Справа № 761/31798/24
Провадження № 2/761/2800/2025
21 січня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Анохіна А.М.,
секретаря судового засідання - Лазуренко А.В.,
представника позивача - Фелді О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Севлюшфудз», ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики, -
29 серпня 2024 року позивач звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Севлюшфудз», ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики в якому просить суд стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Севлюшфудз» та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики № 17/12/21 від 17.12.2021 у розмірі 161650 гривень 00 копійок.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 17.12.2021 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Севлюшфудз» укладено договір позики (безвідсоткової) № 17/12/21.
У пункті 1.1. договору позики зазначено, що за даним Договором позикодавець передає позичальникові безпроцентну позику у сумі 225 000,00 грн, а позичальник зобов'язується повернути зазначену суму позики в обумовлений строк.
Позикодавець зобов'язаний передати готівкою позичальникові або перерахувати на його банківський рахунок зазначену суму позики в строк до 17.12.2021 року (пункт 2.1. договору позики).
У пункті 2.2. договору позики сторони погодили, що повернення зазначеної у даному договорі суми позики може відбуватися за бажанням позичальника протягом дії даного договору частинами, але не пізніше 17.12.2022 року.
Зазначає, що 17.12.2021 директор ТОВ «Севлюшфудз» - ОСОБА_3 склала власноручну розписку, в якій зазначила, що вона 17.12.2021 отримала від ОСОБА_1 225 000,00 грн, які передано на підставі та на виконання договору позики.
Крім того, 17.12.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 17-01/12.
За умовами пункту 1.1. договору поруки поручитель поручається перед позикодавцем за виконання зобов'язань ТОВ «Севлюшфудз» у розмірі, що виникли з договору позики № 17/12/21 від 17.12.2021, укладеного між позичальником (ТОВ «Севлюшфудз») та позикодавцем ( ОСОБА_1 ).
Поручитель відповідає перед позикодавцем у розмірі непогашеної позичальником суми основного боргу за договором позики, а також нарахованих штрафних санкцій (пеня), що передбачені договором позики.
У пункті 2.1. договору поруки визначено зобов'язання, що забезпечуються порукою, а саме відповідно до Основного договору (договору позики) позичальник (ТОВ «Севлюшфудз») зобов'язаний повернути позикодавцю ( ОСОБА_1 ) суму позики у розмірі 225 000,00 грн у строк до 17.12.2022 року включно.
17.12.2022 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Севлюшфудз» укладено додаток № 1 до договору позики, за умовами пункту 1 якого сторони погодили продовжити дію договору позики (безвідсоткової) № 17/12/21 від 17.12.2021 року до 17.12.2023.
Додаток № 1 від 17.12.2022 до договору позики підписаний також ОСОБА_2 , (поручителем), який підтвердив своє ознайомлення з його положеннями.
На підставі вищевказаного Додатку сторони узгодили, що позичальник повинен забезпечити повернення позикодавцю суми позики не пізніше 17.12.2023.
В порушення умов укладеного договору позики, позичальник лише частково повернув позикодавцю отримані в позику кошти, а саме:
31.03.2024 року - сплачено 30 000,00 грн.
30.04.2024 року - сплачено 30 000,00 грн.
31.05.2024 року - сплачено 3 350,00 грн.
Таким чином позичальник повернув лише 63 350,00 грн, а неповернута частина позики становить 161 650,00 грн (225 000,00 грн - 63 350,00 грн = 161 650,00 грн).
Усні звернення та вимоги позикодавця повернути отримані у позику кошти позичальником залишилися проігнорованими.
Позивачем були направлені сторонам повідомлення та вимога, яку поручитель отримав особисто 20.08.2024, проте станом на 28.08.2024 свого обов'язку перед поручителем не виконав.
29 серпня 2024 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказана справа передана на розгляд судді Анохіну А.М.
02 вересня 2024 року до суду надійшла інформація про реєстрацію місця проживання особи.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03.09.2024 у справі було відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін.
16 жовтня 2024 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого сторона відповідача просила в задоволенні позовних вимог, пред'явлених до ОСОБА_2 , відмовити. Вказує, що оскільки між поручителем та кредитором не укладалось додаткових угод до договору поруки на отримання згоди поручителя на такі зміни, отже порука, в силу положень частини першої статті 559 ЦК України, є припиненою з моменту укладання додатку до договору позики, тобто з 17 грудня 2022 року. Крім того, зазначає, що закінчились строки, протягом яких кредитор повинен був пред'явити вимоги до відповідача, як поручителя.
Ухвалою суду від 21.01.2025 було відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі ОСОБА_3 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача.
В засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.
В судове засідання представник відповідачів не з'явився, про час та місце розгляд справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суд до відома не поставив.
Заслухавши думку представника позивача, дослідивши клопотання, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилом ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
За змістом ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Особи мають право вибору: використати існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на власний розсуд. Цивільний договір як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, виявляє автономію волі учасників щодо врегулювання їхніх відносин згідно з розсудом і у межах, встановлених законом, тобто є актом встановлення обов'язкових правил для сторін, індивідуальним регулятором їхньої поведінки (див. постанову Верховного Суду від 11.01.2024 у справі № 916/1247/23).
В судовому засіданні встановлено, 17.12.2021 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Севлюшфудз» укладено договір позики (безвідсоткової) № 17/12/21.
