Справа № 161/2832/25
Провадження № 1-кс/161/1009/25
про арешт майна
м. Луцьк 13 лютого 2025 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 про арешт майна, вилученого в ході проведення огляду місця події 10.02.2025,
Слідчий СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, вилученого 10.02.2025 в ході проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди по пр. Волі м. Луцька, а саме: автобуса марки VDL CITEA LLE н.з. НОМЕР_1 номер кузова НОМЕР_2 , з забороною відчуження та розпорядження майном.
Клопотання мотивує тим, що СВ Луцьким РУП ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12025030580000666від 10 лютого 2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Під час огляду місця події 10.02.2025 було вилучено майно, яке постановою слідчого від 10.02.2025 визнано речовими доказами, оскільки зберігає на собі сліди злочину.
Оскільки вказане майно, на думку слідчого та прокурора, має важливе значення у кримінальному провадженні, з метою його дослідження органом досудового розслідування та в зв'язку з тим, що він відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України, тому звернулися з даним клопотанням до суду.
В судове засідання прокурор, слідчий та власник майна (володілець) або ж його представник не з'явилися, хоча належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання, подали суду клопотання про проведення судового засідання за їх відсутності, слідчий та прокурор подане клопотання підтримують повністю, а представник власника майна не заперечує щодо накладення арешту, а тому, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України, судове засідання проводиться за їх відсутності, а також не здійснюється фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши додані докази, суд приходить до висновку, що клопотання слід задовольнити.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч.2 цієї ж статті арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами, згідно з ст.98 КПК України, є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З матеріалів клопотання вбачається, що вказане у клопотанні майно було вилучено під час проведення огляду місця події 10.02.2025, клопотання подано до суду 11.02.2025, а тому суд вважає, що строки його подачі слідчим, відповідно до ч.5 ст.171 КПК України, дотримано.
Зважаючи, що стороною кримінального провадження доведено наявність підстав для арешту вказаного у клопотанні майна, а тому, з метою забезпечення дослідження органами досудового слідства та забезпечення збереження речових доказів, оскільки майно, у вигляді речей, відповідає критеріям, визначеним ст.98, ч.2 ст.167 КПК України, тому на вказане майно слід накласти арешт, з забороною розпорядження та відчудження.
На підставі викладеного, керуючись ст.170-173 КПК України, суд,
Клопотання слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 10.02.2025 в ході проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди по пр. Волі, м. Луцьку, а саме: автобус марки VDL CITEA LLE н.з. НОМЕР_1 номер кузова НОМЕР_2 .
Заборонити відчуджувати та розпоряджатись майном, на яке накладено арешт.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На підставі ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1