13 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 1-13/2010
провадження № 51-3773 ск 20
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 19 листопада 2024 року щодо нього,
встановила:
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 31 січня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на більш м'яке покарання.
Засуджений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 подали апеляційну скаргу на вказане судове рішення.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 листопада 2024 року апеляційні скарги засудженого та захисника залишено без задоволення, а вищевказане рішення місцевого суду - без змін.
Не погодившись із ухвалою апеляційного суду, засуджений ОСОБА_4 звернувся до Суду з касаційною скаргою, в якій порушує питання про її перегляд у касаційному порядку.
Перевіривши доводи касаційної скарги та долучену копію судового рішення, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України касаційне оскарження судового рішення забезпечується у визначених законом випадках.
Судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, зазначено в частинах 1, 2 ст. 424 Кримінального процесуального кодексу України (далі -КПК). Це стосується вироків та ухвал про застосування або відмову в застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, судових рішень апеляційного суду, постановлених щодо зазначених судових рішень місцевого суду, а також ухвал суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та ухвал апеляційного суду, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім у випадках, передбачених КПК.
Питання, які виникають під час та після виконання вироку, вирішуються судом за правилами розділу VIII КПК «Виконання судових рішень» і порядок їх вирішення врегульовано ст. 539 цього Кодексу, згідно з якою за наслідками розгляду відповідного клопотання (подання) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, установлених законом, суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку. Разом із тим, кримінальний процесуальний закон не передбачає касаційного порядку оскарження вказаних судових рішень.
Оскільки, оскаржуване засудженим судове рішення постановлене в порядку ст.ст. 537, 539 КПК, тобто на стадії виконання вироку, а тому касаційний порядок їх оскарження кримінальним процесуальним законом не передбачений.
Така позиція узгоджується з правовим висновком, що міститься у постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18 березня 2019 року (№ 756/9514/15-к).
Згідно з вимогами КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження в разі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись ч. 2 ст. 428 КПК, Верховний Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 19 листопада 2024 року щодо нього.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_6 ОСОБА_2 ОСОБА_3