Справа № 172/1076/24
Провадження № 2/172/443/24
13.02.2025 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Битяка І.Г. за участі секретаря судового засідання Голубенко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
До суду надійшов вищевказаний позов. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21.09.2015 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладання кредитного договору б/н та отримання кредитної картки. На підставі вказаної анкети-заяви відповідачу надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 44,4 % щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом.
Відповідно до Умов та Правил клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити кредитний ліміт.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами, які викладені на банківському сайті http://a-bank.com.ua/terms складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.
Кредитор свої зобов'язання за договором виконав, надавши відповідачу, кредит у сумі визначеній у договорі, а позичальник зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії, пеню на умовах, передбачених договором.
Однак останній, на порушення умов договору, свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 03.06.2024 року утворилася загальна заборгованість за кредитом у сумі 58914,46 грн. У зв'язку з цим, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та судові витрати.
Ухвалою від 08.07.2024 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача надав заяву про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження у відсутність представника позивача, не заперечував проти винесення заочного рішення у разі неявки відповідача.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Своїм правом надати суду заяву про розгляд справи за його відсутності не скористався та не повідомив суд про причини неявки у засідання. Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.
У зв'язку з викладеним, судом ухвалено рішення про заочний розгляд на підставі наявних у справі доказів.
На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Суд встановив, що 21.09.2015 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банку.
У заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що йому вони були надані для ознайомлення у письмовому вигляді.
Відповідно до довідки АТ «АКЦЕНТ-БАНК» у зв'язку з підписаним між ним та позичальником кредитним договором, ОСОБА_1 були видані кредитні картки, остання з яких зі строком дії до березня 2027 року і починаючи з 21.09.2015 року був встановлений кредитний ліміт в сумі 2000,00 грн., який у подальшому неодноразово збільшувався і зменшувався протягом всього часу користування кредитними коштами.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 03.06.2024 року становить 58914,46 грн., яка складається із: 35189,33 грн. - заборгованість за кредитом; 23725,13 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просить у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за вищевказаним договором, посилається на Паспорт споживчого кредиту, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Умови і правила надання банківських послуг в А-Банку як невід'ємні частини спірного договору. Однак вказані вище документи не підписані відповідачем, а у анкеті-заяві про приєднання до Умов і Правил від 21.09.2015 року не зазначений вид кредитної карти, яку отримав відповідач, процентна ставка та інші умови кредитного договору. Крім того, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці документи розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, укладаючи кредитний договір. Відсутні також і докази того, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів містили умови щодо сплати процентів у зазначеному в цих документах розмірі і способі нарахування, оскільки ці докази повністю залежать від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. У зв'язку з викладеним Паспорт споживчого кредиту, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Умови і правила надання банківських послуг в А-Банку, які долучені позивачем до справи, не можуть вважатися складовою частиною спірного кредитного договору.
Зазначені висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 року за результатами розгляду справи № 342/180/17-ц , які відповідно до ст. 263 ЦПК України враховуються судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Разом з тим, з виписки за договором № б/н від 21.09.2015 року видно, що позичальник за весь час користування кредитною карткою здійснював операції зі зняття готівки та поповнення готівкою кредитної картки, а також здійснював перекази коштів, покупки в магазинах тощо, поповнення мобільного телефону. Вказане свідчить про активне користування позичальником кредитними коштами та часткове погашення в подальшому заборгованості за кредитом.
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Аналізуючи в сукупності наявні у справі докази, той факт, що відповідач фактично користувався кредитними коштами, що доведено належними та достатніми доказами, ту обставину, що позивачем не надані докази, які містили б умови про розмір нарахованих процентів за користування кредитом, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог АТ «АКЦЕНТ-БАНК» з підстав зазначених вище.
Питання про розподіл судових витрат слід вирішити відповідно до ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 211, 247, 259, 263, 279, 280-281 ЦПК України, ст.ст. 3, 11, 15, 525, 526, 610, 611, 1054 ЦК України, -
1. Позов Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» (код ЄДРПОУ 14360080) заборгованість за кредитним договором б/н від 21.09.2015 року в сумі 35189 (тридцять п'ять тисяч сто вісімдесят дев'ять) гривень 33 копійки, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - 35189,33 грн.
3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» (код ЄДРПОУ 14360080) понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя І.Г. Битяк