Справа № 205/122/24
Провадження № 2/172/458/24
12.02.2025 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Битяка І.Г. за участі секретаря судового засідання Голубенко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
До суду надійшов вищевказаний позов. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що банк запустив новий проект «Monobank», в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам, спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.
25.01.2021 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг з метою отримання цих послуг. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 10000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . АТ «Універсал Банк» свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі), що має відображення у розрахунку заборгованості за Договором. Таким чином, в порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Станом на 08.10.2021 року у відповідача прострочення зобов'язання із сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв'язку з чим, на підставі положення п.п. 5.17 п. 4 Розділу ІІ Умов, відбулось істотне порушення клієнтом зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою.
08.10.2021 року банк направив відповідачеві повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості, у зв'язку з чим та відповідно до п.п. 5.18, 5.19 Розділу II Умов кредит став у формі «на вимогу». На залишок простроченої заборгованості банк нараховував неустойку, передбачену тарифами.
На підставі вищезазначеного, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» за договором станом на 12.11.2023 року становить 11242,52 грн., в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 11242,52 грн.; заборгованість за пенею 0,00 грн., заборгованість за порушення грошового зобов'язання 0,00 грн. У зв'язку з цим позивач просить стягнути з відповідача вказану вище заборгованість, а також витрати зі сплати судового збору.
Ухвалою від 04.07.2024 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача надав заяву про розгляд справи в порядку позовного провадження, у його відсутність, не заперечує проти винесення заочного рішення у разі неявки відповідача.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Своїм правом надати суду заяву про розгляд справи за його відсутності не скористався та не повідомив суд про причини неявки у засідання. Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.
У зв'язку з викладеним, судом ухвалено рішення про заочний розгляд на підставі наявних у справі доказів.
На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
25.01.2021 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг з метою отримання цих послуг. Анкета-заява містить лише загальні відомості про клієнта.
У заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом з Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ "Універсал банк", Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.
При цьому до позовної заяви додано роздруківку витягу з Умов і правил обслуговування в АТ "Універсал банк" при наданні банківських послуг, Таблицю обчислення вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту. Однак матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці документи розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву. Відсутні також і докази того, що вказані документи на момент підписання відповідачем анкети-заяви взагалі містили умови щодо надання кредитних коштів і сплати відсотків саме у зазначеному в цих документах розмірах і способі нарахування, оскільки ці докази повністю залежать від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови і правила обслуговування в АТ "Універсал банк" при наданні банківських послуг, Таблицю обчислення вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту. У зв'язку з викладеним витяг з Умов і правил обслуговування в АТ "Універсал банк" при наданні банківських послуг, Таблиця обчислення вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту, які долучені позивачем до справи, не можуть вважатися складовою частиною спірного кредитного договору.
Позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог надано суду розрахунок заборгованості, з якого вбачається, що відповідач здійснював часткове погашення боргу (колонка "Сума погашення за наданим кредитом"). При цьому ці кошти не йшли на сплату тіла кредиту, так як сума боргу за тілом кредиту не зменшувалася, а навпаки зростала. Проценти позивачем взагалі не нараховувалися, однак у колонці "Сплачено відсотків" банк відобразив деякі суми. Вказане свідчить про приховування позивачем боргу за відсотками шляхом віднесення його до суми боргу за тілом кредиту.
За правилами частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Отже відсотки є платою за користування кредитними коштами. Віднесення заборгованості за відсотками до тіла кредиту суперечить вимогам чинного законодавства, так як ці кошти фактично не отримані боржником, а є платою за користування реально отриманих коштів як тіла кредиту.
Таким чином, розрахунком заборгованості не доведено суму боргу за тілом кредиту у розмірі 11242,52 грн., оскільки у позовній заяві позивачем зазначено про отримання відповідачем кредиту у розмірі 10000 грн., а виписку щодо руху грошових коштів на рахунку позичальника чи інших доказів використання відповідачем кредитних коштів суду не надано, як не надано і доказів на підтвердження відкриття відповідачу банківського рахунку, видачі йому кредитної картки із зазначенням її реквізитів, доказів зарахування кредитних коштів, довідку про встановлення, збільшення, зменшення кредитного ліміту.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оскільки АТ «Універсал Банк» не надано належних, достовірних та достатніх доказів на підтвердження заявлених ним позовних вимог, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відмові у їх задоволенні.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають, судові витрати у справі слід покласти на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 211, 247, 259, 263, 279, 280-281 ЦПК України, ст.ст. 3, 11, 15, 207, 526, 626, 627, 628, 1054 ЦК України, -
Відмовити у задоволенні позову Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Судові витрати залишити за позивачем.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя І.Г. Битяк