ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/24951/24
провадження № 3/753/703/25
"12" лютого 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Просалова О.М., розглянувши адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 184 КУпАП,
Згідно протоколу, 27.11.2024 близько 11 год. 19 хв., за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького 18, неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійснив перехід у невстановленому місці, чим порушив ПДР України, внаслідок чого отримав травмування, тобто ОСОБА_1 будучи опікуном вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
В судовому засіданні захисник Оберучева О.А., думку якої підтримала ОСОБА_1 , пояснила, що остання є опікуном малолітнього ОСОБА_2 27.11.2024 близько 11 год. їй зателефонували з мобільного онука та повідомили, що він потрапив під машину. Після чого, ОСОБА_1 зібралася та поїхала на місце події. 06.12.2024 інспектором Дарницького УП було складено протокол. ОСОБА_1 підписала працівникам поліції всі надані ними документи, при цьому її запевнили, що це формальність та їй нічого не буде. У зв'язку з тим, що в протоколі не зазначено об'єктивну сторону правопорушення та відсутні докази вини ОСОБА_1 , захисник просила провадження у справі закрити.
Вислухавши пояснення адвоката Оберучевої О.А. та ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 276 КУпАП при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд, зокрема, перевіряє, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Вимогами ст. 251 КУпАП передбачено поняття доказів та порядок їх збирання у справі про адміністративне правопорушення, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Перекладання такого обов'язку на суд не передбачено.
У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Крім цього, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 20.09.2016 року «Карелін проти Росії», відповідно до якого збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутності сторони обвинувачення у справах про адміністративні правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд.
Згідно положень ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Так, у матеріалах справи, всупереч вимогам вищезазначених нормативних актів відсутні належні та допустимі докази, які б могли підтвердити факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП, - у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються зокрема суть вчиненого адміністративного правопорушення.
Разом з тим, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №585466 від 06.12.2024 відсутня об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, а саме не зазначено у чому саме полягало невиконання батьківських обов'язків ОСОБА_1 .
Аналіз наведених обставин дозволяє зробити висновок, що протокол відносно ОСОБА_1 не ґрунтується на встановлених обставинах та не підтверджений доказами. При цьому, суд вважає, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є належним доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та враховуючи положення ч.1 ст. 247 КУпАП, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 ч. 1 КУпАП, а тому з цих підстав провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст. 184, 247, 283, 284 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого на оскарження.
Суддя: