Справа № 613/1461/23 (1-кс/613/15/25) Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/818/159/25 Суддя доповідач ОСОБА_2
05 лютого 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в режимі відеоконференції апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Богодухівського районного суду Харківської області від 06 січня 2025 року, якою застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту у кримінальному провадженні № 12023221010000567 від 11.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286-1 КК України,-
Цією ухвалою застосовано у відношенні підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту та покладено на нього певні процесуальні обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.
В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_8 просив скасувати зазначену ухвалу та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
В обґрунтування апеляційної скарги прокурор посилався на те, що існують ризики, передбачені п.п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України. Вказує на обґрунтованість підозри, яка була повідомлена ОСОБА_6 . Вважав, що судом першої інстанції не враховані фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення.
Поряд з цим, з апеляційною скаргою звернувся захисник ОСОБА_7 , який просив скасувати ухвалу слідчого судді та постанови нову, якою застосувати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, або у вигляді домашнього арешту у певний час доби.
В обґрунтування апеляційної скарги захисник посилався на фактичні обставини кримінального правопорушення. Вказував на те, що ОСОБА_6 не переховується від органу досудового розслідування та за першою вимогою з'являється. Також посилався на те, що з моменту ДТП минули 1 рік 4 місяці. Протягом цього часу ОСОБА_6 не ігнорував виклики органу досудового розслідування, а підозра була йому пред'явлена лише 02.01.2025 року.
05.02.2025 року до канцелярії Харківського апеляційного суду надійшла заява прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 , яка просила розглянути апеляційні скарги без участі прокурора, підтримала апеляційну скаргу прокурора та заперечувала щодо задоволення апеляційної скарги захисника.
Заслухавши доповідь судді, доводи ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 , які підтримали свою апеляційну скаргу, просили її задовольнити та заперечували щодо задоволення апеляційної скарги прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарга не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 176 КПК України до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, прокурора.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо слідчий доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі “Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Вирішуючи питання про обрання виду запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 , слідчий суддя вважав обґрунтованою підозру у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286-1 КК України, а також вважав недоведеними стороною обвинувачення обставини, які дають підстави стверджувати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачений ч. 1 ст.176 КК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
З урахуванням обґрунтованості підозри, а також відомостей про особу підозрюваного, а саме має постійне місце проживання, де проживає разом із дружиною, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, що свідчить про наявність певних соціальних зв'язків, раніше не судимий, а також враховуючи, що суду не надано жодних переконливих доказів на підтвердження того, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти ризику, передбаченому п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.
Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка відповідає вимогам ст.196 КПК України.
Апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді щодо доведеності обґрунтованості підозри та необхідності застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, який буде достатнім для запобігання ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України та забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
За викладених обставин у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з покладенням на підозрюваного обов'язків: цілодобового не залишати місце постійного проживання; прибувати до слідчого, прокурора за кожною вимогою; не відлучатись з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утриматись від спілкування зі свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , - в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Доводи апеляційних скарг стосовно неповного дослідження слідчим суддею підстав застосування запобіжного заходу не свідчить про необґрунтованість судового рішення. Всім обставинам справи слідчим суддею дана належна оцінка у відповідності з вимогами КПК України. Крім того, суддею врахована практика ЄСПЛ, конкретні обставини справи, суворість покарання, яка є суттєвим, проте не єдиним елементом, що має враховуватись під час обрання запобіжного заходу, не може слугувати підставою для обрання найсуворішого запобіжного заходу.
Посилання сторони обвинувачення на можливість підозрюваного здійснювати незаконний вплив на потерпілого та свідків не підтверджені належними доказами. Будь-яких відомостей про можливість вчинення підозрюваним вказаних дій, ані слідчим, ані прокурором не надано.
Поряд з цим належить врахувати, що з моменту вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_14 по теперішній час, останній відшкодував потерпілій стороні маже 200 000 грн., що також свідчить про його належну процесуальну поведінку у цьому кримінальному провадженні.
Також колегія суддів враховує, що за наявності законних підстав орган досудового розслідування має право звернутись до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу.
Крім того, доводи сторони захисту щодо відсутності ризиків, передбачених ст.177 КПК України свідчать про необґрунтованість вимоги апеляційної скарги про обрання іншого запобіжного заходу, оскільки обрання будь-якого запобіжного заходу без встановлення ризиків є процесуально незаконним. За таких обставин, колегія суддів позбавлена процесуальної можливості задовольнити вимоги апеляційної скарги, а доводи захисника ґрунтуються суто на його суб'єктивних оціночних судженнях.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді обґрунтованою і підстав для її скасування за доводами апеляційних скарг не вбачається.
Керуючись ч.2 ст. 376, ст. ст. 392, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів
Апеляційні скарги прокурора ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Богодухівського районного суду Харківської області від 06 січня 2025 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий -
Судді :