13 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 363/807/20
провадження № 61-1400ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 08 травня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 червня 2024 року в справі за позовом Вишгородської окружної прокуратури до Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , про визнання недійсним рішення Новосілківської сільської ради та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння,
встановив:
31 січня 2025 року засобами поштового зв'язку до Верховного Суду надіслана касаційна скарга Заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 08 травня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 червня 2024 року у вказаній справі.
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке.
Верховний Суд звертає увагу заявника на відсутність сторінок № 15 та № 16 в екземплярі касаційної скарги, наданої для суду, що позбавляє суд можливості чітко визначити вимоги касаційної скарги.
Крім того, згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До касаційної скарги долучено платіжну інструкцію про сплату судового збору в сумі 12 612, 00 грн, проте незрозуміло, чим керувався заявник при визначенні розміру судового збору за подання касаційної скарги, не обґрунтовано та не підтверджено належними доказами розмір сплаченого судового збору.
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент звернення з позовом) судовий збір за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру становив 1, 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Судовий збір за подання до суду юридичною особою позовної заяви немайнового характеру становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 2 102, 00 грн.
Позивач у своєму позові заявляє п'ять вимог немайнового характеру (про визнання незаконним та скасування рішення Новосілківської сільської ради від 15 грудня 2017 року № 227-20-VІІ та про скасування чотирьох рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень) та десять вимог майнового характеру (про витребування 10 земельних ділянок з чужого незаконного володіння).
Таким чином, судовий збір за подання цієї касаційної скарги в частині оскарження п'яти вимог немайнового характеру становить 21 020, 00 грн (2 102, 00 грн * 5 * 1 * 200 %).
Поряд з цим згідно з пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Касаційна скарга та рішення судів попередніх інстанцій не містять відомостей про ціну позову (вартість спірних земельних ділянок станом на дату звернення з позовом), у зв'язку з чим неможливо встановити розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги в частині оскарження вимог майнового характеру.
Отже, заявнику необхідно надати суду інформацію про ціну позову в частині оскарження вимог майнового характеру, виходячи з вартості спірного нерухомого майна станом на дату звернення з позовом, та подати належні докази на підтвердження такої вартості, а також з урахуванням наведеного самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги в цій частині (200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви).
Таким чином, заявнику слід доплатити судовий збір за подання касаційної скарги в частині оскарження п'яти вимог немайнового характеру, ураховуючи вже сплачений судовий збір в сумі 12 612, 00 грн, а також сплатити судовий збір за подання касаційної скарги в частині оскарження вимог майнового характеру, який має бути визначений відповідно до вимог закону.
Верховний Суд також звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перерахований або внесений до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати оригінал квитанції (платіжного доручення), що підтверджує його сплату.
За приписами частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначених недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
ухвалив:
Касаційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 08 травня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 червня 2024 року залишити без руху.
Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. Ю. Тітов