Ухвала від 12.02.2025 по справі 758/1955/25

Справа № 758/1955/25

УХВАЛА

12 лютого 2025 року м. Київ

Суддя Подільського районного суду міста Києва Якимець О.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про стягнення матеріальної та моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Подільського районного суду міста Києва в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 з позовом, в якому просить стягнути на її користь зі ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 16 756 гривень, моральну шкоду, завдану їй та її малолітньому синові ОСОБА_4 , у розмірі 100 000 гривень, по 50 000 гривень кожному, а також судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

При цьому, позовна заява за змістом і формою має відповідати вимогам ст. ст. 175-177 ЦПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем до позовної заяви долучено платіжну інструкцію від 06.02.2025 року про сплату судового збору в розмірі 1 211,20 гривень.

Разом з тим, як вбачається з позовної заяви, позивачем у заявлено вимоги про стягнення на матеріальної шкоди у розмірі 16 756 гривень та про стягнення моральної шкоди у розмірі 100 000 гривень.

Згідно ч. 3 ст.23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.

Тобто, вимога про відшкодування моральної шкоди, що визначена у грошовому вимірі та що складає ціну матеріальних вимог, є майновою вимогою, а тому, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.

Отже, враховуючи, що позивачем заявлено дві окремі вимоги майнового характеру, останній необхідно сплатити судовий збір окремо за відшкодування матеріальної шкоди та окремо за відшкодування моральної шкоди.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру стягується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2025 році з 01 січня встановлений у розмірі 3 028 гривень.

Враховуючи розмір заявлених майнових вимог, позивачу за подання даної позовної заяви необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 211,20 гривень за вимогу про стягнення матеріальної шкоди та у розмірі 1 211,20 гривень за вимогу про стягнення моральної шкоди, а всього 2 422,40 гривень.

Повертаючись до питання дотримання позивачем вимог процесуального закону, суд зазначає, що остання звернулася до суду з даною позовною заявою не лише в своїх інтересах, а і в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , тобто, як його законний представник.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 59 ЦПК України, права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

При цьому, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 62 ЦПК України, повноваження законного представника мають бути підтвердженими наступними документами: свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Разом з тим, позивач в порушення зазначених вимог не долучила до позовної заяви копії свідоцтва про народження малолітнього ОСОБА_2 , а відтак, її повноваження звертатися до суду в його інтересах не підтверджені у встановлений процесуальним законом спосіб.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 177 ЦПК України, у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Так, позивачем долучено до позовної заячи накладну АТ «Укрпошта» та опис вкладення до цінного листа, який містить одне найменування без зазначення кількості аркушів: «позовна заява ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, з додатками».

Суд зазначає, що такий опис вкладення не є належним доказом направлення відповідачу позовної заяви з додатками, оскільки з нього неможливо встановити, які саме додатки до позовної заяви вкладені до поштового відправлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 цього кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що для усунення недоліків позовної заяви йому необхідно доплатити судовий збір у розмірі 1 211,20 грн та надати суду докази його сплати, а також надати суду підтвердження повноважень позивача як законного представника ОСОБА_2 та докази надсилання копії позовної заяви та копій доданих до неї документів іншим учасникам справи.

Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст .ст. 175 і 177 цього кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких обставин суд вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 необхідно залишити без руху та надати позивачу для усунення зазначених недоліків строк у десять днів, починаючи з дня вручення даної ухвали.

Керуючись ст. ст. 175, 185, 260, 261 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про стягнення матеріальної та моральної шкоди- залишити без руху.

Надати позивачу строк протягом десяти днів з вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позовна заява буде вважатись не поданою та повернута позивачу разом з усіма доданими до неї документами.

Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти з дня складання повного судового рішення.

Ухвала в частині залишення заяви без руху оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О. І. Якимець

Попередній документ
125122182
Наступний документ
125122184
Інформація про рішення:
№ рішення: 125122183
№ справи: 758/1955/25
Дата рішення: 12.02.2025
Дата публікації: 14.02.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Подільський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої майну фізичних або юридичних осіб
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (01.09.2025)
Дата надходження: 07.02.2025
Предмет позову: про стягнення матеріальної та моральної шкоди