Справа № 761/22196/22
Провадження №1-кп/761/1412/2025
Іменем України
16 січня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Шевченківського районного суду м. Києва у порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) кримінальне провадження кримінальне провадження № 620 221 001 100 000 84 від 23.08.2022, у якому
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Піски Старобільського району Луганської області, громадянка України, зареєстрована за адресою - АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою - АДРЕСА_2 , не судима,
обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 1111 КК України,
Обвинувачена ОСОБА_5 вчинила колабораційну діяльність за нижченаведених обставин.
Указом Президента України від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
У подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє станом на день постановлення цього вироку.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області» визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Луганської області. Відповідно до цього Розпорядження Новопсковська територіальна громада включає в себе такі територіальні громади (населені пункти): Новопсковська, Ганусівська, Донцівська, Заайдарівська, Закотненська, Кам'янська, Новорозсошанська, Пісківська, Риб'янцівська, Рогівська, Осинівська. Адміністративний центр територіальної громади - смт Новопсков.
У зв'язку із веденням агресивної війни з боку Російської Федерації (далі - РФ) проти України, з березня 2022 року захоплено селище міського типу Новопсков Старобільського району Луганської області, яке перебуває під контролем окупаційної адміністрації так званої «Луганской Народной Республики» (далі - ЛНР).
Так, ОСОБА_5 , будучи громадянкою України, обіймаючи посаду провідного фахівця з профорієнтації відділу активної підтримки безробітних Новопсковського районного центру зайнятості, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалась 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, підтримуючи рішення та дії держави-агресора, з метою наділення її організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями керівника у незаконному органі влади, а саме: «Объединенном Территориальном отделении Государственного учреждения - Республиканский центр занятости Луганской Народной Республики в Новопсковском районе», створеного на тимчасово окупованій території в селищі міського типу Новопсков Старобільського району Луганської області, перебуваючи на території селища міського типу Новопсков Старобільського району Луганської області, на початку березня 2022 року, маючи умисел на зайняття відповідної посади у вищевказаному незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, та реалізуючи його, вступила у злочинну змову з окупаційними військами РФ та представниками так званої «ЛНР», та отримавши від них пропозицію про зайняття керівної посади в незаконному органі влади - «Объединенном Территориальном отделении Государственного учреждения - Республиканский центр занятости Луганской Народной Республики в Новопсковском районе» у смт Новопсков Старобільського району Луганської області, на порушення вимог Конституції України та Законів України, умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, а також негативні наслідки, що можуть настати внаслідок їх реалізації, добровільно погодилась на вказану пропозицію.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 18.04.2022 ОСОБА_5 , перебуваючи на тимчасово окупованій території смт Новопсков Старобільського району Луганської області, розуміючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, а також негативні наслідки, що можуть настати внаслідок їх реалізації, зі своїх особистих мотивів та бажання очолити незаконний орган влади, погоджуючись на пропозицію представників держави-агресора - РФ та представників незаконних збройних формувань - так званої «ЛНР», умисно, добровільно зайняла посаду виконувача обов'язків начальника «Объединенного Территориального отделения Государственного учреждения - Республиканский центр занятости Луганской Народной Республики в Новопсковском районе» у смт Новопсков Старобільського району Луганської області, тобто посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території.
Таким чином, ОСОБА_5 , будучи громадянкою України, добровільно зайняла посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, тобто вчинила злочин, передбачений ч. 5 ст. 1111 КК України.
Судовий розгляд цього кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченої (in absentia) ОСОБА_5 , яка показань суду не надавала, будь-яких клопотань від останньої до суду не надходило.
При цьому, враховуючи положення ч. 5 ст. 374 КПК України, суд переконався, що стороною обвинувачення під час здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження (in absentia) використані всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.
Так, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05.09.2022 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування відносно підозрюваної ОСОБА_5 за ч. 7 ст. 1111 КК України.
При цьому у передбачений вимогами ст. 111, 135 КПК спосіб, враховуючи перебування ОСОБА_5 на тимчасово окупованій території, у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, зокрема, у газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора публікувалася інформація щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, повідомлення про підозру, виклики до слідчого тощо.
Захисник вважав, що вина ОСОБА_5 поза розумним сумнівом не доведена через неможливість здійснити комунікацію з обвинуваченою та отримати від ОСОБА_5 показання та інші докази під час судового розгляду.
Суд не бере до уваги доводи сторони захисту, оскільки під час судового розгляду обвинуваченій створено передбачені кримінальним процесуальним законом можливості бути обізнаною про кримінальні провадження щодо неї та взяти участь у розгляді справи як безпосередньо, так і за допомогою технічних засобів зв'язку.
