Справа № 201/1855/25
Провадження № 1-кс/201/717/2025
13 лютого 2025 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська у складі слідчого судді ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська клопотання слідчого 3 відділення слідчого відділу 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , погоджене начальником Новопсковського відділу Старобільської окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023130000000329 від 24.04.2023 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України
Слідчий звернувся до суду із погодженим прокурором клопотанням про арешт майна підозрюваного.
В обґрунтування заявленого клопотання посилався на те, що відповідно до статей 1-3, 6 Конституції України - Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава; суверенітет України поширюється на всю її територію; Україна є унітарною державою; територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною; людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність; державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову; органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно зі статтями 17, 19, 65, 68 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом; на території України не допускається розташування іноземних військових баз; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України; кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей; незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Частиною 3 статті 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», від 12.05.2015 за № 389-VIII, військові адміністрації населених пунктів утворюються в одному чи декількох населених пунктах (селах, селищах, містах), в яких сільські, селищні, міські ради та/або їхні виконавчі органи не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження, у тому числі внаслідок фактичного саморозпуску або самоусунення від виконання своїх повноважень, або їх фактичного невиконання, або припинення їх повноважень згідно із законом.
Частиною 1 статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», від 12.05.2015 за № 389-VIII передбачено, що у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
Згідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23.12.1993 за № 3781-ХІІ, правоохоронні органи - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.02.2022 російською федерацію здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України, у зв'язку із чим розпочато ведення агресивної війни проти України та захоплення її території.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому, воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався, зокрема, Указом Президента України від 14 січня 2025 року № 26/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб, тобто до 09 травня 2025 року.
Законом України від 15 січня 2025 року № 4220-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 29.11.2024 № 415 внесені зміни до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 та викладено нову редакцію переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Згідно зазначеного переліку Марківська селищна територіальна громада Старобільського району Луганської області, перебуває під тимчасовою окупацією та оточенні (блокуванні) з боку російської федерації та незаконного збройного формування, так званої «луганської народної республіки» з 24 лютого 2022 року.
Відповідно до п.п. 6, 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», окупаційна адміністрація російської федерації - сукупність державних органів і структур російської федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних російської федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб'єктів адміністративних послуг.
Тимчасово окупована територія - це частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації рф.
Згідно ст. 42 IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додаток до неї: положення про закони і звичаї війни на суходолі (1907 року) територія визнається окупованою, якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника.
Відповідно до ст. 6 «конституцїї луганської народної республіки»: державна влада в «луганській народній республіці» здійснюється на основі розподілу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади самостійні. Державну владу в луганській народній республіці здійснюють голова луганської народної республіки, народна рада луганської народної республіки - парламент луганської народної республіки, рада міністрів луганської народної республіки - уряд луганської народної республіки.
У відповідності до закону луганської народної республіки «Про систему виконавчих органів державної влади луганської народної республіки» (мовою оригіналу російською - «О системе исполнительных органов государственной власти Луганской Народной Республики») визначено систему виконавчих органів державної влади «лнр», а також основні повноваження державної влади «луганської народної республіки».
Згідно зі статтею 8 вказаного закону «виконавчий орган державної влади луганської народної республіки користується правами юридичної особи, має печатку з зображенням державного герба луганської народної республіки і своїм найменуванням, а також відповідні бюджетні та інші рахунки, відкриті в встановленому законодавством порядку.
Права юридичної особи можуть бути також надані державним органам, які входять в структуру виконавчого органу державної влади луганської народної республіки».
Так, відповідно до ст. 9 цього закону «до системи виконавчих органів державної влади луганської народної республіки відносяться міністерства луганської народної республіки».
