02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А
справа № 753/14118/16
провадження № 6/753/31/25
"30" січня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.,
при секретарі ВОЛОДЬКО С.С.,
за участю сторін: не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві заяву ОСОБА_1 про визнання причин пропуску строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання поважними та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа №753/14118/16-ц до виконання
У листопаді 2024 ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Поліщук Світлану Юріївну звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з заявою про визнання причин пропуску строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання поважними та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа №753/14118/16-ц до виконання.
Подана заява обгрунтована тим, що в провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебувала цивільна справа №753/14118/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 26.01.2017 позовні вимоги за вищевказаним позовом задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заподіяну матеріальну шкоду, завдану дорожньо-транспортною пригодою у розмірі 25 236, 48 грн., витрати пов'язані з евакуатором з місця аварії у розмірі 813 грн., витрати на автотоварознавче дослідження у сумі 800 грн., моральну шкоду у розмірі 2 500 грн., судовий збір у сумі 1 433,10 грн., а разом 30 782,58 грн. Вказане рішення суду набрало законної сили 13.02.2017. Після набрання судовим рішенням законної сили, ОСОБА_1 до суду з заявою про видачу виконавчого листа не звертався, оскільки зі сторони боржника була надана обіцянка виконати вищевказане рішення суду в добровільному порядку, яка виконана останнім не була. 01.11.2024 представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Поліщук С.Ю. в архіві Дарницького районного суду м. Києва отримала належним чином завірену копію рішення суду від 26.01.2017 та оригінал виконавчого листа №753/14118/16-ц, строк на пред'явлення якого до виконання вже сплинув. Так, у заяві представник заявника зазначає про ряд поважних причин щодо несвоєчасного пред'явлення виконавчого листа до виконання, зокрема: 1) поведінка боржника, який протягом тривалого часу обіцяв стягувачу самостійно в добровільному порядку виконати рішення суду, яку так і не виконав; 2) представник стягувача отримала виконавчий лист 01.11.2024, тобто після укладеного між нею та ним договору про надання правової допомоги №65/1/1-24; 3) народження дітей, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 у стягувача народилась двійня дівчаток, у зв'язку із чим подружжя Головків було зайняте питанням виховання дітей, а стягувач додатково і матеріальним забезпеченням сім'ї; 4) з запровадженням з 19.12.2020 по 30.06.2023 на території України карантину, з метою недопущення розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2; 5) з введеним з 05:30 год. 24.02.2022 на території України військовим станом, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, строк якого неодноразово продовжувався та діє на момент подання даної заяви до суду. Окрему увагу суду адвокат звертає на ту обставину, що після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації проти України, стягувач став на захист територіальної цілісності України та з 20.03.2022 призваний до лав Збройних Сил України. Враховуючи викладене, представник заявника прохає суд визнати причини пропуску строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання поважними та поновити пропущений строк для пред'явлення виконавчого документа №753/14118/16-ц до виконання.
20.12.2024 ОСОБА_2 в системі «Електронний суд» було сформовано відзив на позовну заяву, який суд приймає до розгляду як заперечення на заяву про визнання причин пропуску строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання поважними та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа №753/14118/16-ц до виконання.
10.01.2025 від представника ОСОБА_1 - адвоката Поліщук С.Ю. за допомогою поштового зв'язку «Укрпошта» на адресу суду надійшли письмові пояснення на заперечення на заяву ОСОБА_2 від 20.12.2024.
В судове засідання, яке відбулося 30.01.2025, сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. При цьому, 25.01.2025 ОСОБА_2 в системі «Електронний суд» було сформовано заяву, у якій він проти задоволення даної заяви заперечував в повному обсязі, а також вказав здійснювати розгляд справи без його участі. Представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Поліщук С.Ю. через загальну канцелярію суду надала заяву від 30.01.2025, у якій вона подану заяву підтримала та прохала суд задовольнити її в повному обсязі, а також вказала здійснювати розгляд справи без її участі.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 26.01.2017 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заподіяну матеріальну шкоду, завдану дорожньо-транспортною пригодою у розмірі 25 236,48 грн., витрати пов'язані з евакуатором з місця аварії 813 грн., витрати на автотоварознавче дослідження у сумі 800 грн., моральну шкоду у розмірі 2 500 грн., судовий збір у сумі 1 433,10 грн., а разом 30 782, 58 грн. Вказане рішення суду набрало законної сили 13.02.2017.
01.11.2024, на виконання вищевказаного рішення суду від 26.01.2017, Дарницьким районним судом м. Києва було видано виконавчий лист, строк пред'явлення якого до виконання вже сплинув.
Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України. Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» встановлені загальні строки у виконавчому провадженні.
1. Строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем.
2. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.
3. Строки, встановлені цим Законом, обчислюються в робочих днях, місяцях і роках, а також можуть визначатися посиланням на подію, яка повинна неминуче настати.
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття (ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження»).
За приписами ч. 6. Ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ст. 433 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу, як суд першої інстанції.
Так, причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування; тобто, якщо свідчить про відсутність у заінтересованої особи об'єктивної можливості подати виконавчий документ до виконання у встановлені строки.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як було зазначено вище, 01.11.2024, на виконання вищевказаного рішення суду від 26.01.2017, Дарницьким районним судом м. Києва було видано виконавчий лист, строк пред'явлення якого до виконання вже сплинув.
Суд зазначає, що поважними причинами для поновлення строку є отримання виконавчих листів після закінчення строку пред'явлення його до виконання, якщо це звісно сталося не з вини самого стягувача.
На стягувача, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, покладається обов'язок довести поважність причин такого пропуску, адже на законодавчому рівні перелік причин, які слід вважати поважними, не визначено, а тому суд надає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у заяві доказів.
Суд, надаючи оцінку доводам, які викладені у даній заяві, а також наданим на їх обґрунтування доказам, дійшов висновку, що заявником не надано належних та допустимих доказів, які б могли підтвердити поважність причин отримання виконавчого листа №753/14118-16-ц після закінчення строку пред'явлення його до виконання, які не залежали з вини ОСОБА_1 . Окрім того, зазначені заявником причини пропуску строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання не є поважними, оскільки обставини, які унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення заявником процесуальних дій у визначений законом строк відсутні.
Таким чином, враховуючи, що заявником не наведено поважних причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, а безпідставне поновлення процесуальних строків є порушенням правової визначеності, необхідно дійти висновку про відсутність підстав для поновлення такого.
Керуючись стст. 3, 433 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання причин пропуску строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання поважними та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа №753/14118/16-ц до виконання.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
СУДДЯ КАЛІУШКО Ф.А.