Справа № 210/661/25
Провадження № 1-в/210/169/25
іменем України
13 лютого 2025 року
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання начальника Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» ОСОБА_3 про приведення покарання засудженого ОСОБА_4 у відповідність до вимог ЗУ «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», -
В провадженні суду перебуває заява засудженого подання начальника Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» ОСОБА_3 про приведення покарання засудженого ОСОБА_4 у відповідність до вимог ЗУ «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Засуджений ОСОБА_4 надав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник адміністрації ОСОБА_5 подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Прокурор ОСОБА_6 не заперечувала проти задоволення клопотання.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до п. 13, 14 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України; інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 7-1, 13-1, 13-4, 14 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Судом встановлено, що вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 15.06.2023 року затверджено угоду укладену 05 червня 2023 року між прокурором Слов'янської окружної прокуратури ОСОБА_7 , який на підставі ст. 37 КПК України здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023052510000304 від 08 травня 2023 року, з однієї сторони, та підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з іншої сторони, у присутності захисника адвоката ОСОБА_8 , про визнання ОСОБА_4 винуватості у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, призначено узгоджене сторонами угоди покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладено такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 19.09.2024 року затверджено угоду про визнання винуватості від 19 вересня 2024 року між Прокурором Слов'янської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_9 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12024053510000323, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 13 серпня 2024 року та обвинуваченим ОСОБА_4 , з участю його захисника - адвоката ОСОБА_8 . Визнано ОСОБА_4 винуватим за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 310 частина 1 КК України. Призначено ОСОБА_4 узгоджене сторонами покарання за ст. 310 частина 1 КК України у виді обмеження волі на строк два роки. За сукупністю вироків, у відповідності до частини 1 статті 71, п.п. «б» пункту 1 частини 1 статті 72 КК України остаточне покарання ОСОБА_4 призначено шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за цим вироком не відбутої частини покарання, призначеного на підставі Вироку Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 15 червня 2023 року - позбавлення волі на строк п'ять років один місяць з ізоляцією засудженого та поміщення його до Кримінально виконавчої установи закритого типу. Строк відбуття покарання у виді позбавлення волі засудженому ОСОБА_4 відраховувати з моменту його затримання і поміщення до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».
Згідно зі ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України 18 липня 2024 року №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до статті 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною 1 статті 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначене аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений статті 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з частиною 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пунктом 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
З вироку Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 15.06.2023 року встановлено, що ОСОБА_4 визнано винним за ч. 4 ст. 185 КК України за діяння, вчинене 08.05.2023 року, сума матеріального збитку складає 2491,65 гривень.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи з 01.01.2023 на рівні 2684,00 гривні. Отже, розмір соціальної пільги, встановленої законом на 01.01.2023 рік, становить 1342,00 грн (2684,00 грн *50% = 1342,00 грн.), а відтак кримінальна відповідальність за викрадення чужого майна у 2023 році настає за умови, що вартість викраденого майна перевищує 2684,00 грн.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду у постанові від 07 жовтня 2024 року у справі № 278/1566/21 (провадження № 51-2555кмо24) вказала, що Закон №3886-IX є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом №3886-IX, мають зворотну дію в часі. Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом №3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
За таких обставин, суд вважає необхідним застосувати зворотну дію у часі Закону №3886-IX, яким внесені зміни до законодавства в частині розмежування відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати від кримінально караного діяння, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями Кримінального кодексу України за принципом визначення граничного розміру викраденого майна у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за вчинення якого особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності.
Частина 2 ст. 74 КК встановлює кримінально-правовий наслідок зворотної дії закону, що скасовує кримінальну протиправність діяння. Якщо злочин декриміналізовано після набуття законної сили вироком суду, яким особа засуджена за такий злочин із призначенням їй покарання, вона має бути негайно звільнена від призначеного судом покарання. Це, зокрема, означає, що, якщо особа відбуває призначене їй покарання - вона звільняється від його невідбутої частини.
Враховуючи часткову декриміналізацію, введену Законом України «Про внесення змін до КУпАП», на підставі ч.1 ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України, засуджений ОСОБА_4 підлягає звільненню від призначеного покарання за вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 15.06.2023 року за ч. 4 ст. 185 КК України.
При цьому, за вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 19.09.2024 року ОСОБА_4 визнано винним за ч. 1 ст. 310 КК України, яка не підпадає під дію Закону №3886?IX.
Керуючись ст. 537, 539 КПК України, суд, -
Подання начальника Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» ОСОБА_3 про приведення покарання засудженого ОСОБА_4 у відповідність до вимог ЗУ «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» задовольнити.
Звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 15.06.2023 року за ч. 4 ст. 185 КК України, на підставі частини 2 статті 74 КК України у зв'язку із усуненням караності вчиненого діяння.
Вважати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженим за вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 19.09.2024 року за ч. 1 ст. 310 КК України до узгодженого сторонами покарання у виді обмеження волі на строк два роки. Строк відбуття покарання у виді позбавлення волі засудженому ОСОБА_4 відраховувати з моменту його затримання і поміщення до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».
Ухвала може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1