12 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 127/34001/19
провадження № 61-15324св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (відповідач за зустрічним позовом),
відповідачі: ОСОБА_2 (позивачка за зустрічним позовом), ОСОБА_3 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Вінницька міська рада,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Федик Юлія Юріївна, на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03 липня 2024 року у складі судді Короля О. П. та постанову Вінницького апеляційного суду від 21 жовтня 2024 року у складі колегії суддів: Оніщука В. В., Копаничук С. Г., Медвецького С. К., і виходив з такого.
Зміст позовної заяви, зустрічної позовної заяви та їх обґрунтування
1. У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Вінницька міська рада, про виділ частини житлового будинку в натурі та встановлення порядку користування земельною ділянкою.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що його матері належали 33/50 часток житлового будинку АДРЕСА_1 . Іншим співвласником зазначеного домоволодіння у розмірі 17/50 частки є ОСОБА_5 .
3. Посилався на те, що належну його матері частку у праві власності на зазначене домоволодіння після її смерті крім нього успадкував також інший її син, його брат - ОСОБА_4 .
4. Однак, між ними, як співвласниками майна, не було досягнуто згоди та виникають непорозуміння і суперечки з приводу користування, утримання та збереження цього майна. Домовленості про спосіб виділення в натурі його частки із сумісного спільного володіння не досягнуто.
5. Крім того між ними не досягнуто згоди щодо користування земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий № 0510100000:03:021:0359, площею 0,06 га.
6. З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просив суд: поділити в натурі 33/50 частки житлового будинку з прибудовами та господарськими спорудами номер АДРЕСА_2 , за варіантом, наведеним у висновку судової будівельно-технічної експертизи, та виділити йому частку за цим варіантом; визначити порядок користування земельною ділянкою кадастровий № 0510100000:03:021:0359, яка знаходиться: АДРЕСА_1 , за варіантом, наданим у висновку судової будівельно-технічної експертизи, та виділити йому у користування частину земельної ділянки.
7. За клопотанням відповідача ОСОБА_4 судом було замінено його, як відповідача у справі, на належного відповідача ОСОБА_2 , якій він подарував належну йому частку у спірному будинку.
8. У лютому 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, - Вінницька міська рада, про виділ в натурі 33/100 частки житлового будинку та встановлення порядку користування земельною ділянкою.
9. На обґрунтування вимог зустрічного позову ОСОБА_2 зазначала, що вона є співвласником нерухомого майна, домовленості про порядок користування яким між сторонами немає. ОСОБА_1 проживає в іншому місці, проте чинить перешкоди у користуванні спірним будинком.
10. Враховуючи наведене, ОСОБА_2 просила суд: виділити їй в натурі 33/100 частки будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_2 ; встановити порядок користування земельною ділянкою, кадастровий
№ 0510100000:03:021:0359, яка знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 .
11. 29 серпня 2022 року судом було замінено відповідача ОСОБА_5 на його правонаступника - ОСОБА_3 .
12. Після проведення судових експертиз сторони уточнили свої позовні вимоги.
13. Так, ОСОБА_1 в уточненій позовній заяві просив: поділити житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами
АДРЕСА_1 , згідно з першим варіантом (додатки 11-12) судової оціночно-будівельної, будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи
№ ОС-396 від 30 квітня 2021 року, виділивши в натурі у житловому будинку
літ. «А»: приміщення кімнати 1-2, тамбур «1», кухню «1-1», коридор «1-3», житлову кімнату «1-4», комору; по інших будівлях та спорудах виділити йому: 1/2 частку погрібу «п/А», 1/2 частку ганку, сарай «В», убиральню «Ж», огорожу № 1. Щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою кадастровий
№ 051010000:03:021:0359, площею 0,06 га за адресою: АДРЕСА_1 , то позивач ОСОБА_1 просив встановити його відповідно до варіанту 2 (додаток № 18 експертного висновку ОС-396 від 30 квітня 2021 року відповідно до варіанту 1 поділу в натурі житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями і спорудами) і виділити частину земельної ділянки в окреме користування площею 119 кв. м, що графічно зображена на схемі в додатку № 18 зеленим кольором; частину земельної ділянки у спільне користування з ОСОБА_2 , що графічно зображена на схемі в додатку № 18 сірим кольором; у користування ОСОБА_3 виділити земельну ділянку площею 270 кв. м, що графічно зображена червоним кольором.
