ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/4292/24
провадження № 2/753/264/25
07 лютого 2025 року Дарницький районний суд міста Києва, в складі головуючого судді Котвицького В.Л., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні Дарницького районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач у лютому 2024 року звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № С-609-009197-20-980 від 27.07.2020 в розмірі 47 708,89 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за вказаним договором позивачем набуто право вимоги до боржника ОСОБА_1 відповідно до укладеного з попереднім кредитором Договору факторингу. Однак, відповідач в порушення умов даного договору свої боргові зобов'язання не виконав, не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунок попереднього кредитора. У зв'язку з цим, у позивача, як нового кредитора, виникло право на стягнення вказаних сум заборгованості в судовому порядку.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 12.03.2024 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам роз'яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.
Вказану ухвалу, разом із копією позовної заяви з додатками, було надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу його зареєстрованого місця проживання. Однак, поштове відправлення повернуто підприємством поштового зв'язку на адресу суду без вручення адресату з відміткою про повернення у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Відповідач у визначений ухвалою суду строк ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не подав, своїм правом на продовження строків на подання відзиву не скористався.
Враховуючи викладене та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного.
Судом установлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами ст. ст. 207, 526, 527, 530, 536, 546, 549, 610-611, 625, 628, 629, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Такими обставинами (предметом доказування) у даній справі є наявність між сторонами договірних правовідносин, що випливають з кредитних договорів, та належне (неналежне) виконання сторонами своїх зобов'язань відповідно до їх умов та вимог ЦК України.
Судом установлено, що між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 27.07.2020 укладено договір кредиту № С-609-009197-20-980.
Між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» 07.07.2023 укладено договір факторингу №07072023, відповідно до умов якого АТ «Ідея Банк» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а останнє приймає права вимоги до позичальників за кредитними договорами, зазначеними у реєстрі прав вимог.
Права вимоги вважаються такими, що перейшли від клієнта до фактура в день підписання відповідного реєстру боржників, за умов виконання фактором зобов'язань передбачених п. 4.1 цього договору (п. 5.1 цього Договору факторингу №07072023 від 07.07.2023).
На виконання зобов'язань передбачених п. 4.1 вказаного договору ТОВ «ФК «ЄАПБ» здійснено оплату на користь АТ «Ідея Банк» за відступлення прав вимоги, що підтверджується платіжною інструкцією №19913 від 11.07.2023.
Відповідно до витягу з реєстру боржників №2 до договору факторингу №07072023 від 07.07.2023, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № С-609-009197-20-980 від 27.07.2020 в сумі 47 708,89 грн, з яких: 19 944,90 грн - заборгованість за основним боргом, 27 763,99 грн заборгованість за відсотками.
Договір є правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Доказів про неправомірність вказаного договору матеріали справи не містять.
У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Матеріали справи не містять доказів повідомлення боржника про заміну кредитора. Разом з тим, неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань.
Такого висновку дійшов Верховний Суд в своїй постанові від 6 лютого 2019 року в справі №361/2105/16-ц.
Відповідно до наданих розрахунків заборгованість відповідача за кредитним договором № С-609-009197-20-980 від 27.07.2020 становить 47 708,89 грн, з яких: 19 944,90 грн - заборгованість за основним боргом, 27 763,99 грн заборгованість за відсотками.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеному ст. 13 ЦПК України, саме відповідач як особа, яка на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами, визначає докази, якими підтверджуються його заперечення проти позову, доводиться їх достатність та переконливість. Правом на подання відзиву на позовну заяву, у якому відповідач міг би викласти за наявності свої заперечення щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими він не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права, відповідач не скористався, ним не оспорюється факт отримання кредитних коштів, а також розмір розрахованої заборгованості.
Заявлена позивачем до стягнення сума заборгованості встановлена судом на підставі наявних у справі доказів. Відповідачем у цій справі не спростовано розмір наявної у нього заборгованості, а також не наведено свого розрахунку заборгованості або ж доказів на погашення заборгованості, яка утворилася у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань.
За викладених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач свої договірні зобов'язання не виконує належним чином, існує порушення виконання зобов'язань, право позивача порушене, тому порушене право підлягає захисту, відповідач повинний нести відповідальність відповідно до умов договору та сплатити на користь позивача суму заборгованості, розмір якої встановлено судом.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Отже, з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути 3028,00 грн. судового збору .
Керуючись ст. 526, 527, 530, 536, 610-611, 625, 628, 629, 634, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст. 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за кредитним договором № С-609-009197-20-980 від 27.07.2020 в сумі 47 708,89 грн., а також витрати зі сплати судового збору у сумі 3028,00 грн.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Повний текст судового рішення складено 07.02.2025.
Суддя В.Л. Котвицький