г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/1281/24
Номер провадження 3/213/31/25
05 лютого 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Попов В.В., розглянувши матеріали про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
19.03.2024 до суду надійшов Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №636572, складений 08 березня 2024 року щодо порушення ОСОБА_1 вимог п.2.9а Правил дорожнього руху.
За змістом Протоколу: 08.03.2024 року о 20:43 год. в Дніпропетровській області, м. Кривий Ріг, Інгулецький район, вул. Добролюбова, 9 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota днз НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі у лікаря нарколога та підтверджується висновком медичного закладу №651 від 08.03.2024 року. БК 475610, 474875, 475171, 475172.
В судовому засіданні:
- захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвокат Ямковий В.І. надав свої заперечення у письмовому вигляді, де детально виклав свою позицію щодо великої кількості порушень з боку поліції та лікаря і просив закрити провадження у справі за відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, звернувши увагу на суттєві порушення поліцейських та лікаря в закладі охорони здоров'я, який оглядав водія. Так, згідно відеозапису поліцейські зупинили водія безпідставно в порушення ст. 35 Закону України «Про національну поліцію». Далі, поліцейські ознаки алкогольного сп'яніння не виявляли та безпідставно заявили вимогу про огляд на місті зупинки, на що водій погодився і після цього не погодився з результатами. В медичному закладі поліцейський не пустив ОСОБА_1 до туалету, зазначивши, що у нього будуть брати сечу на аналіз, проте в подальшому лікар сказав здати на аналізи тільки кров. При цьому відповідна Інструкція зазначає, що для аналізу береться слина, сеча, а в разі не можливості отримати їх зразки береться кров. Проте лікар проігнорував вимоги даної Інструкції, не встановив неможливість отримання послідовно сечі, не давши пояснень про це, що є очевидним порушенням цієї Інструкції. Далі, ОСОБА_1 просив собі копію акту огляду, або надати можливість його зафіксувати на фото, проте в цьому йому було відмовлено. З відеозапису і на місті зупинки і в лікарні видно, що ОСОБА_1 є повністю тверезим, його поведінка, рухи, мова не викликають жодних сумнівів, відповідають обстановці і не містять жодного ознаку алкогольного сп'яніння. При цьому ОСОБА_1 за лікарським рецептом і призначенням, який він надає до матеріалів справи, вживає ліки - Канефрон, які містять 19% етанолу, при цьому у Інструкції по їх вживанню чітко зазначено, що вони не впливають на здатність керування транспортом. При цьому лікар взагалі не з'ясовував цю обставину. Аналіз крові брався один раз, тестування технічними приладами два рази, їх показники різняться з показниками технічного приладу поліцейського - фіксується не зменшення проміле за спливом часу, а збільшення, що є не можливим і викликає сумніви у справності вказаних технічних приладів, документацію щодо їх належності та своєчасної повірки не було надано не на місті огляду, не до суду;
- особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 пояснив, що був зупинений поліцейськими під час руху, порушень ПДР не вчиняв, під заборонений знак не їхав, алкоголь не вживав. На вимогу поліцейського пройшов огляд на місті зупинки, оскільки був впевнений у результатах тесту, ритім не погодився з його результатами та пройшов огляд в лікарні. В лікарні перед оглядом він попросився в туалет, проте поліцейський його не пустив, зазначивши, що лікар зараз буде брати сечу на аналіз. Проте лікар, який його оглядав зазначив, що треба здати кров, про сечу мова взагалі не йшла, йому не пропонували крім здачі крові інших аналізів. Після аналізу він просив у лікаря копію акту або можливість його сфотографувати, проте йому було відмовлено. Він за призначенням лікаря та за його рецептом вживає ліки - Канефрон, які містять 19% етанолу. В Інструкції по їх вживанню зазначено, що вони не впливають на здатність керування транспортом, таким чином він впевнено керував транспортним засобом. Лікар цю обставину у нього не з'ясовував і взагалі не задав жодного питання щодо вживання ним лікарських засобів. Аналіз крові у нього брався один раз;
- поліцейський ОСОБА_2 пояснив, що водія зупиняв він, на тій підставі, що водій до цього виїхав з пляжу на заборонений знак. Він виявив у водія ознаки алкогольного сп'яніння, які саме не пам'ятає, потім він викликав інший екіпаж, якому він доручив оформлювати матеріали;
- поліцейський ОСОБА_3 пояснив, що водія він не зупиняв, йому зателефонував командир ОСОБА_2 та викликав скласти адміністративний протокол на водія. Які саме ознаки сп'яніння були виявлені у водія він не пам'ятає, чи оголошувались вони водію також не пам'ятає. Водій пройшов огляд на місті, не погодився з результатом і був доставлений на огляд до медичного закладу;
- поліцейський ОСОБА_4 пояснив, що особисто водія він не зупиняв, зупиняв його командир. Від громадян надійшла інформація про те, що водій до початку руху вживав алкоголь. Він відвозив водія до лікарні разом із поліцейським ОСОБА_3 і також знаходився разом з ними в лікарні;
- лікар-нарколог ОСОБА_5 пояснив, що проводив огляд водія, складав Акт медичного огляду та Висновок результатів медичного огляду. Коли він оглядав водія то маніфест них ознак сп'яніння він не встановив, лише побачив тремтіння пальців рук. Водій був оглянутий спочатку за допомогою приладу Драгер, потім він запропонував йому здати кров і водій погодився, чи пропонував він здати сечу водію не пам'ятає;
- лікар-уролог ОСОБА_6 пояснив, що працює в 6-й міській лікарні м. Дніпро, ОСОБА_1 знає як пацієнта, який звертався до нього в березні 2024 року і якому він рекомендував ліки - Канефрон, який містить етиловий спирт.
