Справа № 210/238/25
Провадження № 1-в/210/99/25
іменем України
13 лютого 2025 року
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання начальника Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» ОСОБА_3 про приведення покарання засудженого ОСОБА_4 у відповідність до вимог ЗУ «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», -
В провадженні суду перебуває подання начальника Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» ОСОБА_3 про приведення покарання засудженого ОСОБА_4 у відповідність до вимог ЗУ «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Представник адміністрації ОСОБА_5 подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Засуджений ОСОБА_4 надав заяву про розгляд справи без його участі.
Прокурор ОСОБА_6 не заперечувала проти задоволення клопотання.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до п. 13, 14 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України; інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 7-1, 13-1, 13-4, 14 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Судом встановлено, що вироком Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28.10.2020 року визнано винним ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України та призначено йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановлено йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік. Згідно ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вироком Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10.03.2021 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років. На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, поглинуто покарання, призначеним данним вироком покарання призначене вироком Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28.10.2020 року і остаточно призначено покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі, із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 3 (три) роки. На підставі п. 1, 2 ч. 1ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_4 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи. На підставі п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, додатково покладено обов'язок: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом пробації.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 08.02.2023 року ухвалу Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03 грудня 2021 року про відмову у задоволенні клопотання Дніпровського районного відділу Філії державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області про скасування ОСОБА_4 звільнення від покарання з випробуванням та направлення його для відбування призначеного судом покарання скасовано. Постановлено нову ухвалу, якою задоволено клопотання Дніпровського районного відділу Філії державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області про скасування ОСОБА_4 звільнення від покарання з випробуванням та направлення його для відбування призначеного судом покарання. Скасувано звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням та направлено засудженого для відбування покарання у виді 5 років позбавлення волі, призначеного вироком Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10.03.2021 року. Строк відбування покарання обчислювати з моменту фактичного затримання засудженого ОСОБА_4 .
Згідно зі ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України 18 липня 2024 року №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до статті 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною 1 статті 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначене аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений статті 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з частиною 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пунктом 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
З вироку Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28.10.2020 року встановлено, що ОСОБА_7 визнано винним за ч. 1 ст. 185 КК України за діяння, вчинене 07.04.2020 року, сума матеріального збитку становить 500,00 гривень.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи з 01.01.2020 на рівні 2102,00 гривні. Отже, розмір соціальної пільги, встановленої законом на 01.01.2020 рік, становить 1051,00 грн (2102,00 грн *50% = 1051,00 грн.), а відтак кримінальна відповідальність за викрадення чужого майна у 2020 році настає за умови, що вартість викраденого майна перевищує 2102,00 грн.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду у постанові від 07 жовтня 2024 року у справі № 278/1566/21 (провадження № 51-2555кмо24) вказала, що Закон №3886-IX є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом №3886-IX, мають зворотну дію в часі. Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом №3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
За таких обставин, суд вважає необхідним застосувати зворотну дію у часі Закону №3886-IX, яким внесені зміни до законодавства в частині розмежування відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати від кримінально караного діяння, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями Кримінального кодексу України за принципом визначення граничного розміру викраденого майна у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за вчинення якого особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності.
Частина 2 ст. 74 КК встановлює кримінально-правовий наслідок зворотної дії закону, що скасовує кримінальну протиправність діяння. Якщо злочин декриміналізовано після набуття законної сили вироком суду, яким особа засуджена за такий злочин із призначенням їй покарання, вона має бути негайно звільнена від призначеного судом покарання. Це, зокрема, означає, що, якщо особа відбуває призначене їй покарання - вона звільняється від його невідбутої частини.
Враховуючи часткову декриміналізацію, введену Законом України «Про внесення змін до КУпАП», на підставі ч.1 ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України, засуджений ОСОБА_4 підлягає звільненню від призначеного покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28.10.2020 року за ч. 1 ст. 185 КК України.
При цьому, за вироком Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10.03.2021 року ОСОБА_4 визнано винним за ч. 1 ст.263, яка не підпадає під дію Закону №3886-IX.
Керуючись ст. 537, 539 КПК України, суд, -
Подання начальника Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» ОСОБА_3 про приведення покарання засудженого ОСОБА_4 у відповідність до вимог ЗУ «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» задовольнити.
Звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного вироком Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28.10.2020 року за ч. 1 ст. 185 КК України, на підставі частини 2 статті 74 КК України у зв'язку із усуненням караності вчиненого діяння.
Вважати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженим за вироком Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10.03.2021 року за ч. 1 ст. 263 КК України з урахуванням ухвали Дніпровського апеляційного суду від 08.02.2023 року до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років. Строк відбування покарання обчислювати з моменту фактичного затримання засудженого ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1