Відповідно до п. 1.1 договору, за даним договором Позикодавець передав Позичальникові безпроцентну позику у сумі двісті двадцять п'ять тисяч гривень 00 коп (225 000,00 грн), а позичальник зобов'язується повернути зазначену суму позики в обумовлений строк.
Відповідно до п. 2.1 договору, позикодавець зобов'язаний передати готівкою Позичальникові або перерахувати на його банківський рахунок зазначену суму позики в строк до 17.12.2021.
Відповідно до 2.2 договору, повернення зазначеної в даному договорі суми позики може відбуватися за бажанням Позичальника протягом дії даного договору частинами, але не пізніше 17.12.2022. Зазначена сума безпроцентної позики може бути повернута Позичальником достроково.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.12.2021 директор ТОВ «Севлюшфудз» - ОСОБА_3 склала власноручну розписку, в якій зазначила, що вона 17.12.2021 отримала від ОСОБА_1 225 000,00 грн на підставі договору позики.
Згідно з ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики позикодавець передає позичальникові у власність гроші або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду і якості. Договір позики вважається укладеним у момент передачі грошей або речей.
Вимогами ч. 1 ст. 1047 ЦК України встановлено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
В свою чергу, приписами ч. 2 ст. 1047 ЦК України визначено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
У відповідності до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
17.12.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 17- 01/12.
Відповідно до п. 1.1 договору, поручитель поручається перед Позикодавцем за виконання зобов'язань ТОВ «Севлюшфудз» у розмірі, що виникли з договору позики № 17/12/21 від 17.12.2021, укладеного між Позичальником та Позикодавцем (надалі «Основний договір»). Поручитель відповідає перед Позикодавцем у розмірі непогашеної Позичальником суми основного боргу за договором позики, а також нарахованих штрафних санкцій (пеня), що передбачені договором позики.
Відповідно до п. 2.1 договору, відповідно до Основного договору Позичальник зобов'язаний повернути Позикодавцю суму позики у розмірі двісті двадцять п'ять тисяч гривень 00 коп. (225 000,00 грн) у строк до 17.12.2022 року включно.
Відповідно до п. 3.1 договору, у випадку невиконання Позичальником свого зобов'язання Поручитель та Позичальник відповідають перед Позикодавцем як солідарні боржники.
Відповідно до п. 3.2 договору, Позикодавець вправі звернутися до Поручителя наступного дня після невиконання Позичальником своїх зобов'язань за Основним договором.
Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно ст. 540 ЦК України якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
В свою чергу, згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
14.08.2024 позивачем на поштову адресу ОСОБА_2 було направлено повідомлення про невиконання позичальником свого обов'язку перед позикодавцем з повернення позики та вимогу до поручителя про виконання обов'язку позичальника перед позикодавцем за договором позики (безвідсоткової) № 17/12/21 від 17.12.2021, яке було отримано останнім 20.08.2024.
Як зазначено в позовній заяві, позичальник повернув лише 63 350,00 грн, а неповернута частина позики становить 161 650,00 грн (225 000,00 - 63 350,00 = 161 650,00).
У спростування зазначеного будь-яких доказів відповідачами суду не надано. На даний час відповідачі продовжують ухилятись від виконання зобов'язань і заборгованість за договором позики не погашають.
Разом з тим, суд критично ставиться до відзиву відповідача в частині припинення поруки між сторонами, оскільки, на думку відповідача, між сторонами не укладалось додаткових угод до договору поруки.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання. У разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов'язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов'язання . Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем.
Крім того, відповідно до п. 5.1 договору поруки, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у випадку зміни зобов'язання, що спричинює збільшення відповідальності чи інші несприятливі наслідки для Поручителя, без згоди останнього.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.12.2022 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Севлюшфудз» укладено Додаток № 1 до Договору позики, за умовами пункту 1 якого сторони погодили продовжити дію Договору позики (безвідсоткової) № 17/12/21 від 17.12.2021 до 17.12.2023.
Відповідач ОСОБА_2 своїм власним підписом підтвердив, що ознайомлений з даним Додатком № 1 до Договору позики.
Тобто, відповідно до договору поруки № 17-01/12 від 17.12.2021, відповідач ОСОБА_2 поручається перед Позикодавцем за виконання зобов'язань ТОВ «Севлюшфудз», що виникли з договору позики № 17/12/21 від 17.12.2021.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги в частині солідарного стягнення з відповідачів суми основного боргу за договором позики № 17/12/21 від 17.12.2021 в розмірі 161650,00 гривень є доведеними і підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частинами першою, другою, третьою статті 83 ЦПК України передбачено подання доказів сторонами та іншими учасниками справи безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Як встановлено ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Севлюшфудз», ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором позики № 17/12/21 від 17.12.2021 у розмірі 161650 грн 00 коп.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України із Товариства з обмеженою відповідальністю «Севлюшфудз», ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сума судовий збір у розмірі 1616 грн 50 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 203, 204, 215, 525, 526, 530, 533, 540, 543, 553, 554, 625, 629, 629, 1046, 1047, 1049 ЦК України та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 133, 134, 137, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Севлюшфудз», ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики - задовольнити.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Севлюшфудз» (код ЄДРПОУ 43577133, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 21, оф. 501-Б), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) заборгованість за договором позики № 17/12/21 від 17.12.2021 у розмірі 161650 (сто шістдесят одна тисяча шістсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Севлюшфудз» (код ЄДРПОУ 43577133, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 21, оф. 501-Б), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 1616 (одна тисяча шістсот шістнадцять) гривень 50 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено 27.01.2025.
Суддя Андрій АНОХІН