Нормативні акти, що передбачають відповідальність за дане адміністративне правопорушення та законодавство, яким керувався суддя при прийняття рішення.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 3 ст. 63 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Салабіаку проти Франції" від 07 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
У КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає у разі керування особою транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про національну поліцію", у своїй діяльності поліція керується Конституцією України,міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про національну поліцію", поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ч.ч. 1-3 статті 7 Закону України "Про національну поліцію", під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації. Обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції. Здійснення заходів, що обмежують права та свободи людини, має бути негайно припинене, якщо мета застосування таких заходів досягнута або немає необхідності подальшого їх застосування.
Відповідно до ч. 1 статті 8 Закону України "Про національну поліцію", поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті35 Закону України "Про національну поліцію" поліцейський може зупиняти транспортні засоби:
1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху;
2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;
3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;
4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;
5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;
6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;
7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;
8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;
9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв;
10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту;
11) якщо є наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених
В другій части, зазначається, що поліцейський зобов'язаний зупиняти транспортні засоби у разі:
1) якщо є інформація, що свідчить про порушення власником транспортного засобу митних правил, виявлені митними органами відповідно до Митного кодексу України, а саме: порушення строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту іншого транспортного засобу особистого користування, використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, розкомплектування чи передачу у володіння, користування або розпорядження такого транспортного засобу особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту;
2) якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб, який зареєстрований в іншій країні, не зареєстрований в Україні у встановлені законодавством строки чи перебуває на території України з порушенням строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту, чи використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, чи переданий у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.
В третій частині цієї статті зазначається, що поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті;
Відповідно до пункту 2 розділу І "Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі - Інструкція) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Пункт 3 розділу І зазначеної Інструкції визначає, що ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Пункт 3 розділу І зазначеної Інструкції визначає, що ознаками ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно пункту 6 розділу І зазначеної Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби).
Згідно пункту 6 розділу ІІ зазначеної Інструкції, огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
Згідно пункту 7 розділу І зазначеної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення.
Згідно пункту 12 розділу ІІІ зазначеної Інструкції, предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.
Згідно пункту 13 розділу ІІІ зазначеної Інструкції, для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
Згідно пункту 16 розділу ІІІ зазначеної Інструкції, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду.
Згідно пункту 22 розділу ІІІ зазначеної Інструкції, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Висновок судді за результатами розгляду справи.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши письмові докази у справі та клопотання захисника, переглянувши відеозаписи з боді-камер працівників поліції, давши їм належну та всебічну оцінку у їх сукупності, враховуючи вищезазначені вимоги чинного законодавства приходжу до висновку, що провадження по справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за наступними підставами.
Суддею встановлено, що поліцейськими допущений ряд порушень вимог чинного законодавства на місті зупинки, а також встановлено, що огляд водія в закладі охорони здоров'я відбувся із порушенням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, суддею встановлено, що водій ОСОБА_1 був зупинений поліцейськими безпідставно, що є грубим порушенням вимог статті 35 Закону України «Про національну поліцію». Жодного доказу зупинення водія у законний спосіб суду не надано, в матеріалах справи такі докази відсутні.
Далі, згідно з Актом огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, який був складений поліцейським на місті зупинки водія у останнього були виявлені ознаки сп'яніння - запах алкоголю з порожнини рота різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
Проте, згідно дослідженого відеозапису встановлено, що водій ОСОБА_1 , на вимогу поліцейських неодноразово робив видих повітря, після чого поліцейський зазначив, що запаху алкоголю не має (20:44 і далі). У свою чергу, в медичному закладі під час огляду водія лікарем-наркологом останній також не встановив запах алкоголю, про що зробив відмітку в Акті медичного огляду (а.с. 64, пункт 17).