Відмова обвинуваченої від реалізації свого права бути присутньою у судовому засіданні під час розгляду справи щодо неї розцінюється судом як використання ОСОБА_5 гарантованого пп. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 63 Конституції України права на свободу від самозвинувачення та самовикриття.
Так, судом визнано загальновідомим і таким, що не потребує доказуванню у межах цього провадження, що тимчасова окупація з боку РФ частини території України, яка розпочалася із збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, починаючи з 20.02.2014 та повномасштабного вторгнення РФ на територію України 24.02.2022, а також анексія з боку РФ частини території України є загальновідомими фактами, які за хронологією подій: а) констатовані нормативними, хоча і засудженими з точки зору міжнародного права, актами РФ, а також «нормативними актами» самопроголошених суб'єктів на території України, законність яких не визнається державою Україна, проте прийнятих судом у цьому випадку до уваги, оскільки вирішується питання про відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, внаслідок якого прийняті такі акти; б) встановлені національними нормативно-правовими актами, які є обов'язковими для застосування на території України; в) засуджені міжнародними актами колективного реагування, - а відтак ці факти не потребують окремого судового доказування.
На підтвердження винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 1111 КК, стороною обвинувачення надано і досліджені судом такі докази:
Так, свідок ОСОБА_6 пояснив суду, що з квітня 2010 року він перебуває на посаді директора Луганського обласного центру зайнятості, до підпорядкування якого входить, зокрема, Новопсковський районний центр зайнятості. З ОСОБА_5 він особисто не знайомий. У 2022 році, коли на території громади розпочалася активна фаза бойових дій керівництвом вказаного Центру прийнято рішення виїжджати на підконтрольну територію України, а саме до міста Сєвєродонецька. Вказав, що володіє інформацією про те, що у березні 2022 року, зокрема, до ОСОБА_5 надійшла пропозиція перейти на бік т.зв. «ЛНР», однак остання відмовилася, проте у квітні 2022 року йому ( ОСОБА_6 ) стало відомо, що ОСОБА_5 працює у вказаному центрі зайнятості, який вже на той час перебував під контролем «ЛНР», та виконує обов'язки директора. Вважав, що на ОСОБА_5 не здійснювалося жодного тиску, остання добровільно зайняла посаду у незаконному органі влади на тимчасово окупованій території.
Свідок ОСОБА_7 пояснила суду, що з ОСОБА_5 вона знайома особисто, оскілки разом працювали у Новопсковському районному центру зайнятості. Вказала, що на початку тимчасової окупації смт Новопскова з міста Луганська до них приїздило керівництво т.зв. «Республіканського центру зайнятості ЛНР» та запропонувало усім охочим співробітникам посади у «Республиканском центре занятости Луганской Народной Республики в Новопсковском районе». Вказала, що обіймати посади у цьому колабораційному органі окупаційної влади ніхто не примушував, натомість ОСОБА_5 добровільно, без жодного примусу, надала згоду на співпрацю.
Свідок ОСОБА_8 пояснив суду, що є співробітником ДЗНД СБ України, здійснював оперативне супроводження досудового розслідування у кримінальному провадженню відносно ОСОБА_5 . Зазначив, що під час здійснення оперативних заходів виявлено ряд документів, які підтверджують причетність ОСОБА_5 до колабораційної діяльності та добровільного зайняття посади «председатель комиссии по конкурсным торгам исполняющей обязанности начальника» т.зв. «Объединенного Территориального отделения Государственного учреждения - Республиканский центр занятости Луганской Народной Республики в Новопсковском районе».
Свідок ОСОБА_9 пояснила суду, що ОСОБА_5 до лютого 2022 року була її колегою у Новопсковському районному центру зайнятості. У подальшому, під час спілкування з колишніми колегами, які залишились на тимчасово окупованій території, їй стало відомо, що ОСОБА_5 прийняла пропозицію окупаційної влади РФ та стала виконувати обов'язки начальника «Республиканского центра занятости Луганской Народной Республики в Новопсковском районе».
