справа № 208/8821/24
№ провадження 1-в/208/302/24
Іменем України
03 грудня 2024 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі: Головуючого судді - ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , представника установи ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за поданням адміністрації державної установи "Кам'янська виправна колонія (№34)" про приведення вироків суду у відповідність до чинного законодавства, відносно засудженої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженої 29.04.2021 року Орджонікідзевським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України, на підставі ч. 1 ст. 70, ч.1, 4 ст. 71 КК України остаточно призначено покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є власністю останньої, -
До Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області надійшло подання адміністрації державної установи "Кам'янська виправна колонія (№34)" про приведення вироків суду у відповідність до чинного законодавства, відносно засудженої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженої 29.04.2021 року Орджонікідзевським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України, на підставі ч. 1 ст. 70, ч.1, 4 ст. 71 КК України остаточно призначено покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є власністю останньої.
Клопотання мотивоване тим, що вироком Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 29.04.2021 року ОСОБА_5 було засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України, де остання своїми протиправними діями 29.03.2020 року завдала матеріальну шкоду потерпілому на суму 1786 грн. (діяння кваліфіковано за ч.2 ст.185 КК України)
09.08.2024 року набрав чинності Закон України №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (надалі Закон №3886-ІХ).
Відповідно до вказаного Закону №3886-ІХ, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого, дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі вищевикладеного, адміністрація державної установи "Кам'янська виправна колонія (№34)" просить привести вищевказаний вирок у відповідність до Закону №3886-ІХ.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 подання підтримав, зазначив, що епізод крадіжки підпадає під зміни у законодавстві.
Представник установи у судовому засіданні подання підтримала.
Від засудженої надійшла заява, в якій вона просила клопотання розглядати без її участі, подання підтримала.
Вислухавши думку прокурора, представника колонії, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України (п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України).
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
09.08.2024 року набрав чинності Закон України №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (надалі Закон №3886-ІХ).
Відповідно до вказаного Закону №3886-ІХ, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого, дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.6 ст. 3 КК України, зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Згідно з п.5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до пп.169.1.1 пункту 169.1 ст.169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь якого платника податку.
Таким чином два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи та відповідно станом на:
- 29.03.2020 року становило 2102 грн.
Судом встановлено, що вироком Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 29.04.2021 року ОСОБА_5 було засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України за епізодом 29.03.2020 року, де остання своїми протиправними діями завдала матеріальну шкоду потерпілому на суму 1786 грн., що станом на день вчинення крадіжки складає суму меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Кримінальна протиправність діяння, а також його карність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки Кримінальним кодексом, що діяв на час вчинення цього діяння ( ч. 3 ст. 3, ч. 2 ст. 4 КК України).
Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1 ст. 5 КК України).
Указане положення цілком узгоджується із вимогами ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, на теперішній час кримінальна відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка) настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян встановленого на дату скоєння відповідного правопорушення.
Вказані висновки суду узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у справі №0306/7567/12, згідно з якими «за загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності».
Частиною 2 статті 74 КК України, передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_5 за вироком Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 29.04.2021 року, завдала матеріальну шкоду потерпілому на суму меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на день скоєння крадіжки майна, тобто вчинені нею діяння відповідно до вимог Закону України №3886-ІХ не є кримінально-караними на теперішній час, суд приходить до висновку про необхідність привести вищевказані вироки у відповідність до вимог вказаного Закону, звільнивши засуджену ОСОБА_5 від призначеного покарання за ч.2 ст.185 КК України на підставі ч.2 ст. 74 КК України.
Однак, відносно інших вчинених кримінальних правопорушень, жодних змін прийнято не було, а тому покарання, призначене за вироком Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 29.04.2021 року зміні не підлягає.
За таких обставин, подання адміністрації державної установи "Кам'янська виправна колонія (№34)" є таким, що підлягає задоволенню.
Подання начальника державної установи "Кам'янська виправна колонія (№34)" про приведення вироків суду у відповідність до чинного законодавства, відносно засудженої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.
На підставі ч.2 ст.74 КК України звільнити засуджену ОСОБА_5 від покарання, призначеного їй вироком Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 29.04.2021 року за епізодом від 29.03.2020 року за ч.2 ст. 185 КК України, у зв'язку з усуненням караності діяння.
Вважати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженою вироком Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 29.04.2021 року за ч.1 ст. 309, ч.2 ст.307 КК України, на підставі ч.1 ст.70, ч. 1,4 ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 7 років з конфіскацією у власність держави всього майна, яке є власністю останньої.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу суду, якщо її не скасовано, вона набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1