Номер провадження 2/754/618/25
Справа №754/11922/24
Іменем України
12 лютого 2025 року м. Київ
Деснянський районний суд міста Києва
під головуванням судді Бабко В. В.
за участю секретаря судового засідання Краснощоки О. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості,
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулось до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , а отже вони є споживачами послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, які надаються позивачем за вказаною адресою. Відповідачі своєчасно не сплачують за спожиті послуги з централізованого опалення та централізованого гарячого водопостачання, в результаті чого у них утворилась заборгованість, а саме: заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 9910,22грн; заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 39797,59грн; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення у розмірі 28713,03грн; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 62398,71грн; заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 30376,28грн; заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 43764,04грн; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 775,00грн; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 482,58грн; заборгованість зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення в розмірі 85,19грн.
06.09.2024 ухвалою Деснянського районного суду міста Києва, відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, визначено відповідачам п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Представник Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" - Банецький Б. І., в судове засідання призначене на 06.02.2025 не з'явився. До суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Позов підтримує та просить задовольнити.
Відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в судове засідання, призначене на 06.02.2025 не з"явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Причину неявки суду не повідомлено.
Ураховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення у відсутності учасників справи, що відповідає ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Стаття 263 ЦПК України, регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно із статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд установив такі факти та їх правовідносини.
11.10.2018 між ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» та Комунальним підприємство (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» було укладено Договір № 602-18 про відступлення права вимоги (цесїї), за яким ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» відступило право вимоги, а КП «КИЇВТЕПЛОЕНРГО набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов'язань перед Кредитором з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання станом на 01.08.2018 з урахуванням оплат, що отримані Кредитором за період 01.08.2018 у до дати укладення цього договору. Перелік договорів (особових рахунків), споживачів та сум грошових зобов'язань (основний борг), прав вимоги яких відступається за цим договором, зазначається у Додатку № 1 та Додатку № 2 до цього договору.
Відповідно до Додатку № 1 та/або Додатку № 2 до Договору цесїї Позивач набув право вимог заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення та право вимоги заборгованості за спожиті послуги з централізованого гарячого водопостачання за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно із п. 3.4.2 Договору Новий кредитор має право на отримання замість Кредитора від споживачів, визначених у Додатку № 1 та/або Додатку № 2 до Договору цесії сплати заборгованостей, право вимоги до яких від ступлене за цим договором.
Крім того, відповідно до п. 1.3 договору цесії Кредитор відступає, Новий кредитор/Позивач набуває право вимоги також будь-яких інших, передбачених договорами та чинним законодавством додаткових грошових зобов'язань (неустойка, штраф, пеня), 3% річних, інфляційні нарахування, судові витрати, витрати пов'язані з отриманням боргу та примусовим стягненням та будь-які інші без виключень та обмежень), що нараховані Кредитором та/або виникли до дати укладення цього Договору у зв'язку з неналежним виконанням споживачем (споживачами) зобов'язань з оплати послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання за договорами та споживачами, які зазначені у Додатку № 1 та у Додатку № 2 до Договору цесії.
Таким чином, позивач Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" прийняв право вимоги за адресою: АДРЕСА_1 .
Так правовідносини, у сфері надання послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води, з 01.05.2018 до 31.10.2021 регулювались Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 №1875-ІV та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою КМУ від 21.07.2005 №630.
Правовідносини у сфері надання послуг з теплової енергії та постачання гарячої води з 01.11.2021 регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ, Постановою КМУ від 11.12.2019 № 1182 «Про затвердження Правил надання послуг з постачання гарячої води та типових Договорів про надання послуг з постачання гарячої води» та Постановою КМУ від 21.08.2019 № 830 «Про затвердження Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії».
Таким чином, відповідно до вимог вказаних вище нормативно-правових актів, послуги з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води та послуг з теплової енергії та постачання гарячої води, надаються споживачам згідно з договорами, що оформляються на основі типових договорів про надання відповідних комунальних послуг.
Згідно із отриманого витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислюваний центр», в квартирі АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, відповідачам здійснювалось на підставі Договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630, який був опублікований в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 № 34 (5085).
Щодо договору про надання послуг з теплової енергії та постачання гарячої води, відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017, у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ним укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги.
Так, Комунальним підприємство (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», на виконання вимог чинного законодавства на своєму сайті були оприлюднені типові індивідуальні договори про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.
Відповідно до частини сьомої ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (від 24 червня 2004 року № 1875-IV на час укладених правовідносн), договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання.
Згідно із ч. 2 та 4 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач). (Частина друга статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1060-IX від 03.12.2020). Порядок та особливості укладання, зміни і припинення договорів про надання житлово-комунальних послуг визначаються статтями 13-15 цього Закону.
