Справа № 347/58/21
Номер провадження №1-кп/351/108/25
23 січня 2025 року м. Снятин
Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинувачених- ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
представників потерпілих- ОСОБА_7 ОСОБА_8 ,
потерпілих- ОСОБА_9 , ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, -
В провадженні Снятинського районного суду перебуває дане кримінальне провадження.
Захисник ОСОБА_4 , який діє в інтересах обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , в судовому засіданні заявив клопотання про повернення обвинувального акта у даному кримінальному провадженні. Вимоги клопотання обгрунтовані тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам кримінально-процесуального закону. Зокрема, в обвинувальному акті зазначено, що потерпілими є ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , яким майнової шкоди не завдано, як і не міститься інших даних про заподіяння їм будь якого іншого виду шкоди. Висновок досудового розслідування про те, що внаслідок дій обвинувачених потерпілий втратив службовий відеореєстратор, що спричинило АТ «Прикарпаттяобленерго» матеріальну шкоду є незрозумілим. Оскільки на думку захисника саме потерпілий ОСОБА_11 є відповідальним за заподіяння цієї майнової шкоди, так як в обвинувальному акті не зазначено які саме дії обвинуваченого призвели до втрати потерпілим ОСОБА_11 службового відеореєстратора. В обвинувальному акті зазначено, що порушення громадського порядку сталося на території приватного підприємства, власником якого є ОСОБА_12 , однак в обвинувальному акті нічого не зазначено про те, чи правомірно особи, які вказані потерпілими перебували на території приватного підприємства. В обвинувальному акті не зазначено, за якими саме ознаками приватна територія визнана саме як громадське місце; не вказано показання свідка ОСОБА_12 ; не зазначено чи правомірними були дії потерпілих під час рейдової перевірки об'єктів електропостачання споживачів АТ «Прикарпаттяобленерго» в межах Косівського району на предмет виявлення фактів безоблікового споживання або неправильного вимірювання електричної енергії саме на приватній території ОСОБА_12 . В обвинувальному акті не зазначено інформацію про те, що щодо потерпілих внесені відомості до ЄРДР та проводиться досудове розслідування, що підтверджується відповідними витягами з ЄРДР від 29.12.2020 року, 28.01.2021 року та 13.10.2020 року. Обвинувальний акт складений з порушенням вимог до реквізитів офіційного документу, а саме не скріплений печаткою.
З цих підстав, захисник ОСОБА_4 , що діє в інтересах обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , просив задовольнити його клопотання та повернути обвинувальний акт прокурору.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 , та обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_6 клопотання підтримали та просили його задовольнити.
Прокурор щодо заявленого клопотання про повернення обвинувального акту заперечив. Зазначив, що такий повністю відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Всі зазначені захисником обставини, можуть бути з'ясовані в ході судового розгляду, за результатом чого буде постановлене судом рішення, передбачене вимогами КПК України. Відсутність печатки на обвинувальному акті не є порушенням чинного законодавства та не скасовує сам обвинувальний акт, який відповідає вимогам КПК України.
Потерпілі ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , їх представники ОСОБА_7 .. ОСОБА_8 вважають, що вказане клопотання не підлягає до задоволення.
Перевіривши обвинувальний акт, заслухавши доводи заявленого клопотання, з'ясувавши думку учасників судового провадження суд доходить наступного висновку.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.
Для ухвалення рішення про повернення обвинувального акта прокурору суд має встановити невідповідність такого обвинувального акта вимогам Кримінального процесуального кодексу.
Статтею 291 КПК України передбачено відомості які повинен містити обвинувальний акт, а також які документи додаються до обвинувального акту.
Так, судом встановлено, що поданий до суду обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки він містить відомості, які передбачені п. 1-9 ч. 2 ст. 291 КПК України, підписаний слідчим та прокурором, який його затвердив і до нього додано передбачені кримінальним процесуальним законом додатки.
В обвинувальному акті міститься виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінальних правопорушень з посиланням на статті закону України про кримінальну відповідальність та сформульовано обвинувачення із зазначенням дій, які були вчинені обвинуваченими, а також обставини, які, відповідно до положень КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
В обвинувальному акті викладені ті фактичні обставини вчинення обвинуваченими кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими. Вказане означає, що визначення обсягу та способу викладення фактичних обставин кримінального правопорушення у тексті обвинувального акта належить до повноважень прокурора, а тому ані суд, ані інші учасники судового провадження не можуть вимагати від нього змінити їх виклад.
Суд наголошує на тому, що питання, які стосуються змісту та достовірності викладених прокурором фактичних обставин кримінального правопорушення не підлягають розгляду на підготовчому судовому засіданні і суд на цій стадії лише встановлює відповідність процесуальної форми обвинувального акта вимогам, визначеним кримінальним процесуальним законом, не досліджуючи при цьому суті обвинувачення, а тому не вправі пропонувати слідчому/прокурору зазначати в обвинувальному акті інші обставини чи події, або викладати їх в інший спосіб.
Суд не може передчасно, без дослідження будь-яких доказів, надавати оцінку обставинам, викладеним в обвинувальному акті та ставити їх існування під сумнів, як того вимагає представник потерпілого.
А тому, доводи, зазначені захисником у клопотанні, є неспроможними, та не можуть бути підставою для повернення обвинувального акта.
Також суд вважає неспроможними як підставу повернення обвинувального акту твердження сторони захисту про відсутність скріплення підпису прокурора в обвинувальному акті печаткою, оскільки у ч. 3 ст. 291 КПК України містяться вимоги щодо посвідчення обвинувального акта виключно шляхом підписання слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно. Жодних додаткових вимог щодо посвідчення обвинувального акта у ст. 291 КПК України не зазначено. В ст. 1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України. Під час розгляду клопотання захисником та обвинуваченим не наведено, якими саме вимогами закону взагалі встановлюється обов'язковість засвідчення печаткою обвинувального акта з метою надання йому статусу офіційного.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає зазначені в клопотанні захисника зауваження щодо змісту обвинувального акта такими, що не дають підстав для його повернення, оскільки обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК україни, суть обвинувачення викладена коректно, зрозуміло та не перешкоджає ефективному захисту обвинувачення, на які посилається захисник, підлягає дослідженню та встановленню в ході судового розгляду. Кримінально-процесуальний Кодекс України не містить вимог щодо обов'язковості скріплення обвинувального акту печаткою.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 291, 314-316, 369, 372, 376 КПК України, суд
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 , що діє в інтересах обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ,про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за реєстраційним № 12020095190000059 від 09.10.2020 стосовно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 296 КК України відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий: ОСОБА_13