Справа № 351/2368/24
Номер провадження №3/351/72/25
27 січня 2025 року м. Снятин
Суддя Снятинського районного суду Івано-Франківської області Посохов І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стрільця взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення КРТЦК № 10/24 від 02.12.2024, 24 листопада 2024 року близько 07:00 год. стрілець взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 , неналежно виконуючи обов'язок щодо несення військової служби через недбале та несумлінне ставлення до своїх обов'язків, без повідомлення свого безпосереднього командира залишив розташування ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 ).
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причину неявки суд не повідомив.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд доходить наступного висновку.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діяннях винної особи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП докази оцінюються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Рішення Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 14 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (Далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
З диспозиції ч. 2 ст. 172-15 КУпАП вбачається, що відповідальність за вчинення вказаного правопорушення настає за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Об'єктивною стороною вказаного правопорушення є недбале ставлення військової службової особи до військової служби.
Водночас, як у протоколі, так і у доданих до протоколу матеріалах відсутні відомості про нормативний акт, яким визначається компетенція військової службової особи, коло службових обов'язків, покладених на неї цим актом у встановленому законом порядку, які конкретні обов'язки та у якому порядку вона повинна була виконати у даній обстановці, у чому саме виявилися допущені нею порушення службових обов'язків, які наслідки спричинили ці порушення та чи перебувають вони у причинному зв'язку з наслідками, що настали.
Крім того, суд зазначає, що така форма вини як недбалість може мати місце тоді, коли особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинна була і могла їх передбачити. Тобто, для кваліфікації дій ОСОБА_1 як недбалість, мали настати суспільно небезпечні наслідки його діяння (дії або бездіяльності).
З матеріалів справи судом не встановлено, що внаслідок залишення ОСОБА_1 розташування ІНФОРМАЦІЯ_3 настали взагалі будь-які наслідки, а отже, на думку суду, і відсутнє недбале ставлення до своїх обов'язків. В такому випадку дії ОСОБА_1 можуть містити склад іншого військового адміністративного правопорушення.
Європейський суд неодноразово наголошував, що судочинство у національних судах повинно здійснюватись «згідно із законом».
У п. 44 рішення по справі «Володимир Поліщук та Світлана Поліщук проти України» від 30 вересня 2010 року Суд наголосив, що суди повинні забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є джерелом права в Україні кожному гарантовано право на справедливий суд.
Суд не може самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винуватість особи має доводитися саме в суді, що вимагає «обережності дій суду» при вирішені питання про тягар доказування в такій категорії справ.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Наведені вище обставини, у відповідності до статті 62 Конституції України, повинні тлумачитись судом на користь ОСОБА_1 і вони не дають змоги суду однозначно оцінити дії останнього, як такі, що містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Ретельно вивчивши матеріали справи, суд вважає, що дані про винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, у зв'язку з чим провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 7, 245, п. 1 ч. 1 ст. 247, 251, 252, 265, 278, 280, 283, 284 КУпАП, суд
Провадження в справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення через Снятинський районний суд.
Суддя Іван ПОСОХОВ