14. ОСОБА_2 в уточнених вимогах вказала, що найбільш прийнятним для поділу житлового будинку є варіант № 3 (додатки 15-16), а щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою - варіант № 5 (додаток 21) додаткового висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № ОС - 434 від 28 червня 2022 року.
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
15. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 03 липня
2024 року первісний позов ОСОБА_1 про виділ частини житлового будинку в натурі та встановлення порядку користування земельною ділянкою задоволено частково.
16. Виділено ОСОБА_1 в натурі 33/100 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , відповідно до варіанта № 3 (додатки 15-16) висновку додаткової судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 28 червня 2022 року № ОС?434, а саме: тамбур 1 (тамбур «а1») площею 3,5 кв.м, кухню 1-1 площею 8,8 кв.м, кімнату 1-2 площею 19,0 кв.м, кімнату 1-4 площею 19,0 кв.м, комору 1-5 площею 5,9 кв.м, а всього в житловому будинку 56,2 кв.м; господарські будівлі та споруди: погріб «п/А», ; сарай «В»; убиральня «Ж»; огорожа № 1. У задоволенні решти позову відмовлено.
17. Зустрічний позов ОСОБА_2 про виділ 33/100 частки житлового будинку в натурі та встановлення порядку користування земельною ділянкою задоволено в повному обсязі.
18. Виділено ОСОБА_2 в натурі 33/100 частки житлового будинку
АДРЕСА_1 , відповідно до варіанта № 3 (додатки 15-16) висновку додаткової судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 28 червня 2022 року № ОС?434, а саме: коридор 1-3 площею 4,1 кв.м, кімнату 1-6 площею 8,3 кв.м, кімнату 1-7 площею 15,7 кв.м, кімнату 1-8 площею 18,8 кв.м, а всього в житловому будинку 46,9 кв.м; господарські будівлі та споруди: ганок, гараж «Г», погріб «п/Г»; огорожа №2, 1/2.
19. Зобов'язано ОСОБА_1 на забезпечення поділу будинку в натурі виконати такі роботи з переобладнання: влаштувати перегородку з дверним прорізом у приміщенні 1-4; демонтувати віконний блок з подальшим влаштуванням дверного прорізу та подвійних дверей у приміщенні 1-4; влаштувати ганок та сходи для забезпечення окремого входу до приміщення 1-4.
20. Зобов'язано ОСОБА_2 на забезпечення поділу будинку в натурі виконати такі роботи з переобладнання: демонтувати дверний блок з подальшим закладанням прорізу між приміщеннями 1-3 та 1-4 , 1-3 та 1-5.
21. Витрати з переобладнання будинку покладено на сторони в таких частках: на ОСОБА_1 - 30 % вартості ремонтно-будівельних робіт, будівельних матеріалів, машин та механізмів у процесі виконання ремонтно-будівельних робіт, які необхідно здійснити для влаштування ганку та сходів для забезпечення окремого входу до приміщення 1-4 у будинку АДРЕСА_1 , на ОСОБА_2 - 70 % вартості ремонтно-будівельних робіт, будівельних матеріалів, машин та механізмів у процесі виконання ремонтно-будівельних робіт, які необхідно здійснити для влаштування ганку та сходів для забезпечення окремого входу до приміщення 1-4 у будинку АДРЕСА_1 .
22. Стягнуто з ОСОБА_3 , співвласника 34/100 часток домоволодіння
АДРЕСА_1 , на користь першого співвласника 33/100 часток цього ж домоволодіння ОСОБА_1 грошову компенсацію за відступ від ідеальної частки у вартості земельних поліпшень в розмірі 17 341,50 грн.
