Справа №212/12452/24
1-кп/212/265/25
13 лютого 2025 року м. Кривий Ріг
Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі кримінальне провадження № 12024041730001931 від 18.12.2024 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянки України, з середньою-спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованої, не заміжньої, на утриманні маючої малолітнього сина 2019 року народження, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
В підготовчому судовому засіданні брали участь:
прокурор - ОСОБА_4
обвинувачена - ОСОБА_3
захисник - адвокат ОСОБА_5
з 24.02.2022 по теперішній час у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за №64/2022», який неодноразово продовжувався, та Указу Президента України № 469/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 29 жовтня 2024 року №4024-ІХ, продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб, тобто діяв на час вчинення вказаного нижче злочину.
Так, ОСОБА_3 , 01.12.2024, приблизно о 15:00 годині, приїхала до потерпілої ОСОБА_6 за місцем її мешкання, а саме, в приміщення квартири АДРЕСА_2 , де на кухні вказаної квартири почали обідати.
Під час обіду ОСОБА_3 побачила на тумбочці належне ОСОБА_6 майно, а саме , мобільний телефон марки «Samsung galaxy Note 10 Lite», імей 1: НОМЕР_1 , імей 2: НОМЕР_2 , чорного кольору,та в цей час у неї раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь.
Того ж дня, 01.12.2024, приблизно о 17:30 годині, потерпіла ОСОБА_6 вийшла з кухні, залишивши при цьому ОСОБА_3 одну в кімнаті кухні з мобільним телефоном.
В цей же день, приблизно о 17:35 годині, ОСОБА_3 розуміючи, що потерпіла ОСОБА_6 вийшла в іншу кімнату, а отже її дії не є очевидними для неї, реалізуючи раніше виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи у кухонній кімнаті, де в цей час нікого не було, окрім неї, з поверхні тумбочки біля умивальника взяла мобільний телефон «Samsung galaxy Note 10 Lite», вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 4301 від 20.12.2024 становить 5375 гривень, та помістила вказане майно в карман кишені кофти, в яку вона була одягнена, тобто таємно викрала.
Після цього, ОСОБА_3 з місця вчинення злочину з викраденим майном зникла, обернувши викрадене на свою користь та розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинила потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 5375 гривень.
Вказане кримінальне правопорушення передбачає кримінальну відповідальність визначену ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
25 грудня 2024 року між прокурором Криворізької північної окружної прокуратури ОСОБА_4 та підозрюваною ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості, згідно якої ОСОБА_3 беззастережно визнає свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Сторони погодилися на призначення ОСОБА_3 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років та на застосування до ОСОБА_3 ст. 75, 76 КК України, тобто звільнення від відбування покарання з випробуванням.
В підготовчому судовому засіданні прокурор, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив дану угоду затвердити і призначити обвинуваченій узгоджене в угоді покарання.
В підготовче судове засідання потерпіла ОСОБА_6 не з'явилася, у своїй заяві просила проводити судовий розгляд у її відсутність; в ході досудового слідства надала прокурору письмову згоду на укладання угоди про визнання винуватості (а.с.8).
В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 просила вказану угоду затвердити і призначити узгоджену міру покарання, при цьому пояснила, що повністю розуміє права, надані їй законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою, беззастережно визнала себе винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України в обсязі обвинувачення, реально може виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
В підготовчому судовому засіданні захисник - адвокат ОСОБА_5 просила угоду затвердити і призначити обвинуваченій узгоджене покарання посилаючись на те, що вважає зазначену угоду такою, що укладена у відповідності до вимог чинного законодавства та такою, що відповідає інтересам обвинуваченого, яка була укладена у її присутності, без застосування до обвинуваченого будь - якого примусу.
Суд, заслухавши учасників кримінального процесу, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, дійшов наступних висновків.
Згідно п.1 ч.3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди; відповідно п.2 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості; відповідно до п. 1, 3 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
У відповідності до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України є тяжким злочином.
Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст. ст. 468-470, 472 КПК України, вимогам закону України про кримінальну відповідальність за ч. 4 ст. 185 КК України, в тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженого покарання.
Суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч. 6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого.
Окрім цього, обвинуваченій роз'яснено частини 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, положення яких йому зрозумілі, ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу. Наслідки невиконання угоди обвинуваченому зрозумілі. Після таких роз'яснень обвинувачений не заперечив проти затвердження угоди.
Суд вважає, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого відповідно ст. 66 КК України - є щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України - не встановлено.
Перевіряючи покарання, узгоджене сторонами угоди, на відповідність вимогам КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, а також враховуючи обсяг та вартість викраденого майна, особу обвинуваченої, яка на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває; на утриманнімає малолітнього сина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; офіційно не працевлаштована; інвалідності не має; не заміжня, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судима, а тому за наявності вказаних обставин, суд вважає за можливе призначення ОСОБА_3 узгоджене покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що укладена угода про визнання винуватості обвинуваченого підлягає затвердженню.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався.
Долю речових доказів по справі (а.к.п. 30) - належить вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Судові витрати у справі відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Керуючись ст. ст. 314,368,370,373,374,475 КПК України, суд , -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 25 грудня 2024 року, укладену між прокурором Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_3 , за участю захисника ОСОБА_5 .
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити їй узгоджене покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
У відповідності до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.
У відповідності до ст. 76 КК України, покласти на засуджену ОСОБА_3 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази:
- мобільний телефон «Samsung galaxy Note 10 Lite» (а.к.п.30) - залишити у володінні власника ОСОБА_6 (а.к.п.31).
У разі невиконання угоди про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1