Крім того, згідно дослідженого відеозапису з моменту зупинки протягом усього часу фіксації водія встановлено, що його поведінка повністю відповідає обстановці, не викликає жодного сумніву, є адекватною, послідовною і зрозумілою, що у свою чергу також встановив і лікар-нарколог, про що зазначив у Акті медичного огляду водія, відмітивши, що у ОСОБА_1 свідомість ясна, орієнтування всебічно збережене, точні рухи виконує без промахування, хода без хитань, мовна здатність не порушена (а.с. 64).
Також встановлено, що поліцейський, після прохання до водія видихнути повітря повідомив, що запаху алкоголю не має, при цьому інший поліцейський, який стояв поруч з ними заявив водію, що у нього є запах алкоголю і він вимагає пройти огляд на місті за допомогою технічного приладу Драгер (20:44 і далі).
В даному випадку, вимога поліцейського пройти огляд для встановлення стану алкогольного сп'яніння на місті була повністю безпідставною, не ґрунтувалась на фактично встановлених обставинах, отже, згідно вищенаведених вимог чинного законодавства була не законною.
Далі, не погодившись з результатами огляду на місті зупинки водій з поліцейськими направляється до медичного закладу де проходить огляд у лікаря-нарколога, який всі свої дії, відповідно до вимог зазначеної вище Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції фіксує у відповідному Акті медичного огляду (а.с. 64-65).
Згідно дослідженого відео, а також змісту Акту медичного огляду встановлено, що лікар нарколог проігнорував повне встановлення всіх обставин згідно вищенаведеної «Інструкції» - не встановив у водія ОСОБА_1 відомості про вживання/останнє вживання лікарських препаратів і не заповнив відповідно пункт 16 вказаного Акту в цій частині, заповнення якого у повному обсязі є обов'язковим, що є порушенням вказаної Інструкції.
При цьому встановлено, що водій ОСОБА_1 на підставі лікарського рецепту, доданого до матеріалів справи, приймає і у зазначений день приймав лікарський засіб - Канефрон, який містить етанол і який згідно до своєї інструкції не встановлює обмежень щодо керування транспортним засобом. Проте лікар-нарколог під час огляду водія ці обставини не встановлював взагалі і Акт огляду в цій частині не заповнював відповідними записами.
Далі, лікар-нарколог в порушення вимог зазначеної вище Інструкції, а саме пунктів 12 та 13 Розділу ІІІ, бере у ОСОБА_1 біологічне середовище кров, при цьому жодним чином не встановив неможливість отримання сечі, що вказані вище пункти Інструкції вимагають від лікаря зробити буквально послідовно. У свою чергу, дослідженим відео підтвердилась і та обставина, на яку звертав захист в судовому засіданні, що поліцейський безпосередньо перед оглядом ОСОБА_1 у лікаря-нарколога в медичному закладі не пустив на його прохання до туалету через те, що лікар-нарколог буде вимагати здати сечу.
Згідно пункту 16 розділу ІІІ зазначеної Інструкції, висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння видається на підставі акта медичного огляду.
Згідно пункту 22 розділу ІІІ зазначеної Інструкції, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Таким чином встановлено, що лікар-нарколог під час встановленої законом процедури медичного огляду ОСОБА_1 двічі порушив вимоги Інструкції, отже такі висновки, як зазначено вище, вважаються недійсними.
Також, є очевидно суперечливими встановлені обставини огляду ОСОБА_1 за допомогою технічного приладу Драгер, а саме не послідовне, не логічне з медичної точки зору зростання показника - о 20 год. 46 хв. показник Драгеру - 0,28%, о 21 год. 35 хв. показник Драгеру - 0,35%, тобто майже через годину показник не зменшується, а збільшується і вказане протиріччя не було роз'яснено перед судом ні поліцейським, ні лікарем-наркологом. При цьому, особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення і на яку, відповідно до вимог статті 251 КУпАП покладається обов'язок щодо збирання доказів, не надано відповідних документів, на підтвердження належності всіх технічних приладів, якими у той день проводився огляд/медичний огляд ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди зобов'язані застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права. У свою чергу ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18.01.1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства". Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17.06.2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.
З урахуванням вищенаведеного, спираючись на вимоги та норми чинного законодавства України та практику Європейського суду з прав людини суд знаходить, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є не доведеною, тому підстав для його притягнення до адміністративної відповідальності немає за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю при відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1 ст. 247, ст.ст. 245, 251, 266, 268, 280, 283, 284, 285 КУпАП України, суддя -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя В.В.Попов.