Функціонування так званого «12 відділення (дислокація с-ще Марківка) міжрайонного реєстраційно-екзаменаційного відділу державної інспекції безпеки дорожнього руху міністерства внутрішніх справ по луганській народній республіці» - мовою оригіналу «12 отделение (дислокация пгт. Марковка) межрайонного регистрационно-экзаменационного отдела государственной инспекции безопасности дорожного движения по луганской народной республике», регламентовано нормативно-правовими актами псевдоутворення «луганської народної республіки» (по тексту скорочено «лнр»), що підпорядковується російської федерації, а саме: «конституція луганської народної республіки» (прийнята народною радою луганської народної республіки від 30.12.2022), законами російської федерації «Про поліцію» та луганської народної республіки «Про поліцію», які визначають правові та організаційні засади діяльності, встановлює права та обов'язки співробітників поліції, гарантії правового та соціального захисту».
У пункті 1 до «указу голови луганської народної республіки від 15.08.2019 № УГ-552/19, «Про керівництво діяльністю виконавчих органів влади луганської народної республіки» визначено: встановити, що голова луганської народної республіки здійснює керівництво діяльністю наступних виконавчих органів державної влади луганської народної республіки (зокрема): міністерством внутрішніх справ (по тексту мвс), народною міліцією луганської народної республіки».
Згідно з ст. 2 закону російської федерації «Про поліцію» (далі - закон): «поліція в своїй діяльності керується також законами суб'єктів російської федерації з питань охорони громадського порядку і забезпечення громадської безпеки в межах їх компетенції».
Відповідно до ст. 4 закону «поліція являється складовою частиною єдиної централізованої системи федерального органу виконавчої влади в сфері внутрішніх справ. В склад поліції можуть входити підрозділи, організації і служби, створені для виконання покладених на поліцію обов'язків. Керівництво діяльністю поліції проводять в межах своєї компетенції керівник федерального органу виконавчої влади в сфері внутрішніх справ, керівники територіальних органів федерального органу виконавчої влади в сфері внутрішніх справ та керівники підрозділів поліції. Керівники зазначених органів та підрозділів несуть відповідальність за виконання покладених на поліцію обов'язків. Склад поліції, порядок створення, реорганізації та ліквідації підрозділів поліції визначаються президентом російської федерації».
Згідно зі ст. 1 «закону про поліцію луганської народної республіки»: «поліція луганської народної республіки є державним правоохоронним органом виконавчої влади. Поліція є складовою єдиної системи правоохоронних органів луганської народної республіки (ст. 5 закону). Структура поліції, її штатна чисельність, порядок створення, реорганізація та ліквідація підрозділів поліції затверджується головою луганської народної республіки за пропозицією міністра внутрішніх справ луганської народної республіки (ст.7 закону)».
У статті 2 «закону лнр «Про поліцію» визначено, що: «основними завданнями поліції є забезпечення особистої безпеки громадян, захист життя, здоров'я, честі, гідності, прав, свобод, інтересів та майна громадян від злочинних та інших протиправних посягань; профілактика, попередження та припинення злочинів та адміністративних правопорушень; виявлення та розкриття злочинів, здійснення попереднього розслідування у формі дізнання у кримінальних справах; охорона та забезпечення громадського порядку».
Статтею 4 «закону лнр «Про поліцію» встановлено, що «правову основу діяльності поліції складають: «конституція луганської народної республіки, цей закон, загальновизнані засади та норми міжнародного права, міжнародні договори луганської народної республіки, закони, постанови ради міністрів та інші нормативні правові акти луганської народної республіки».
Згідно зі ст. 6 вищезазначеного закону також передбачено, що: «керівництво діяльністю поліції здійснюють у межах своєї компетенції міністр внутрішніх справ лнр, його заступники, керівники галузевих служб міністерства внутрішніх справ, керівники територіальних органів поліції, керівники підрозділів поліції. Керівники зазначених органів та підрозділів несуть відповідальність за виконання покладених на поліцію обов'язків».
Згідно зі ст.ст. 9, 10, 14 зазначеного «закону» «співробітники поліції» наділені владними повноваженнями, що обмежують права та свободи громадян, мають повноваження на застосування заходів примусу, у тому числі використання заходів фізичного впливу, спеціальних засобів та вогнепальної зброї.
