Справа № 158/389/25
Провадження № 2-а/0158/13/25
12 лютого 2025 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - Сіліч Ю.Л.,
за участю секретаря - Оніщук Н.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці справу за адміністративним позовом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області до громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення, -
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що працівниками ЦМУ ДМ у м. Києві та Київській області було встановлено факт порушення міграційного законодавства громадянином Республіки Білорусь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач порушив вимоги Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та на сьогоднішній день нелегально перебуває на території України.
Проведеною перевіркою встановлено, що громадянин Республіки Білорусь ОСОБА_1 прибув до України у 2021 році з приватною метою.
За порушення правил перебування іноземних громадян на території України, 10.02.2025 року працівниками ЦМУ ДМС України у м. Києві та Київській області відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 203 КУпАП.
Разом з цим, 10.02.2025 року працівниками ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області відносно відповідача було прийнято рішення про його примусове видворення з України.
Оскільки, громадянин Республіки Білорусь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на території України незаконно (відсутні будь-які чинні дозвільні документи), особу його не ідентифіковано, статус біженця або ж особи, яка потребує додаткового захисту - відсутній, просять винести рішення про затримання громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на шість місяців з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення.
Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 12.02.2025 року прийнято до розгляду адміністративний позов, відкрито провадження у даній справі та призначено судове засідання.
Представник позивача Мельник М.М. в судове засідання не з'явився. До суду надіслав заяву про підтримання позову та розгляд справи у його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 до суду подав заяву про визнання позову та розгляд справи у його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 10.02.2025 року співробітниками ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області було затримано громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в адміністративному порядку у зв'язку з вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 203 КУпАП, для з'ясування причин та обставин правопорушення та умов, що їм сприяли, що підтверджується протоколом МКМ №000479 про адміністративне затримання.
Цього ж числа, ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області було прийнято рішення про примусове видворення з України іноземця або особи без громадянства громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області від 10.02.2025 року відповідача було поміщено до Волинського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території Україні.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Стаття 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод втілює основоположне право людини, а саме захист особи від свавільного втручання держави в її право на свободу. Підпункти з «a» до «f» пункту 1 статті 5 Конвенції містять вичерпний перелік дозволених підстав позбавлення свободи і жодне позбавлення свободи не буде законним, якщо не відповідатиме одній з цих підстав (рішення Європейського суду з прав людини в справі "Хлаіфія та інші проти Італії" (Khlaifia and Others v. Italy), пункт 88).
Відповідно до ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Так, п. 3 ч. 4 ст. 46 КАС України визначено, що зокрема, іноземці чи особи без громадянства, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України встановлює Закон України Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства від 22.09.2011 № 3773-VI (надалі - Закон № 3773).
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.
Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону №3773-VІ строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.
Згідно із частинами другою, третьою статті 25 Закону №3773-VI іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування в Україні або які не можуть виконати обов'язок виїзду з України, не пізніше дня закінчення відповідного строку їх перебування у зв'язку з відсутністю коштів або втратою паспортного документа можуть добровільно повернутися в країну походження або третю країну, у тому числі за сприяння міжнародних організацій. Рішення про добровільне повернення іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частинах першій і другій цієї статті, приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції, за заявою іноземця та особи без громадянства про добровільне повернення.
В силу вимог ч. ч. 1, 4, 5 ст. 26 Закону №3773-VI, Іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту праві законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції),у тому числі проти дії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України),з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення. Рішення про примусове повернення може бути оскаржено до суду. Іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.
Слід зазначити, що іноземець та особа без громадянства, можуть бути примусово видворенні за межі України з підстав та в порядку, визначеному ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст. 13 Закону України «Про імміграцію».
Згідно ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках.
Доказів поширення на відповідача дії приписів Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» матеріали справи не містять.
Судом не встановлено заборон, перелічених у ст.31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» щодо примусового повернення чи примусового видворення відповідача з території України в країну його походження або третю країну. Законні підстави для знаходження на території України у відповідача відсутні.
Тобто, з аналізу наведених вище норм вбачається, що примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства передують дві обставини: прийняття рішення відповідним компетентним органом про примусове видворення; ухилення від виїзду після прийняття рішення про повернення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання такого рішення. Тобто обов'язковим є попереднє прийняття вказаними органами рішення про примусове видворення.
Враховуючи те, що громадянин Республіки Білорусь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 незаконно перебуває на території України, що не оспорюється відповідачем, дана особа на даний час є не ідентифікована, а тому є обґрунтовані підстави вважати, що відповідач і в подальшому може ухилитись від виконання рішення компетентного органу про його примусове видворення до країни походження або третьої країни, що унеможливлює виконання вищевказаного рішення щодо відповідача по справі, а тому суд обґрунтовано вважає, що є підстави для затримання відповідача з метою ідентифікації та забезпечення процедури видворення з поміщенням до Волинського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України на строк достатній для вжиття заходів щодо його ідентифікації строком на 6 (шість) місяців.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, органом охорони державного кордону подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цього органу (підрозділу) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України.
До відповідача може бути застосовано виключно один з чотирьох передбачених частиною 1 статті 289 КАС України заходів, а саме, затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України.
Згідно з ч. 11 ст. 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Крім того встановлено, що відповідач не має законних підстав для перебування на території України, порушив вимоги ст. 4, 9, 16 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» і відповідно до ст. 30 цього Закону підлягає примусовому видворенню.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про затримання відповідача по справі з метою ідентифікації та забезпечення виконання рішення компетентного органу щодо його примусового видворення узгоджуються з положеннями національного законодавства, є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Керуючись статтями 9, 72-77, 241, 244, 246, 268-272, 288, 289 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Затримати громадянина Республіки Білорусь, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на 6 (шість) місяців, але не довше моменту виконання рішення про примусове видворення
Рішення суду звернути до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4А; код ЄДРПОУ 42552598).
Відповідач: громадянин Республіки Білорусь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце перебування: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складений 12 лютого 2025 року.
Суддя Ківерцівського районного суду Ю.Л. Сіліч