ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/6446/24
провадження № 1-кп/753/868/25
"13" лютого 2025 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) № 12024100020001620 від 28.03.2024, за обвинуваченням
ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва,
громадянина України, який зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_1 ,
раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
сторони кримінального провадження:
прокурори ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисник ОСОБА_7 ,
обвинувачений ОСОБА_4 ,
встановив:
До Дарницького районного суду м. Києва 29 березня 2024 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12024100020001620 від 28.03.2024, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
І. Формулювання обвинувачення, висунуте органом досудового розслідування, та визнаного судом доведеним
Відповідно до висунутого обвинувачення ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
Так, ОСОБА_4 30 квітня 2023 року, у невизначено точний час, будучи військовозобов'язаною особою відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», знаходячись у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) за адресою: АДРЕСА_2 , пройшов військово-лікарську комісію (далі - ВЛК) та згідно з довідкою від 31 квітня 2023 року № 24/4 ВЛК визнаний придатним до військової служби. Підстав для відстрочки від призову відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» ОСОБА_4 не мав.
У подальшому, 02 лютого 2024 року, у невизначено точний час, за адресою: АДРЕСА_3 , старшим офіцером ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_8 , на виконання вимог ст. 65 Конституції України, ч. 9 ст. 1, ст. 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», доведено зміст повістки та вручено повістку ОСОБА_4 про необхідність останньому з'явитися о 06 годині 45 хвилин 05 лютого 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , для відправки до військової частини № НОМЕР_1 у зв'язку із призовом на військову службу під час мобілізації, на особливий період. У зв'язку з викладеним, ОСОБА_4 був внесений у поіменний список військовозобов'язаних, які призвані і відправлені ІНФОРМАЦІЯ_2 до команди № НОМЕР_1 від 05 лютого 2024 року № 2261.
Так, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, без поважних причин, не маючи права на відстрочку, з метою ухилення від призову у зв'язку з оголошенням мобілізації на особливий період та призовом на військову службу за мобілізацією на особливий період, свідомо не прибув 05 лютого 2024 року о 06 годині 45 хвилин до ІНФОРМАЦІЯ_2 , який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , для відправлення у військову частину № НОМЕР_1 .
Своїми умисними діями ОСОБА_4 всупереч положенням ст. 65 Конституції України, Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» та ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, а саме в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
ІІІ. Позиції сторін
Прокурор у судових дебатах просив суд визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
Захисник у судових дебатах просила про виправдання обвинуваченого ОСОБА_4 за відсутності події кримінального правопорушення, з урахуванням двох обставин - щодо юридичного існування РТЦК, який відсутній у державних реєстрах як державний орган, та невстановлення того, чи дійсно обвинувачений пройшов ВЛК, всіх лікарів, оскільки лише після цього йому мали вручити бойову повістку тощо.
Обвинувачений підтримав свого захисника.
ІV. Докази на підтвердження встановлених судом обставин
Законодавець не вимагає від суду викладати докази у певній послідовності, тому вони будуть проаналізовані майже у тому порядку, як були досліджені під час судового розгляду.
4.1 Стороною обвинувачення були надані суду на підтвердження обставин висунутого обвинувачення наступні письмові докази:
1. Повідомлення про кримінальне правопорушення від 15 лютого 2024 року від тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 на адресу Дарницького РУ ГУНП у м. Києві стосовно ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України. Окремо довідково викладені факти вчиненого.
2. Довідка військово-лікарської комісії від 31 квітня 2023 року № 24/4, за висновком якої ОСОБА_4 , 1986 р.н., за проведеним йому 30 квітня 2023 року медичним оглядом військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 є придатним до військової служби.
3. Завірена копія частини бойової повістки, яка вручена ОСОБА_4 , в якому власноручно вказано про отримання її особисто 02 лютого 2024 року та сповіщення в якій зобов'язує останнього з'явитися 05 лютого 2024 року, о 06 год. 45 хв.
4. Поіменний список військовозобов'язаних, які призвані і відправлені ІНФОРМАЦІЯ_2 до команди № НОМЕР_1 , в якому вказано про те, що солдат ОСОБА_4 не з'явився до відправки у розпорядження начальника з військової частини НОМЕР_1 .
5. Копія військового квитка обвинуваченого ОСОБА_4 .
6. Повідомлення про підозру від 28 березня 2024 року та протокол роз'яснення права на захист від 28 березня 2024 року.
7. Дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , зокрема, інформація про те, що останній не перебуває на обліках у лікаря нарколога чи психіатра, вимога щодо притягнення до відповідальності, з якої вбачається, що є раніше не судимим та притягувався до адміністративної відповідальності.
Вказані докази були оголошені прокурором під час судового розгляду та досліджені судом.
