10.02.2025 Справа № 756/1463/25
Унікальний. №756/1463/25
Провадження. №2/756/2402/25
про залишення позовної заяви без руху
10 лютого 2025 року суддя Оболонського районного суду міста Києва Майбоженко А.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Київської міської ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, в якому просить встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є двоюрідним братом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та визнати за позивачем право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 на квартиру за адресою АДРЕСА_1 .
Перевіривши матеріали позовної заяви, судом встановлено обставини, які вказують на те, що позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Частиною 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач звертаючись до суду посилається на те, що він звільнений від сплати судового збору у відповідності до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Разом з тим, відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року по справі № 545/1149/17, норма п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», згідно із якою учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору, у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав, має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Так, правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Тому, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст. 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Таким чином, Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 12 лютого 2020 року здійснено висновок про те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору за подання позовів не будь-якого характеру, а лише тих, що спрямовані на захист їх соціальних прав, як учасників бойових дій.
Даний правовий висновок сформовано Великою Палатою Верховного Суду у зв'язку із передачею Другою судовою палатою Касаційного цивільного суду Верховного Суду справи на її розгляд для розв'язання виключної правової проблеми щодо застосування норми п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», у зв'язку із незгодою з попередніми висновками як Великої Палати, так касаційних палат, у яких стверджувалось про те, що учасники бойових дій безперечно звільняються від сплати судового збору у будь-якій справі.
Отже, позивач наділений статусом ветерана війни - учасника бойових дій, який звернувся до суду із позовом про виключення відомостей з актового запису про народження дитини, а не за захистом своїх порушених прав, як учасника бойових дій, а тому він не звільняється від сплати судового збору за подання до суду цієї позовної заяви.
Позивачем пред'явлено позов, що має одночасно дві вимоги - одна не майнового характеру (встановлення факту родинних відносин) та майнового (визнання права власності на майно).
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року становить 3028,00 грн.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка для подання заяви немайнового характеру для фізичних осіб становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ставка для подання заяви майнового характеру для фізичних осіб становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не менше 1211,20 грн та не більше 15140 грн.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову у позовах про визнання права власності на майно визначається вартістю майна.
Позивачем зазначена вартість квартири, на яку він просить визнати право власності 1 386 000 грн., отже 1% від цієї суми складає 13 860,00 грн.
У позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог (п. 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України).
Отже, на виконання вимог даної ухвали, позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогу не майнового характеру у розмірі 1211, 20 грн., та майнового у розмірі 13 860 грн., що в загальній сумі складає 15 071,20 грн.
Судовий збір у розмірі 15 072,20 має бути сплачений позивачем у вказаному розмірі за наступними реквізитами: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/Оболон.р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA718999980313111206000026006, Код класифікації доходів бюджету 22030101.
Оригінал квитанції про сплату судового збору необхідно надати суду.
Згідно ст.185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач, відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Додатково суд роз'яснює, відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Враховуючи вищезазначене, вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вищевказаних недоліків, а тому заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом- залишити без руху, встановивши позивачу десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, який рахувати з дня отримання її копії.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.М. Майбоженко