справа № 208/11188/24
провадження № 3/208/3379/24
23 грудня 2024 р. м. Кам'янське
Суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Гречана В.Г., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Чорнобиль Київської області, громадянина України, місце служби військова частина НОМЕР_1 , командир стрілецької роти, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності притягався,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення серії НГУ №328424 від 04.10.2024 року, -
08.10.2024 року в провадження Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області надійшов матеріал про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.172-15 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії НГУ №328424 від 04.10.2024 року вбачається, що 02.10.2024 року близько 12 год. в АДРЕСА_2 військовослужбовець ОСОБА_1 недбало ставився до військової служби в умовах особливого періоду, а саме невчасно та неточно надав необхідну інформацію командуванню НОМЕР_2 БОП військової частини НОМЕР_3 НГУ, що негативно вплинуло на боєздатність підрозділу, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-15 КУпАП.
До судового засідання ОСОБА_1 не з'явився, засобами електронної пошти від нього отримані заперечення на протокол, відповідно до яких він вказує, що ротна група, командиром якої він є, перебуває в оперативному підпорядкуванні НОМЕР_4 батальйону оперативного призначення, секції S1 як бригади, так і батальйону ведуть облік та розрахунок особового складу прикомандированих підрозділів. Керівництво батальйону завжди має повну інформацію про наявність особового складу, зокрема і очолюваної ним роти. Час від часу, з ним проводяться звірки чисельності та наявності особового складу. Тому ненадання ним інформації про розрахунок особового складу підрозділу жодним чином не могло негативно вплинути на якість та оперативність формування груп військовослужбовців, які залучались до виконання бойових завдань. Окрім того, в матеріалах справи немає підтверджуючих документів, які б зобов'язували надавати інформацію про розрахунок особового складу підрозділу, зокрема і 02.10.2024. Цього нема і в обов'язках командира роти, які надані в матеріалах адміністративної справи. Вину за протоколом не визнає в повному обсязі, письмові пояснення, що містяться в протоколі та сам протокол підписані ним під психологічним тиском.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши заперечення ОСОБА_1 , суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративну відповідальність.
Згідно з ст.7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності.
Частиною 1 ст.172-15 КУпАП передбачена відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби. Відповідальність за частиною 2 вказаної статті настає за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду.
Так, недбале ставлення до військової служби передбачає невиконання або неналежне виконання військовою службовою особою своїх службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них.
Несумлінне ставлення службової особи до своїх службових обов'язків, передусім, характеризує поведінку (дію або бездіяльність) при недбалості. Вона означає, що за наявності об'єктивної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, службова особа безвідповідально ставиться до виконання своїх обов'язків, у зв'язку з чим виконує їх неналежним чином (неякісне, неточно, неповно, поверхнево, несвоєчасно тощо) або взагалі не виконує службові обов'язки, які входять до її компетенції. Несумлінне ставлення до службових обов'язків характеризує об'єктивну сторону вчиненого і полягає в тому, що за наявності реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, або хоча і діє, але неналежним чином.
Отже, для об'єктивної сторони недбалості необхідно встановити: а) нормативний акт, яким визначається компетенція службової особи; б) коло службових обов'язків, покладених на неї цим актом у встановленому порядку; в) яким способом і які конкретні дії суб'єкт повинен був здійснити за даних обставин; г) чи мав він реальну можливість виконати ці дії; д) в чому виразилися допущені ним порушення.
Диспозиція статті 172-15 КУпАП містить спеціальний суб'єкт адміністративного правопорушення, як військова службова особа.
Згідно примітки до ст.172-13 КУпАП, під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним дорученням повноважного командування.
Слід також звернути увагу на те, що ст.172-15 КУпАП є бланкетною, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ст.172-15 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння. А тому при складанні протоколу про адміністративне правопорушення за цією статтею обов'язковим є посилання на спеціальні норми законодавства.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно п.7 Розділу ІІ Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 329 від 23.10.2021, до протоколу долучаються матеріали (докази), що підтверджують факт вчинення військового адміністративного правопорушення (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків правопорушення, інші документи, які стосуються правопорушення). Матеріали, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про військове адміністративне правопорушення покладається на уповноважену посадову особу, яка складає протокол.
В порушення вказаних вимог Закону, протокол про адміністративне правопорушення взагалі не містить посилання на конкретні пункти посадових (службових) обов'язків, порушення яких допустив ОСОБА_1 , а саме невчасно та неточно надав необхідну інформацію командуванню, що негативно вплинуло на боєздатність підрозділу, та які саме положення нормативних актів були при цьому порушені. Зазначення цих положень мають бути викладені саме за змістом протоколу про адміністративне правопорушення.
Також, долучена копія Обов'язків командира роти містить зобов'язання: один раз на місяць звіряти дані ротного обліку особового складу, а також матеріальних засобів з обліковими даними військової частини, при цьому протокол та додані до нього докази не містять інформацію про останню звірку таких даних. Зобов'язання ж командира роти надавати інформацію про розрахунок особового складу підрозділу дані обов'язки не містять зовсім.
Отже, з матеріалів справи неможливо встановити наявність в діях ОСОБА_1 ознак військового адміністративного правопорушення, як недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, що унеможливлює притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-15 КУпАП.
Згідно з вимогами ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, зазначаються, зокрема суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, а також інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно з положеннями КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Вказані вимоги закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.
Так, Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Сам пособі протокол не може буди достатнім доказом для висновку про винуватість особи.
Таким чином, матеріали справи не підтверджують обставин, викладених у протоколі.
З урахуванням викладеного, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
При таких обставинах, справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.172-15 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст. ст.7,9,ч.2 ст.172-15, ст.245,247,251,283-284 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-15 КУпАП, - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя В.Г. Гречана