12 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 192/259/23
провадження № 51-464 ск 25
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
перевіривши касаційну скаргу з доповненнями до неї засудженого ОСОБА_4 на вирок Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 19 серпня 2024 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 4 листопада 2024 року,
установила:
У касаційній скарзі порушується питання про перегляд указаних судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши подану касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що при зверненні не було додержано п. 4 ч. 2 цієї статті.
Відповідно до законодавчих положень у касаційній скарзі має бути зазначено правове обґрунтування заявленої вимоги, адже суд касаційної інстанції (далі - Суд) є судом права, а не факту. Цей суд уповноважений скасувати чи змінити оспорювані рішення виключно на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 КПК, зокрема у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Згідно зі ст. 433 КПК Суд перевіряє правильність застосування норм права і під час касаційної процедури не досліджує доказів, не вирішує питання про їх достовірність, не ревізує повноти судового розгляду, висновків щодо фактичних обставин справи, а при здійсненні провадження виходить із обставин, установлених судами попередніх інстанцій. Тому, заперечуючи законність судових рішень, скаржник має конкретно вказати у чому полягають допущені, на його думку, істотні порушення норм права, які відповідно до ст. 438 КПК є підставами для скасування вироку й ухвали.
Зазначеного не було враховано при зверненні до Верховного Суду.
За змістом поданої скарги, у ній її автор просить скасувати оспорювані рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Однак, не погоджуючись із вироком скаржник не наводить обґрунтування допущення місцевим судом таких порушень норм права, котрі в розумінні ст. 412 КПК та з огляду на статті 31, 84-87, 94, 370, 374, 384 цього Кодексу в їх взаємозв'язку є істотними і зумовлюють обов'язкове скасування оспорюваного рішення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК, ураховуючи встановлені в справі факти. Замість цього у поданій скарзі засуджений, цитуючи окремі статті вказаного Кодексу й позиції в інших справах констатує про недоведеність його винуватості поза розумним сумнівом. Водночас автор скарги, спираючись на ст. 411КПК акцентує на неповноті розгляду, наголошує на невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що згідно зі ст. 433 цього Кодексу не є предметом перевірки в касаційному порядку і таких підстав для скасування оскарженого вироку не передбачено в ч. 1 ст. 438 КПК.
Також попри те, що вирок переглядався в апеляційному порядку в касаційній скарзі не наведено в розрізі статей 404, 405, 412, 415, 419 КПК обґрунтування незаконності ухвали. Засудженим не зазначено у чому полягає недодержання судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при здійсненні провадження в конкретній справі. Крім того, скаржник не окреслює, яких саме доводів сторони захисту не розглянув апеляційний суд і не дав на них відповідей.
Таким чином у касаційній скарзі не викладено обґрунтування заявленої вимоги про скасування судових рішень і призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
Недодержання при зверненні ст. 427 КПК перешкоджає відкриттю касаційного провадження.
Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити скаргу без руху й установити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, колегія суддів
постановила:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 19 серпня 2024 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 4 листопада 2024 року залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків упродовж п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3