Договір складений на підставі типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 та є договорами приєднання, а отже такий договір може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки відповідачі, у встановленому законом порядку не відмовлялись від послуг які надаються позивачем, а квартира АДРЕСА_1 під'єднана до мереж тепло та водопостачання, отже відповідачі є споживачами послуг централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води, а з 01.11.2021 споживачами послуг з теплової енергії та постачання гарячої води.
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 №1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго». За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 №591 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 №1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго». За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 №591 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV (у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) та Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII (введений в дію з 01 травня 2019 року, крім: ст. 1, ч. 1 ст. 2, ст. ст. 3-7, 9, 11, 12, ч. 2 ст. 26, ст. 27 та 29 (в частині регулювання послуги з управління багатоквартирним будинком), ч. 2 ст. 2, ч. ч. 3 та 4 ст. 8, ч. ч. 2 та 3 ст. 10, ст. 15, ч. ч. 1, 3 та 5 ст. 16, ст. 18, ч. 5 ст. 28, які введені в дію 10 червня 2018 року).
Суб'єктами Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року №1875-IV є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень, будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів будинків і споруд (ст. 1, ч. 2 ст. 3, ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV).
Згідно із ч. 1 ст. 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Частиною 1 статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV та ч. 1 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Проте відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Водночас такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV та п. 5 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Крім того відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» встановлено, що витрати оператора зовнішніх інженерних мереж на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку (їх складових частин) відшкодовується споживачами відповідної комунальної послуги, а також власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання у такій будівлі, шляхом сплати виконавцю комунальної послуги внесків на обслуговування та заміну вузла комерційного обліку.
Розмір внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку визначається окремо для кожної будівлі із розрахунку на один рік, для складової витрат на повірку ділиться на строк міжповірочного інтервалу.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги та послуги з обслуговування комерційних вузлів, якщо вони фактично користувалися ними.
Крім того, відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» відповідачі є споживачем комунальних послуг.
Цим Законом передбачено, що під договором слід розуміти усну чи письмову угоду між споживачем та виконавцем послуг. Закон також передбачає оформлення письмової угоди через посередництво квитанцій та інших розрахункових документів.
Згідно з частиною другою ст. 638 Цивільного кодексу України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частиною другою ст. 642 Цивільного кодексу України встановлено, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.
Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За змістом ч. 1 ст. статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Таким чином, наявність відносин між сторонами, а отже, і виникнення цивільних прав та обов'язків, підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з централізованого опалення та постачає гарячу воду, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату спожитої енергії, а споживач має здійснювати оплату виставлених рахунків.
Отже КП «Київтеплоенерго» з 01.05.2018 здійснює надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, а з 01.11.2021 здійснює постачання теплової енергії та постачання гарячої води.
Відповідно до 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Згідно з диспозицією зазначеної статті цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
За таких обставин, вбачається, що відповідачі зобов'язані сплачувати житлово-комунальні послуги, а позивач має право вимагати від відповідачів виконання обов'язку щодо оплати наданих послуг.
Згідно із ст. 162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Відповідно до ст. 179 ЖК України визначено, що користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Отже установлено, що позивач належним чином виконує свої зобов'язання шляхом надання відповідачам централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення холодної та гарячої води, постачання теплової енергії, а відповідачі у свою чергу, як споживачі житлово-комунальних послуг, порушують свої зобов'язання та умови перед позивачем в частині оплати наданих їм послуг.
Таким чином внаслідок неналежного виконання зобов'язань у відповідачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 утворилась заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 9910,22грн; заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 39797,59грн; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення у розмірі 28713,03грн; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 62398,71грн; заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 30376,28грн; заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 43764,04грн; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 775,00грн; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 482,58грн; заборгованість зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення в розмірі 85,19грн.
Таким чином аналізуючи всі зазначені норми законів, приймаючи до уваги викладене вище, суд дійшов до висновку про стягнення заборгованості з відповідачів, оскільки вони є фактичними споживачами наданих послуг та належними відповідачами по справі.
Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).
Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними і обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 3244,54грн, а саме з кожного по 648,90грн, та витрати пов'язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 43,00грн по 8,60грн з кожного.
Керуючись Конституцією України, Житлового кодексу України, Законом України "Про житлово-комунальні послуги", статтями 319, 322, 526, 625 ЦК України, статтями 10, 12, 19, 76-81, 133, 141, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,
Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" заборгованість:
-за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 9910,22грн;
-за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 39797,59грн;
-за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення у розмірі 28713,03грн;
-за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 62398,71грн;
-за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 30376,28грн;
-за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 43764,04грн;
-з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 775,00грн;
-з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 482,58грн;
-зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення в розмірі 85,19грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" судовий збір в розмірі 3244,54грн, а саме з кожного по 648,90грн, та витрати пов'язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 43,00грн по 8,60грн з кожного.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго", ЄДРПОУ 40538421, місцезнаходження за адресою: місто Київ, площа І.Франка, 5.
Відповідачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер відсутній в матеріалах справи, адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ;
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ;
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ;
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено та підписано 12.02.2025, відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України.
Суддя В. В. Бабко