Судом також досліджені:
-Копії особової картки Державної міграційної служби України на ім?я ОСОБА_5 з даними щодо паспорта громадянина України НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , що підтверджує громадянство України ОСОБА_5 ;
-наказ т.зв. «директора Республіканського центру зайнятості ЛНР від 18.04.2022 № 228 про призначення ОСОБА_5 на посаду виконувача обов'язків начальника «Объединенного Территориального отделения Государственного учреждения - Республиканский центр занятости Луганской Народной Республики в Новопсковском районе» на території смт Новопсков Старобільського району Луганської області;
-заяву ОСОБА_5 про звільнення від 30.03.2022 та наказ про її звільнення від 31.03.2022 № 96-к з посади провідного фахівця з профорієнтації відділу активної підтримки безробітних Новопсковського районного центру зайнятості;
-протокол огляду вебсайтів мережі Інтернет від 03.08.2022, у якому відображено факти створення псевдо-республіки ЛНР, її адміністративних одиниць та органів управління в Новопсковському районі;
-протокол огляду вебсайтів мережі Інтернет від 01.08.2022, 03.08.2022 та додатки до них, що підтверджують створення «Объединенного Территориального отделения Государственного учреждения - Республиканскии центр занятости Луганской Народной Республики в Новопсковском районе» та зайняття ОСОБА_5 посади виконувача обов?язків начальника «Объединенного Территориального отделения Государственного учреждения - Республиканский центр занятости Луганской Народной Республики в Новопсковском районе», тобто посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, а також безпосереднє виконання останньою вищевказаних функцій;
-протокол огляду вебсайту мережі Інтернет від 03.08.2022, яким відображено повноваження ОСОБА_5 відповідно до «Положення о государственном учреждении - Республиканский центр занятости Луганской Народной Республики»;
-протокол огляду від 29.08.2022 наданої оператором мобільного зв?язку ПрАТ «ВФ Україна» щодо номеру телефону ОСОБА_5 інформації, відповідно до якого підтверджується факт перебування останньої у період після 24.02.2022 та у подальшому на тимчасово окупованій території смт Новопсков Старобільського району Луганської області;
-протокол огляду інформації у мережі Інтернет від 01.02.2023, відповідно до якого згідно з відомостей «Единого государственного реєстра юридических лиц» РФ ОСОБА_5 є керівником в «Обьединенном Территориальном отделении Государственного учреждения - Республиканский центр занятости Луганской Народной Республики в Новопсковском районе»;
-протокол огляду від 13.03.2023, відповідно до якого згідно реєстрів РФ ОСОБА_5 має паспорт громадянина РФ серії НОМЕР_4 ) та «индивидуальный налоговый номер» - НОМЕР_5 .
Інших доказів під час судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначених КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість під час розгляду цього кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, не надано.
Таким чином, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч. 1 ст. 337 КПК, у межах висунутого обвинувачення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ, наданий стороною обвинувачення, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, вважає зазначені докази належними, допустимими, достовірними та у своїй сукупності достатніми для прийняття рішення про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 1111 КК, поза розумним сумнівом.
Виходячи з зазначеного, судом встановлено, що ОСОБА_5 , будучи громадянкою України, добровільно зайняла посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, тобто вчинила злочин, передбачений ч. 5 ст. 1111 КК.
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нового кримінального правопорушення.
Обираючи обвинуваченій ОСОБА_5 вид та розмір покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, яке віднесене до категорії тяжких злочинів, обставини його вчинення, характер діяння, форму і ступінь вини, мотив вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої та обставини, що пом'якшують та обтяжують її покарання.
Обставин, які б, відповідно до вимог ст. 66-67 КК, пом'якшували чи обтяжували покарання ОСОБА_5 судом не встановлено.
Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_5 кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, відсутність пом'якшуючих покарання обставин, суд вважає, що обвинуваченій необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі у межах санкції, встановленої ч. 5 ст. 1111 КК України.
Таке покарання стосовно ОСОБА_5 , на переконання суду, є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Даних щодо наявності процесуальних витрат у кримінальному провадженні прокурором не надано.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23.09.2022 (справа № 757/25232/22-к) накладений арешт на майно, яке належить ОСОБА_5 . Підстави для скасування арешту майна відсутні, з огляду на призначення ОСОБА_5 додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.
На підставі викладеного, керуючись ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 1111 КК України та призначити їй покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та правозахисних і правоохоронних органах строком на 10 (десять) років з конфіскацією майна.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 обраховувати з дня її фактичного затримання.
Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та правозахисних і правоохоронних органах, рахувати з моменту відбуття основного покарання.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.09.2022 на майно, що належить ОСОБА_5 , а саме: житловий будинок, загальною площею: 76,9 кв.м, за адресою - АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 413753744233 (справа № 757/25232/22-к), залишити без змін до виконання вироку у частині конфіскації належного ОСОБА_5 майна.
На вирок учасниками судового провадження можуть бути подані апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий суддя ОСОБА_1