4.2 Допити свідка зі сторони обвинувачення та обвинуваченого
4.2.1 Допит свідка зі сторони обвинувачення
Під час допиту свідок ОСОБА_8 повідомив суду, що у приміщенні Дарницького РТЦК обвинуваченому 02 лютого 2024 року була виписана бойова повістка, але на відправку надалі обвинувачений не з'явився.
Відповідаючи на питання учасників судового розгляду доповнив, що бойова повістка виписується вже після проходження ВЛК. Так, надається військова спеціальність, на особу оформлюються всі документи і після того вже видається бойова повістка. Обвинувачений не повідомляв їх про будь-які поважні причини своєї неявки у визначений час. Саме він як працівник, старший офіцер відділу, виписував повістку обвинуваченому ОСОБА_4 і вказану повістку вручив обвинуваченому у службовому кабінеті. Обвинувачений розписався про отримання цієї повістки і пішов. За повісткою він мав з'явитися 5-го числа, але не прибув.
4.2.2 Допит обвинуваченого
Під час свого допиту обвинувачений повідомив, що йому вручали повістку, за якою він надалі прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 проходити комісію. Під час проходження цієї комісії він вирішив перевірити чи зареєстрований ТЦК у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (далі - ЄДРПОУ). Повістку йому вручили, але лише через півроку.
Відповідаючи на питання учасників судового розгляду доповнив, що він пройшов ВЛК. Як такого висновку, що він придатний немає. І такого документу як бойова повістка немає. Коли він вже пройшов ВЛК, він просто не з'явився в останній раз. Але якщо йому дали бойову повістку, то він придатний до військової служби. Повністю пройшов ВЛК, йому сказали, що все нормально, але такого окремого документу, що він підходить, то немає. Він розписався за отримання бойової повістки. Він з'явився у той день, що вказаний у бойовій повістці, тому що ІНФОРМАЦІЯ_2 не державний орган, тому він не прийшов. Проходив лікарів по одному, і загальний висновок йому не вручили. Він міг оскаржити рішення ВЛК, але йому його не видали. Він пройшов всіх лікарів, але не прийшов отримувати акт ВЛК. У нього не було перешкод, щоб не приходити за висновком. У нього був військовий квиток, але його забрали в ТЦК, його військова спеціальність - інженер-електронік, мав під час навчання військову кафедру. Військкомати створені неофіційно. Він не бажає проходити службу. Він не прийшов у визначений час по бойовій повістці з тих підстав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 при утворенні не були належно утворені.
V. Мотиви суду
5.1 Так, обвинуваченому ОСОБА_4 висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, а саме в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
5.2 Суд проаналізує елементи складу цього злочину, всі з яких були встановлені у діянні обвинуваченого.
5.2.1 Своєчасне та швидке проведення мобілізації є запорукою ефективного відбиття збройного нападу на країну, тому ухилення від призову до лав ЗСУ військовозобов'язаних контингентів в таких умовах, створює серйозну загрозу для безпеки держави у сфері оборони.
Під час мобілізації громадяни, які підлягають призову на військову службу, зобов'язані з'явитися на збірні пункти у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних посвідченнях, повістках або розпорядженнях військових комісарів).
Об'єктом цього злочину виступають суспільні відносини, що забезпечують обороноздатність України, зокрема комплектування її збройних сил, на які відповідно до ч. 2 ст. 17 Конституції України покладаються найважливіші функції: оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності.
У зв'язку з військовою агресією РФ проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. з 24 лютого 2022 року та оголошено загальну мобілізацію.
Мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. З моменту оголошення мобілізації (окрім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів. Органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань.
Безпосереднє керівництво щодо реалізації заходів з мобілізаційної підготовки і мобілізації здійснюється у центральних органах виконавчої влади, інших державних органах їх керівниками, а у Збройних Силах України, інших військових формуваннях - центральними органами управління відповідних військових формувань.
Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
5.2.2 З об'єктивної сторони ухилення від призову за мобілізацією у формі бездіяльності полягає у нез'явленні суб'єкта у визначений за повісткою день та час.
При цьому місцем, до якого має прибути військовозобов'язаний за мобілізацією, може бути не лише призовна дільниця чи військовий комісаріат, а і військова частина чи установа.
Відповідно за обставинами цього провадження у обвинуваченого ОСОБА_4 при врученні йому повістки 02 лютого 2024 року виник обов'язок прибути у визначений у цій повістці день, час та місце.
Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
5.2.3 Водночас згідно із інформацією, що міститься у довідці військово-лікарської комісії від 31 квітня 2023 року № 24/4 військовозобов'язаного ОСОБА_4 було визнано придатним до військової служби.
5.2.4 Із вказаною обставиною, щодо того, що обвинувачений придатний до військової служби та немає захворювань, які б перешкоджали несенню службу, підтвердив у судовому засіданні і обвинувачений.