Відповідно до ст. 21 вищезазначеного закону: «порядок прийому кандидатів та проходження служби у поліції визначаються нормативними правовими актами луганської народної республіки та мвс лнр. На службу в поліцію приймаються громадяни лнр, які досягли 20-річного віку, які володіють державною мовою лнр, які за своїми моральними, особистими та діловими якостями, рівнем освіти, фізичною підготовкою та станом здоров'я можуть виконувати покладені на них функції. Прийом на службу до поліції здійснюється на конкурсній основі».
При вступі на службу співробітник поліції складає присягу. Текст присяги та порядок її принесення затверджується міністром внутрішніх справ. Під час вступу на службу співробітник поліції підлягає обов'язковій державній дактилоскопічній реєстрації відповідно до «законодавства».
Для новоприйнятих співробітників поліції може бути встановлений випробувальний термін до одного року.
Незаконно створений правоохоронний орган «12 відділення (дислокація с-ще Марківка) міжрайонного реєстраційно-екзаменаційного відділу державної інспекції безпеки дорожнього руху міністерства внутрішніх справ по луганській народній республіці» - мовою оригіналу «12 отделение (дислокация пгт. Марковка) межрайонного регистрационно-экзаменационного отдела государственной инспекции безопасности дорожного движения по луганской народной республике» являється територіальним підрозділом міністерства внутрішніх справ федерального суб'єкта російської федерації «луганська народна республіка». Знаходиться за адресою: Луганська область, Старобільський район, с-ще Марківка, пров. Южний, буд. 17, на посаді керівника организации «12 відділення МРЕВ ДІБДР МВС по «лнр»» зазначено ОСОБА_5 .
Так, не пізніше квітня 2023 року, більш точний час з об'єктивних причин встановити не виявилось можливим, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи громадянином України, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалася приблизно о 04 годині ранку 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення території України, з метою переслідування своїх корисних інтересів та маючи злочинний умисел на зайняття посади у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території, а саме: «12 відділення (дислокація с-ще Марківка) міжрайонного реєстраційно-екзаменаційного відділу державної інспекції безпеки дорожнього руху міністерства внутрішніх справ по луганській народній республіці» - мовою оригіналу «12 отделение (дислокация пгт. Марковка) межрайонного регистрационно-экзаменационного отдела государственной инспекции безопасности дорожного движения по луганской народной республике», яке знаходиться за адресою: пров. Южний 7, с-ще Марківка, Старобільський район, Луганська область та реалізуючи вказаний злочинний умисел, вступив у злочинну змову з окупаційними військами російської федерації та представниками так званої «лнр», та отримавши від них пропозицію увійти до складу т.зв. «12 відділення (дислокація с-ще Марківка) міжрайонного реєстраційно-екзаменаційного відділу державної інспекції безпеки дорожнього руху міністерства внутрішніх справ по луганській народній республіці» - мовою оригіналу «12 отделение (дислокация пгт. Марковка) межрайонного регистрационно-экзаменацтонного отдела государственной инспекции безопасности дорожного движения по луганской народной республике», в порушення вимог Конституції України та Законів України добровільно, умисно погодився на вказану пропозицію.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_5 у квітні 2023 року, більш точний час встановити з об'єктивних причин не виявилось можливим, будучи громадянином України, перебуваючи на тимчасово окупованій території Марківської селищної територіальної громади Старобільського району Луганській області, зі своїх особистих мотивів та бажання зайняти посаду в незаконному правоохоронному органі, погоджуючись на пропозицію представників окупаційної адміністрації держави-агресора - російської федерації та представників незаконних збройних формувань так званої «лнр» умисно, добровільно зайняв посаду «керівника 12 відділення (дислокація с-ще Марківка) міжрайонного реєстраційно-екзаменаційного відділу державної інспекції безпеки дорожнього руху міністерства внутрішніх справ по луганській народній республіці» - мовою оригіналу «руководителя 12 отделения (дислокация пгт. Марковка) межрайонного регистрационно-экзаменационного отдела государственной инспекции безопасности дорожного движения по луганской народной республике»
28.09.2024, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений діючим кримінальним процесуальним законодавством України (опубліковано повідомлення про підозру на веб-сайті Офісу Генерального прокурора від 28.09.2024 та в газеті «Урядовий кур'єр» № 197 (7857) від 28.09.2024, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження.