23. Стягнуто з ОСОБА_3 , співвласника 34/100 часток домоволодіння АДРЕСА_1 на користь другого співвласника 33/100 цього ж домоволодіння ОСОБА_2 грошову компенсацію за відступ від ідеальної частки у вартості земельних поліпшень в розмірі 4 997,50 грн.
24. Встановлено порядок користування земельною ділянкою кадастровий
№ 0510100000:03:021:0359, площею 0,06 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до варіанту № 5 (додаток 21) додаткового висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 28 червня 2022 року № ОС?434.
25. Виділено у користування ОСОБА_1 земельну ділянку, позначену на плані-схемі загальною площею 165 кв. м, з яких: 129 кв. м - в окреме користування (позначену на плані-схемі зеленим кольором та 36 кв.м - у спільне користування (позначену на плані-схемі сірим кольором), що графічно зображені на схемі в додатку № 21 висновку додаткової судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 28 червня 2022 року № ОС-434.
26. Виділено у користування ОСОБА_2 земельну ділянку площею
165 кв. м, з яких частину земельної ділянки в окреме користування площею
129 кв. м (позначену на плані-схемі блакитним кольором), частину земельної ділянки (36 кв. м), виділеної у спільне користування з ОСОБА_1 (позначену на плані-схемі сірим кольором), що графічно зображені на схемі в додатку № 21 висновку додаткової судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 28 червня 2022 року № ОС-434.
27. Виділено у користування ОСОБА_3 земельну ділянку площею 270 кв. м, з яких частину земельної ділянки в окреме користування площею 270 кв. м (позначену на плані-схемі рожевим кольором), що графічно зображені на схемі в додатку № 21 висновку додаткової судової будівельно-технічної та
земельно-технічної експертизи від 28 червня 2022 року № ОС-434.
28. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
29. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що враховуючи неприязні стосунки сторін, які є співвласниками спірного домоволодіння, що виключає можливість навіть часткового спільного користування житловим будинком, господарськими будівлями і спорудами, а також технічну можливість виділення частин житлового будинку в натурі, найбільш прийнятним для всіх співвласників домоволодіння є запропонований експертом варіант № 3 (додаток 15-16) додаткового висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №ОС-434 від 28 червня 2022 року. Саме зазначений варіант суд вважав таким, що передбачає можливість користування належними співвласникам частинами домоволодіння в режимі повної ізоляції, що виключає будь-які причини для конфліктів, забезпечить дійсне вирішення спору у дієвий спосіб та забезпечить розумний баланс інтересів сторін як співвласників.
30. Визначаючи варіант розподілу земельної ділянки, суд врахував фактичний порядок користування земельною ділянкою, розташування належних частин житлового будинку, господарських будівель і споруд, можливість нормального користування будинком та господарськими будівлями і здійснення за ними догляду, розташування плодово-ягідних насаджень кожної із сторін, можливість проходу й проїзду з вулиці на подвір'я кожної із сторін, а також наявність окремих входів до частин будинку для кожної із сторін.
Основний зміст та мотиви судового рішення суду апеляційної інстанції
31. Постановою Вінницького апеляційного суду від 21 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03 липня 2024 року залишено без змін. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
32. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо обраного варіанту розподілу домоволодіння та земельної ділянки між сторонами спору. За цим варіантом у сторін буде можливість користуватися частинами своїх земельних ділянок незалежно один від одного, оскільки як вбачається з графічного зображення з боку АДРЕСА_1 на спірну земельну ділянку є два входи - для кожної зі сторін, що виключає будь-яке спілкування між ними, що є найважливішим фактором у вирішенні цього спору. Зазначено, що вирішення спору у визначений судом першої інстанції спосіб не призведе до необхідності докладати зусиль для врегулювання спору повторно. Обрання ж іншого варіанту розподілу не вирішить спору між сторонами.
Узагальнені доводи касаційної скарги
33. 18 листопада 2024 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат
Федик Ю. Ю., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03 липня 2024 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 21 жовтня 2024 року, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
34. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, у постановах Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 2114/2-3819/11, від 19 травня 2021 року у справі № 501/2148/17, від 08 березня 2023 року у справі № 559/1923/17 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
35. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій при вирішенні питання про поділ будинку в натурі не вирішили питання про припинення права спільної часткової власності.
36. Вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій, що лише варіант № 3 висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи та земельно-технічної експертизи № ОС-434 від 28 червня 2022 року передбачає можливість користування домоволодінням у режимі повної ізоляції. Зазначає, що обраний ним варіант № 1 судової експертизи також виключає наявність спільних місць користування. Наголошує, що спільним буде використання лише наявного вже ганку, з якого буде влаштовано два окремих ізольованих входи.
37. Зазначає, що визначений судами попередніх інстанцій варіант розподілу земельної ділянки є неприйнятним, оскільки з боку АДРЕСА_1 є два входи на земельну ділянку, але вони знаходяться на земельній ділянці, яка буде належати ОСОБА_2 , тобто у нього взагалі відсутній вхід на земельну ділянку.
38. Акцентує увагу на тому, що визначений судами попередніх інстанцій варіант розподілу домоволодіння та варіант розподілу користування земельною ділянкою є обтяжливим для нього, покладає на нього надмірний тягар, у зв'язку з чим він не погоджується проводити роботи з реконструкції будинку через брак матеріальних можливостей. Вартість переобладнання за таким варіантом у сім разів більша, ніж за обраним ним варіантом.
39. Посилається на відсутність перевірки судами попередніх інстанцій наявності у відповідачки фінансової можливості компенсувати 70 % вартості ремонтно-будівельних робіт. Більш того, судом не було вказано конкретної суми, яку вона має сплатити.
40. Крім того, визначений судами варіант поділу передбачає втручання у несучі конструкції будинку, що потребує розроблення проєктної документації та отримання дозволу на таку реконструкцію. Також судом не було враховано, що йому необхідно буде переносити газову трубу та лічильник, що потребуватиме значних витрат.
41. Додатково зауважував про понесення ним у суді касаційної інстанції судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
42. Ухвалою Верховного Суду від 03 грудня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків.
43. 26 грудня 2024 року матеріали цивільної справи № 127/34001/19 надійшли на адресу Верховного Суду.
44. Ухвалою Верховного Суду від 05 лютого 2025 року справу призначено до судового розгляду колегією з п'яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
45. 07 січня 2025 року ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат
Воронцова О. В., через засоби поштового зв'язку подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому, посилаючись на необґрунтованість доводів скарги, просить суд відмовити у її задоволенні.
46. На обґрунтування доводів відзиву зазначає, що суди попередніх інстанції правильно визначилися з характером спірних правовідносин, надали належну оцінку запропонованим судовим експертом варіантам поділу домоволодіння та вирішили спір з урахуванням принципу справедливості та ефективності.
47. Позовних вимог про поділ домоволодіння в натурі жоден із співвласників не заявляв, більш того, ОСОБА_3 взагалі не просила суд виділити їй свою частку у спірному майні.
48. Наголошує, що згідно з поясненнями судового експерта було передбачено окремі входи до будинку та технічно можливо влаштувати окремий вхід до земельної ділянки, виділеної ОСОБА_1 .
49. Крім того, передбачити загальну вартість робіт по улаштуванню вхідної групи та витрачених на це будівельних матеріалів є неможливим. Однак, вона наголошувала у судах попередніх інстанцій про компенсацію більшої частини таких витрат, направляла позивачу пропозицію про перерахування частини коштів.
50. Вважає, що заявлений ОСОБА_1 розмір витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним з наданими адвокатом послугами. Більш того, заявником не надано акту виконаних робіт та детального опису робіт.
51. Водночас, посилається на понесення нею витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції у розмірі 5 000,00 грн, які просить стягнути з ОСОБА_1 .
Фактичні обставини справи, встановлені судами
52. Після смерті ОСОБА_6 залишилася спадщина, що складалася з 33/50 часток житлового будинку з прибудовами та господарськими будівлями та спорудами
АДРЕСА_3 .
53. 09 жовтня 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 отримали свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 на 33/100 частки зазначеного домоволодіння кожний.
