Справа № 165/3411/18
Провадження № 1-в/165/11/25
12 лютого 2025 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нововолинську подання представника Володимирського районного відділу №2 філії Державної установи "Центр пробації" у Волинській області про звільнення від призначеного судом покарання у зв'язку із декриміналізацією вчиненого діяння засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Бихов Республіка Білорусь, громадянин України, з повною середньою освітою, одружений, не працюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , судимий вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 07.05.2019 року за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн., ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 05.05.2023 ОСОБА_4 замінено міру покарання у виді штрафу на покарання у виді громадських робіт строком на п'ятдесят годин,
встановив:
До Нововолинського міського суду Волинської області надійшло подання Володимирського районного відділу №1 філії Державної установи "Центр пробації" у Волинській області про звільнення засудженого ОСОБА_4 від призначеного судом покарання у зв'язку із декриміналізацією вчиненого ним діяння.
Подання обґрунтовано тим, що Законом України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" від 18.07.2024 №3886-IX, який набрав чинності 09.08.2024 підвищено поріг кримінальної відповідальності за крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрату чужого майна, чим скасовано кримінальну відповідальність за вчинення таких діянь, якщо вартість викраденого майна складає менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Зазначені дії, відповідно до Закону №3886-IX від 18.07.2024 є дрібною крадіжкою, за яку відповідальність передбачена ст.51 КУпАП. За злочини чи правопорушення в частині адміністративного та кримінального законодавства, сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України для відповідного року дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а прожитковий мінімум встановлюється законом на 01 січня поточного року. Вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 07.05.2019 відносно ОСОБА_4 встановлено суму заподіяної шкоди - 728,00грн. та 215,16грн., що менше неоподаткованого мінімуму доходів громадян згідно норм кримінального законодавства у 2018 році. Враховуюче викладене, на підставі ч.2 ст.74 КК України та п.2 ч.2 ст.539 КПК України просить звільнити від покарання ОСОБА_4 , засудженого за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн., ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 05.05.2023 ОСОБА_4 замінено міру покарання у виді штрафу на покарання у виді громадських робіт строком на п'ятдесят годин у зв'язку із декриміналізацією вчиненого ним діяння.
Представник районного відділу №2 філії Державної установи "Центр пробації" у Волинській області у судове засідання не з'явився, подав до суду письмову заяву, в якій просить проводити розгляд подання за його відсутності та засудженого ОСОБА_4 , оскільки останній перебуває у ЗСУ, подання підтримує, просить його задоволити.
Прокурор у судовому засіданні не заперечив проти задоволення подання, вважаючи його обґрунтованим та законним.
Заслухавши думку прокурора, враховуючи думку представника ініціатора подання, засудженого викладені ними у письмових заявах, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 07.05.2019 року за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн., ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 05.05.2023 ОСОБА_4 замінено міру покарання у виді штрафу на покарання у виді громадських робіт строком на п'ятдесят годин
Згідно з п.13 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 КК України.
Відповідно п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 КК України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
В процесі реалізації кримінальної відповідальності, найпоширенішою формою якої є покарання, іноді виникають такі юридичні факти, котрі призводять до необхідності звільнення особи від призначеного покарання. Одним із таких фактів є усунення злочинності діяння, тобто його декриміналізація, закріплене ч. 2 ст. 74 КК України. Слід зазначити, що застосування положень цієї норми ґрунтується на положеннях ст.58 Конституції України про зворотню дію законів та інших нормативно-правових актів та ст.5 КК України про зворотну дію кримінального закону у часі.
Вказана в ч.2 ст.74 КК України підстава застосовується у випадках, коли особу вже засуджено за вчинення діяння.
Скасування караності діяння означає його декриміналізацію (повну або часткову), яка може бути досягнута шляхом: 1) виключення з чинного Кримінального кодексу певної статті (частини статті) Особливої частини Кодексу; 2) внесення до диспозиції статті (частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу певних змін; 3) внесення змін до норм Загальної частини КК; 4) внесення змін до інших нормативно-правових актів, зокрема КУпАП.
Звільнення від відбування покарання на підставі ч.2 ст.74 КК України можна застосувати лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду - засудження особи незалежно від того, відбуває вона покарання чи ні (наприклад, звільнена від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України чи виконання вироку відстрочене ст.536 КПК України). При цьому законом передбачено негайне звільнення особи від відбування покарання.
Слід зазначити, що вказана підстава є обов'язковою для застосування судом.