Таким чином, 28.09.2024 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , набув статусу підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, а саме у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
Крім того, в газеті «Урядовий кур'єр» №197 (7857) від 28.09.2024, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора від 28.09.2024 опубліковано повістку про виклик підозрюваного ОСОБА_5 на 10 годину 00 хвилин 02.10.2024, 03.10.2024 та 04.10.2024 за зазначеною в повістці адресою органу досудового розслідування для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 22023130000000329 від 24.04.2023, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, допиту в якості підозрюваного тощо.
Згідно відповіді на запит, яка надійшла з АТ «Ощадбанк», встановлено, що громадянин України ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , є клієнтом АТ «Ощадбанк» та має відкриті рахунки: НОМЕР_2 .
У поданому клопотанні слідчим зазначено, що з урахуванням вищевикладеного, а також враховуючи те, що санкція ч. 7 ст. 111-1 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_5 передбачає конфіскацію майна, є всі підстави для арешту майна з метою його подальшої конфіскації за рішенням суду та недопущення можливості його відчуження.
Також враховуючи те, що територія с-ща Марківка Марківської громади Старобільського району Луганської області тимчасово окупована російськими окупаційними військами та т.зв. «Л/ДНР», є всі підстави накласти заборону розпоряджатися вказаним майном, оскільки можуть настати наслідки, які перешкоджатимуть розслідуванню та судовому розгляду кримінального провадження.
На підставі викладеного, слідчий просив накласти арешт майно підозрюваного ОСОБА_5 з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та проводити розгляд клопотання в порядку ч. 2 ст. 172 КПК України без участі власника цього майна.
Слідчий у судове засідання по розгляду клопотання не з'явився, про час та місце його розгляду повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд клопотання про арешт майна за його відсутності, на задоволенні наполягав, неприбуття слідчого в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
З метою забезпечення арешту майна, клопотання розглядається без повідомлення підозрюваного.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності осіб, що не з'явилися.
Вивчивши матеріали клопотання та долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Розглядом клопотання встановлено, що слідчим відділом 3 управління (з дислокацією у м. Сіверськодонецьк Луганської області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №22023130000000329 від 24.04.2023 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
28.09.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений діючим кримінальним процесуальним законодавством України (опубліковано повідомлення про підозру на веб-сайті Офісу Генерального прокурора від 28.09.2024 та в газеті «Урядовий кур'єр» № 197 (7857) від 28.09.2024, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження.
Таким чином, 28.09.2024 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , набув статусу підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, а саме у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
Крім того, в газеті «Урядовий кур'єр» №197 (7857) від 28.09.2024, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора від 28.09.2024 опубліковано повістку про виклик підозрюваного ОСОБА_5 на 10 годину 00 хвилин 02.10.2024, 03.10.2024 та 04.10.2024 за зазначеною в повістці адресою органу досудового розслідування для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 22023130000000329 від 24.04.2023, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, допиту в якості підозрюваного тощо.
Доведено, що згідно відповіді на запит, яка надійшла з АТ «Ощадбанк», встановлено, що громадянин України ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , є клієнтом АТ «Ощадбанк» та має відкритий рахунок НОМЕР_2 .
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України).
У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).
Вказана норма передбачає можливість накладення арешту на майно підозрюваного щодо якого здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
За положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Санкція ч. 7 ст. 111-1 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_5 , окрім іншого передбачено додаткове покарання у виді конфіскації майна.
Окрім того, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Пунктами 4, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу). У положеннях пункту 4 цієї ж статті йдеться про те, що у разі задоволення клопотання слідчий суд, застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, суд зобов'язаний застосовувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Отже, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, за наявності усіх підстав для арешту майна, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, шляхом накладення арешту на зазначене в клопотанні майно.
Керуючись ст. ст.117, 170-173 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні № 22023130000000329 від 24.04.2023, із забороною розпорядження та користування на банківський рахунок та грошові кошти на ньому, який відкритий в АТ «Ощадбанк», р/р НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .
Роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1