54. Іншим співвласником зазначеного домоволодіння був ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
55. Відповідно до довідки приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Загороднюк О. С. від 25 липня 2022 року. №26/02-14 спадкоємцем ОСОБА_5 , яка прийняла спадщину, є його онука
ОСОБА_3 .
56. 25 травня 2019 року було укладено договір дарування частки житлового будинку між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , за умовами якого ОСОБА_2 прийняла у дар 33/100 частки житлового будинку з прибудовами, з відповідною часткою господарських будівель і споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
57. Матеріалами інвентаризаційної справи № 10573 на домоволодіння АДРЕСА_1 підтверджено, що його співвласниками є ОСОБА_5 (спадкоємець ОСОБА_3 ) - 34/100 частки, ОСОБА_1 - 33/100 частки та ОСОБА_2 (колишній співвласник ОСОБА_4 ) - 33/100 частки.
58. З технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок
АДРЕСА_1 від 12 вересня 2018 року вбачається, що він розташований на земельній ділянці площею 599 кв. м, складається з двох ізольованих приміщень з окремими виходами загальною площею 159,9 кв. м, житловою площею 123,5 кв. м. Співвласниками приміщення № 1 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , співвласником приміщення № 2 є ОСОБА_3 , спадкоємець та правонаступник ОСОБА_5 .
59. Зі схематичного плану земельної ділянки садибного (індивідуального) будинку АДРЕСА_1 вбачається, що існує 4 входи на цю ділянку: два - зі сторони приміщення № 2, належного ОСОБА_5
( ОСОБА_3 ) і два - зі сторони приміщення № 1, належного ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
60. З відповіді Вінницького лівобережного відділення поліції № 1162 м/2/201/20 від 18 вересня 2020 року вбачається, що з ОСОБА_1 було проведено профілактичну бесіду та суворо наголошено щодо неприпустимості протиправної поведінки в подальшому.
61. Сторонами у справі підтверджено наявність між ними неприязних відносин та спору про реальний розподіл спільної частини домоволодіння та користування тією частиною земельної ділянки, яка перебуває у спільному користуванні за адресою: АДРЕСА_1 .
62. У справі було проведено судову оціночно-будівельну, будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу (висновок експерта № ОС-396 від 30 квітня
2021 року), додаткову судову будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу (висновок експерта № ОС-434 від 28 червня 2022 року, додаткову судову будівельно-технічну експертизу (висновок експерта № 699 від 24 квітня 2023 року). Крім того, за заявою ОСОБА_2 було проведено дві будівельно-технічних експертизи (висновки експерта № 701 від 24 квітня 2023 року, № 725 від 25 серпня 2023 року) та дві додаткових будівельно-технічних експертизи (висновки експерта № 752 від 06 березня 2024 року, № 768 від 24 травня
2024 року).
63. Допитана в судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_7 пояснила, що за варіантом 3 (додатки 15, 16) висновку додаткової судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № ОС-434 від 28 червня 2022 року, ганок буде використовуватись одним із співвласників ОСОБА_2 . За варіантом 5 цього ж висновку про встановлення порядку користування земельною ділянкою передбачено окремі входи до будинку і технічно можливо влаштувати окремий вхід до земельної ділянки, виділеної ОСОБА_1 , позначеної на плані-схемі зеленим кольором. На думку експерта, було розроблено 3 оптимальних варіанти виділу часток житлового будинку, але щоб збудувати ганок необхідно зробити проєкт та скласти кошторис, але ці питання при складанні висновку експертизи № ОС-434 від 28 червня 2022 року не вирішувалися.
64. Повторно допитана в судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_7 пояснила, що вхідна група (сходи) передбачені у варіанті 3 висновку додаткової судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № ОС-434
від 28 червня 2022 року і ці сходи знаходяться на земельній ділянці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що зображено в додатку 21. Експерт пояснила, щоб сходи до частини будинку ОСОБА_1 не знаходились над земельною ділянкою ОСОБА_2 можливо розробити інші варіанти встановлення порядку користування земельною ділянкою між сторонами, за яким ОСОБА_2 поступається частиною земельної ділянки на користь ОСОБА_1 для надання йому можливості обслуговувати сходи.