5.2.5 02 лютого 2024 року військовозобов'язаний ОСОБА_4 отримав бойову повістку на 05 лютого 2024 року, на 06 год. 45 хв., але у зазначену дату та час по бойовій повістці не з'явився.
5.2.6 Так, при ухиленні від призову шляхом бездіяльності цей злочин є закінченим з моменту неприбуття (у встановлений строк) військовозобов'язаного у пункт, вказаний у повістці, наказі чи розпорядженні військового комісара, мобілізаційному розпорядженні тощо.
5.2.7 Отже, щодо стадії злочину, то суд погоджується із кримінально-правовою кваліфікацією дій обвинуваченого як вчинення ним завершеного злочину, передбаченого ст. 336 КК України.
5.2.8 Окрім цього, як було встановлено під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 так і не надав документи, які б підтверджували право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації до ІНФОРМАЦІЯ_2 , і взагалі немає права на відстрочку.
5.2.9 Під час судового розгляду також перевірялись обставини чи мав обвинувачений поважні причини щодо своєї неявки у визначений день та час за бойовою повісткою, на що обвинувачений підтвердив, що жодної поважної причини до того не мав.
5.2.10 Водночас будь-яка незгода військовозобов'язаного з рішенням ВЛК чи військового комісара та оскарження рішення у судовому порядку не звільняють особу від обов'язку з'явитися для проходження військової служби, а тому за наявності підстав невиконання цього обов'язку є підставою для притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
5.2.11 Під час судового розгляду обвинувачений пояснив вчинення злочину тим, що коли він завершив проходження військово-лікарської комісії, отримав бойову повістку, за якою він мав бути відправлений до відповідної військової частини, він вирішив поцікавитися чи правильно в Україні були створені територіальні центри комплектування.
Так, встановивши при цьому порушення законодавства при їх створенні, обвинувачений дійшов до хибного переконання, що жодних зобов'язань немає.
5.2.12 Разом з тим, обов'язок громадянина України, насамперед військовозобов'язаного, щодо оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, не перебуває у взаємозв'язку із порядком утворення державою тих інститутів, що реалізують державну політику на час воєнного стану у оголошеній, у визначеному законом порядку, мобілізації військовозобов'язаних.
5.2.13 Суб'єктами злочину є громадяни України (у тому числі й ті, які під час мобілізації перебувають за кордоном) чоловічої або жіночої статі - військовозобов'язані, що перебувають у запасі першої (військовозобов'язані, які проходили військову службу й отримали під час її проходження військово-облікову спеціальність) або другої (військовозобов'язані, які не здобули військово-облікової спеціальності під час проходження військової служби або не проходили її взагалі, а також військовозобов'язані-жінки) категорій.
Обвинувачений ОСОБА_4 має військово-облікову спеціальність, і вказані його показання під час допиту підтверджені копією військового квитка, що був наданий стороною обвинувачення.
Суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом і за обставинами цього провадження вчинення цього злочину обвинуваченим ОСОБА_4 підтверджується як письмовими матеріалами щодо його обізнаності із виконанням обов'язку, так і показаннями самого обвинуваченого.
5.3 Підсумовуючи. суд приймає як належні і допустимі докази, надані стороною провадження, при дослідженні яких сторона захисту заперечень щодо їх недопустимості не висловила, та які стосуються встановлених фактичних обставин провадження, проте фактично яких не заперечував і обвинувачений.
VI. Призначення покарання
При обранні виду та міри покарання суд, реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним вчиненому і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень.
Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжкого злочину, конкретні обставини кримінального провадження, його ставлення до вчиненого (вину не визнав), особу обвинуваченого, а саме: молодого віку, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, вперше притягується до кримінальної відповідальності, з вищою освітою, працює офіційно, керівник товариства з обмеженою відповідальністю, має постійне місце проживання та малолітню дитину на утриманні.
Обставин, які пом'якшують покарання, судом не встановлено.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Відтак з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, даних про особу обвинуваченого, суд призначає покарання в межах санкції статті, за якою визнає його винним.
VII. Ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку
Запобіжний захід під час досудового розслідування та судового розгляду обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався.
Процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Перед судом не порушувалось питання щодо вирішення долі речових доказів у порядку ст. 100 КПК України.
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення та керуючись ч. 3 ст. 349, статтями 100, 368-371, 373, 374 КПК України, суд
засудив:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
Запобіжний захід під час досудового розслідування та судового розгляду обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався.
Строк відбування покарання рахувати з моменту затримання обвинуваченого у порядку виконання цього вироку.
Процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Перед судом не порушувалось питання щодо вирішення долі речових доказів у порядку ст. 100 КПК України.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_9