вчинення трансмісарам дій, що свідчать про прийняття спадщини за статтею 1269 ЦК України, недопущення прийняття спадщини з умовою чи застереженням відповідно до частини 2 статті 1268 ЦК України), строки прийняття та відмови від спадщини, так і спеціальні норми переходу права на прийняття спадщини до трансмісара. Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився.
На підставі викладеного можна зробити висновок, що оскільки право трансмісара на прийняття спадщини в порядку трансмісії та право на прийняття спадщини, що відкрилася після смерті трансмітента, є самостійними суб'єктивними цивільними правами, то спадкоємець має вчинити самостійні юридичні дії, які засвідчували б його волевиявлення, спрямоване на прийняття спадщини після смерті першого спадкодавця (в порядку спадкової трансмісії) і після смерті трансмітента, зокрема подати дві окремі заяви про прийняття кожної зі спадщин або в одній заяві вказати про прийняття обох спадщин.
Також, 14 червня 2024 року державним нотаріусом Полтавської районної нотаріальної контори Махринською О.В. ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , оскільки ОСОБА_1 не звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_1 пропущено шестимісячний строк для подання заяви на прийняття спадщини, тому ОСОБА_1 рекомендовано звернутися до суду з заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Згідно з ч.2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або оголошення її померлою.
Згідно зі ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав Заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати Заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Зі змісту вказаних норм вбачається, що звертатися з позовом про визначення додаткового строку, достатнього для прийняття спадщини мають право спадкоємці за заповітом чи за законом, а суд при вирішенні цього питання повинен перевіряти поважність причин його пропуску.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання Заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 26 вересня 2012 року № 6-85цс12, від 04 листопада 2015 року № 6-1486цс15.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання Заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання Заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
У відповідності до вимог ст. ст. 76, 81 ЦПК України «Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи».
В обґрунтування поважності причин пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини, який згідно частині 1 статті 1270 ЦК України встановлюється у шість місяців та починається з дня відкриття спадщини, з моменту смерті, зазначено, що вона не знала про існування заповіту, та коли дізналася, одразу звернулася до нотаріуса.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23, з урахуванням конкретних обставин справи, що переглядається, висновує, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Проте це стосується обставин, за яких заповіт є єдиною підставою спадкування і незнання про його існування не вимагає від спадкоємця вчинення дій щодо прийняття спадщини. Спадкоємець за законом, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини у встановлений шестимісячний строк з часу відкриття спадщини. Тож необізнаність про наявність заповіту може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини тільки для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі їх обізнаності про відсутність спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом.
У відповідності до Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року « Про практику у справах про спадкування» п.24 ( абзаци 1,2,6) «Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.
Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину ( частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Також, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 17 жовтня 2018 року, справа № 681/203/17-ц, зазначив, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності», як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Приймаючи до уваги той факт, що позивачем надано суду безперечні докази у відповідності до ст. ст. 76, 81 ЦПК України, які б свідчили про поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини, то суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись 12, 13, 76, 78, 81, 89, 141, 229, 235, 259, 263, 264, 265, 268, 353, 355, 356 ЦПК України, ст. ст. 1220 - 1223, 1272, 1297 ЦК України, п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року « Про практику у справах про спадкування», суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Понятенко Алла Йосипівна, до Слов'янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, третя особа: Полтавська районна державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , в порядку спадкової трансмісії після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком в 3 (три) місяці з дня набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Повне судове рішення складено 12 лютого 2025 року.
Головуючий:
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду
Донецької області О.В. Агеєва.