ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/25128/24
провадження № 2-з/753/33/25
про відмову у забезпеченні позову
"13" лютого 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Котвтицький В.Л., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором, -
У грудні 2024 року надійшла до суду позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором.
05.02.2025 ухвалою Дарницького районного суду міста Києва відкрито провадження в даній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження до підготовчого засідання.
До суду 12.02.2025 позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій позивач просить накласти арешт на грошові кошти відповідача в межах суми позову, а саме 383 280,00 грн., оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Заява про забезпечення позову розглянута без повідомлення учасників справи.
Дослідивши заяву, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 ЦПК України заходів забезпечення позову.
Згідно з ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22грудня 2006року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначити обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами. При цьому існування загрози порушення прав позивача повинне мати очевидний та об'єктивний характер.
Не може бути задоволено клопотання про забезпечення позову, якщо заявник не надав докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, передбачених ЦПК України.
Дослідивши зміст заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не доведено, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, позивачем не надано суду переконливих доказів на підтвердження вірогідності таких дій відповідача, а відтак не наведено ґрунтовних підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Отже, у задоволенні заяви слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.260 ЦПК України, суддя -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складення ухвали.
Суддя В.Л. Котвицький