Передумовою для початку провадження щодо звільнення засудженого від відбування покарання за ч.2 ст.74 КК України завжди є прийняття і набрання чинності спеціальним законом, яким усувається караність діяння, за яке особу засуджено. Він є передумовою або правовою підставою ініціювання, розгляду питання та прийняття рішення про застосування звільнення від покарання щодо конкретної особи. Така процедура завершується прийняттям конкретного процесуального рішення судом.
Відповідно до положень ч.2 ст.74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Відповідно до ч.6 ст.3 КК України, зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
За загальним правилом, закріпленим у ч.2 ст.4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Зазначений підхід закріплено у ч.1 ст.58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти, що пом'якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.
Зміст цієї конституційно-правової норми деталізовано у ч.1 ст.5 КК України згідно якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Законом України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" №3886-ХІ від 18 липня 2024 року, який набрав чинності 09 серпня 2024 року, внесено зміни до КУпАП, а саме ст.51 КУпАП викладено в редакції, яка визначає, що дрібною крадіжкою є викрадення майна вартістю від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів громадян.
Таким чином, розмір вартості майна за яким розмежовується адміністративне правопорушення та кримінальне правопорушення з 0,2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян визначених ст.51 КУпАП в редакції Закону №1449-VI від 04.06.2009, що становило 302,80 грн. збільшено до 2 неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить на час інкримінованих ОСОБА_4 дій 1762 грн., тобто кримінальна відповідальність настає у випадку викрадення майна вартістю понад 1762 грн.
Таким чином, внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до декриміналізації діяння, і дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
Як вбачається із вироку Нововолинського міського суду Волинської області від 07.05.2019 ОСОБА_4 28 листопада 2018 року повторно таємно викрав із торгівельної полиці вказаного торгового закладу алкогольний напій - коньяк «Hennessy» об'ємом 0,5 л, вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 730 від 13.12.2018 становить вартістю 728,00 грн., чим спричинив потерпілому - юридичній особі ТзОВ "АТБ-Маркет" майнову шкоду на зазначену суму.
Крім того, ОСОБА_4 29.11.2018 близько 03 год. 37 хв., перебуваючи у приміщенні магазину «Продукти-1185» ТзОВ АТБ-Маркет. що у м. Нововолинську по пр. Дружби, 6-А, шляхом вільного доступу, керуючись корисливим мотивом з метою заволодіння чужим майном, повторно таємно викрав із торгівельної полиці вказаного торгового закладу дві банки ікри «Лососева Зерниста» «Класичний Посол», вагою 80 г. вартість банки ікри згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 731 від 13.12.2018 становить 107,58грн., загальною вартістю 215.16 грн., що станом на момент вчинення крадіжки складає суму менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, на засудженого ОСОБА_4 розповсюджується дія Закону України №3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, яким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
З огляду на наведене суд вважає необхідним застосувати зворотну дію у часі Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення" та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року №3886-IX, яким внесені зміни до законодавства в частині розмежування відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати від кримінально караного діяння, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями Кримінального кодексу України за принципом визначення граничного розміру викраденого майна у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за вчинення якого особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності.
Враховуючи наведені норми закону, суд приходить до висновку, що застосовуючи зворотну дію закону у часі на момент вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, за який його була засуджено, особа, яка вчинила крадіжку майна, може бути притягнута до кримінальної відповідальності у разі, якщо сума викраденого майна станом на момент вчинення криінального правопорушення тобто на момент 28.11.2018р. та 29.11.2018р. становить 1762 грн. У даному випадку сума викраденого засудженим майна є нижчою, що свідчить про наявність підстав для звільнення ОСОБА_4 від покарання відповідно до норм ч.2 ст.74 КПК України.
Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_4 засуджено за діяння, караність якого законом усунена, суд прийшов до висновку, що клопотання є обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню.
На пiдставi ст.58 Конституції України, ст.5, ч.2 ст.74 КК України, Закону України №3886-ІХ від 18.07.2024 "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів", керуючись ст.537, ст.539 КПК України, суд,
ухвалив:
Подання Володимирського районного відділу №1 філії Державної установи "Центр пробації" у Волинській області про звільнення засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від призначеного судом покарання у зв'язку із декриміналізацією вчиненого ним діяння задоволити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 07 травня 2019 року за ч.2 ст.185 КК України від призначеного судом покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн., заміненого ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 05.05.2023 на покарання у виді громадських робіт строком на п'ятдесят годин у зв'язку з усуненням законом караності діяння.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1