65. Втретє допитана в судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_7 пояснила суду про те, що за варіантом 3 (додаток 21) висновку № ОС-434
від 28 червня 2022 року сходи з ганком (вхідна група) знаходяться на земельній ділянці ОСОБА_1 на 0,5 м заходять на земельну ділянку ОСОБА_2 . Висота опори від землі до ганку складає 1,58 м. Сходи мають бути з перилами, вартість робіт з їх виготовлення у висновку експертом ОСОБА_7 не розрахована.
Позиція Верховного Суду
66. Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
67. Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
68. Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
69. Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
70. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
71. Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
72. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 зазначено, що позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
73. Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
74. Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
75. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 317 ЦК України).
76. Згідно з положеннями частин першої-п'ятої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
77. Частиною першою статті 355 ЦК України визначено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
78. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю(частина перша статті 356 ЦК України).
79. Згідно з частинами першою-третьою статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
80. Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації (частини перша, третя статті 364 ЦК України).
81. Відповідно до частин першої, другої статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
82. У пунктах 6, 7 постанови Пленуму Верховного Суду України
від 04 жовтня 1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на житловий будинок» судам роз'яснено, що під час вирішення зазначених спорів суди повинні враховувати, що виділ частки в натурі (поділ будинку) може мати місце за наявності технічної можливості виділення кожній із сторін відокремленої частини будинку із самостійним виходом (квартири), яка відповідає розміру їх часток у приватній власності або наявності технічної можливості переобладнання будинку в ізольовані квартири.
83. У спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності.
84. При поділі жилого будинку суд зобов'язаний зазначити в рішенні, яка відокремлена (ізольована після переобладнання) частина будинку конкретно виділяється і яку частку в будинку вона складає, а також, які підсобні будівлі передаються власнику.
85. У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі
№ 6-1443цс16 зроблено висновок, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання не співмірної шкоди господарському призначенню майна. Якщо в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина нерухомого майна, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на це майно.
86. У постановах Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі
№ 2114/2-3819/11 та від 29 червня 2022 року у справі № 466/3008/17 зазначено про необхідність забезпечення дійсного вирішення у дієвий спосіб спору, що виник та існує між сторонами та існування якого позбавляє їх можливості спільно використовувати єдиний об'єкт нерухомості без його поділу (виділу частки) в натурі.
87. Судами попередніх інстанцій встановлено, що сторони є співвласниками домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Між попередніми співвласниками домоволодіння ОСОБА_6 (33/50 частки) та ОСОБА_5 (17/50 частки) було погоджено фактичне користування зазначеним домоволодінням.
88. Після смерті ОСОБА_6 належну їй частку у спірному домоволодінні успадкував позивач ОСОБА_1 та його брат ОСОБА_4 , який відчужив її на користь своєї дружини ОСОБА_2 . Частка ОСОБА_5 перейшла у власність його спадкоємиці за законом ОСОБА_3 .
89. Завертаючись до суду з позовами у справі, що переглядається,
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як власники 33/100 частини спірного домоволодіння, зазначали про наявність між ними спору щодо порядку користування як належною померлій ОСОБА_6 частиною будинку, так і земельною ділянкою, на якій він розташований. Акцентували увагу на конфліктному характері відносин між ними та неможливості досягнення згоди щодо спільного користування успадкованим ними майном.
90. Інший співвласник спірного домоволодіння ОСОБА_3 вимог щодо виділу своєї частки у праві власності не заявляла, про порушення свого права власності, у тому числі права на фактичне користування належним їй майном, не зазначала.
91. З метою вирішення спору між співвласниками спірного домоволодіння судом неодноразово призначалися судові експертизи, на вирішення яких були поставлені питання щодо визначення варіантів розподілу об'єкта нерухомого майна з урахуванням ідеальних часток співвласників у праві власності на нього, можливості облаштування окремих входів до виділених частин будинку, вартості ремонтно-будівельних робіт, необхідних для перепланування та переобладнання приміщення. Крім того, на вирішення експертів було поставлено питання щодо визначення порядку користування земельною ділянкою відповідно до часток сторін у праві власності на розташований на ній будинок та з урахуванням виділених кожному із співвласників його частин, з можливістю облаштування окремих входів на ділянку.
92. Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п'ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
93. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).
94. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
95. Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.
96. Встановивши на підставі наявних у матеріалах справи семи висновків судово-будівельних та земельно-технічних експертиз (три з них проведені на підставі ухвал суду першої інстанції, чотири - на замовлення відповідачки) наявність технічних можливостей виділу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належних їм часток у праві власності, врахувавши бажання кожного з позивачів забезпечити ізольоване користування спірним майном з урахуванням численних суперечок між ними, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку, що найбільш прийнятним для всіх співвласників домоволодіння є запропонований експертом варіант № 3 поділу домоволодіння, а також варіант № 5 порядку користування земельною ділянкою, наведені у висновку додаткової судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № ОС-434 від 28 червня 2022 року.
97. При визначенні зазначених варіантів судами попередніх інстанцій враховано, що саме за ними передбачено облаштування окремих ізольованих квартир для сторін у справі, окремих входів на земельні ділянки, на необхідності чого наголошували кожен з них.
98. Крім того, судами враховано зменшення частки кожного з позивачів за рахунок частки ОСОБА_3 , у зв'язку із чим стягнуто з нею відповідну компенсацію на користь кожного з позивачів. Колегія суддів зауважує, що справа щодо частки нерухомого майна, яке залишається в користуванні співвласника ОСОБА_3 ні в апеляційному порядку, ні в касаційному порядку не оспорювалась. Зазначене спростовує доводи касаційної скарги про невирішення судами попередніх інстанцій питання щодо припинення режиму спільної часткової власності на все домоволодіння. Поділ спільного майна між співвласниками має наслідком припинення права спільної часткової власності на нього.
99. У контексті доводів касаційної скарги про неврахування судами попередніх інстанцій кількості та вартості робіт, необхідних для проведення перепланування та переобладнання відповідно до варіанту № 3 поділу домоволодіння висновку додаткової судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №ОС-434 від 28 червня 2022 року, колегія суддів зауважує наступне.
100. Судами попередніх інстанцій було враховано майновий стан кожного з позивачів та взято до уваги згоду ОСОБА_2 компенсувати 70 % вартості ремонтно-будівельних робіт? будівельних матеріалів, машин та механізмів у процесі виконання ремонтно-будівельних робіт, які необхідно здійснити для влаштування ганку та сходів для забезпечення окремого входу до приміщення 1-4 у будинку АДРЕСА_1 . На позивача ОСОБА_1 покладено лише 30 % вартості ремонтно-будівельних робіт? будівельних матеріалів, машин та механізмів у процесі виконання ремонтно-будівельних робіт, що цілком відповідає принципу справедливості.
101. Колегія суддів погоджується з доводами апеляційного суду, що з огляду на те, що протягом п'яти років ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не можуть дійти згоди щодо порядку користування будинком та земельною ділянкою, кожен із них наголошував на необхідності визначення ізольованого користування спірним майном, визначений судом першої інстанції варіант поділу домоволодіння у натурі та порядку користування земельною ділянкою забезпечить ефективне й остаточне вирішення спору.
102. Доводи касаційної скарги щодо неврахування судами попередніх інстанцій необхідності втручання у несучі конструкції будинку, перенесення газової труби та лічильника, розроблення проєктної документації та отримання дозволу на таку реконструкцію, неможливості облаштування окремого входу на виділену ОСОБА_1 у користування земельну ділянку, спростовуються наявними у матеріалах справи висновками судових експертів, які визначили технічну можливість проведення зазначених робіт. Більш того, рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради № 203 від 26 січня 2023 року погоджено висновок судової оціночно-будівельної, будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № ОС-396 від 30 квітня 2021 року та додатковий висновок судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № ОС-434
від 28 червня 2022 року. ОСОБА_1 не довів наявності технічних перешкод для поділу будинку у порядку, визначеному судами.
103. Посилання касаційної скарги на відсутність визначеної вартості таких робіт, зобов'язання ОСОБА_2 відшкодувати йому конкретну суму спростовуються наявним у матеріалах висновками будівельно-технічних експертизи (висновки експерта № 701 від 24 квітня 2023 року, № 725 від 25 серпня 2023 року) та додаткових будівельно-технічних експертизи (висновки експерта
№ 752 від 06 березня 2024 року, № 768 від 24 травня 2024 року), проведених за замовленням ОСОБА_2 . Більш того, ОСОБА_2 у відзиві на касаційну скаргу наголошує про направлення ОСОБА_1 пропозицій щодо перерахування частини коштів, необхідних для проведення ремонтних робіт на виконання рішення суду першої інстанції.
104. Суди попередніх інстанцій правильно визначилися з характером спірних правовідносин, нормами права, які підлягають застосуванню та надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам у їх сукупності, дійшли загалом правильного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 .
105. Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, зводяться значною мірою до переоцінки доказів.
106. Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
107. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника по суті спору та їх відображення в оскаржених судових рішеннях, питання вмотивованості висновків судів першої та апеляційної інстанцій, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка розглядається, сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів.
108. Висновки судів попередніх інстанцій, з урахуванням встановлених у цій справі фактичних обставин та характеру спірних правовідносин, не суперечать висновкам Верховного Суду, на які містяться посилання у касаційній скарзі.
109. Верховний Суд неодноразово зауважував, що зважаючи на різноманітність правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, ураховуючи фактичні обставини, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності і необхідності застосування правових висновків Верховного Суду в кожній конкретній справі (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 лютого 2022 року у справі
№ 201/16373/16-ц, від 08 серпня 2023 року у справі
№ 910/8115/19(910/13492/21)).
110. Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
111. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
112. З урахуванням доводів касаційної скарги ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Федик Ю. Ю., які стали підставою для відкриття касаційного провадження у справі, меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 400 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Щодо розподілу судових витрат
113. Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
114. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).
115. Згідно з положеннями частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
116. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заявляли про понесення ними судових витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції.
117. З урахуванням того, що за наслідками перегляду оскаржених судових рішень в касаційному порядку касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін, понесені ним у суді касаційної інстанції судові витрати підлягають залишенню за ним.
118. Водночас, понесені ОСОБА_2 судові витрати підлягають відшкодуванню в порядку статті 141 ЦПК України.
119. За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
120. Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
121. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, відшкодування витрат, понесених у зв'язку із реалізацією права на судовий захист або у разі подання до особи необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
122. Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
123. Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
124. Водночас, зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
125. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята, шоста статті 137 ЦК України).
126. Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
127. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 зазначила, що розмір понесених нею витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції становить 5 000,00 грн. На обґрунтування розміру зазначених витрат надано: договір про надання правової допомоги у цивільній справі № 001
від 02 січня 2025 року, згідно з пунктом 4.1 якого передбачено сплату гонорару у розмірі 5 000,00 грн; акт виконаних робіт (наданих послуг) від 07 січня 2025 року, яким засвідчено надання послуг у вигляді складання відзиву на касаційну скаргу (тривалість 4 год., вартість 4 500,00 грн), юридична консультація (вартість
500 грн); квитанцію до прибуткового касового ордера № 001 від 07 січня 2005 року на суму 5 000,00 грн; ордер.
128. Оцінюючи заявлений стороною відповідача (позивача за зустрічним позовом) розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді касаційної інстанції, з урахуванням документального підтвердження їх понесення, обґрунтованості їх розміру та відсутності заперечень заявника, колегія суддів приходить до висновку, що заявлений ОСОБА_2 розмір таких витрат є співмірним зі складністю справи, обсягом наданих послуг та відповідає критеріям реальності, необхідності та розумності.
Керуючись статтями 141, 402, 409, 410, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Федик Юлія Юріївна, залишити без задоволення.
2. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03 липня
2024 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 21 жовтня 2024 року залишити без змін.
3. Стягнути в порядку розподілу судових витрат з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені нею судові витрати на правничу допомогу в суді касаційної інстанції у розмірі 5 000,00 (п'ять тисяч) грн.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Шипович