02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А
справа № 753/4700/24
провадження № 2/753/4601/24
24 жовтня 2024 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.,
при секретарі ВОЛОДЬКО С.С.,
за участю сторін не з'явилися
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» (далі по тексту - позивач) звернулось до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 23 580,04 грн., яка складається з основної суми заборгованості у розмірі 22 968,56 грн., 3% річних у розмірі 152,02 грн. та 459,46 грн. - інфляційної складової боргу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що наказом Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) №2 від 10.01.2008, житловий будинок по АДРЕСА_1 передано на обслуговування Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс». Відповідно до п. 2.2. Статуту, предметом діяльності Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» є надання житлово-комунальних послуг споживачам. 04.01.2012 між Комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій №278, предметом якого є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в буд. АДРЕСА_1 , а споживачем своєчасної оплати цих послуг за встановленим тарифом у строки та на умовах, передбачених договором. Так, відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 за вищевказаною адресою, отримує надані позивачем послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, при цьому, неналежно виконує зобов'язання по їх оплаті, у зв'язку із чим за ним утворилась заборгованість за період з січня 2021 року по жовтень 2023 року у розмірі 22 968,56 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача, з урахуванням нарахованих штрафних санкцій.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2024 дану справу було визначено за суддею Гусак О.С.
Ухвалою судді від 07.06.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено її в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Дарницького районного суду м. Києва Слівінського Д.О. №83 від 09.09.2024 дану справу передано на повторний автоматизований розподіл справ між суддями.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2024 дану справу визначено за суддею Каліушком Ф.А.
Ухвалою судді від 23.09.2024 дану справу прийнято до розгляду та призначено її в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін для розгляду справи по суді в судове засідання.
В судове засідання, яке відбулося 24.10.2024, представник позивача не з'явився, натомість через загальну канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення ухвали суду про відкриття провадження у справі та ухвали суду про прийняття позовної заяви до провадження разом з позовною заявою та доданими до неї документами за зареєстрованою адресою місця його проживання: АДРЕСА_3 . Окрім того, ухвала суду про відкриття провадження у справі та ухвала суду про прийняття позовної заяви до провадження направлялись за адресою місцезнаходження нерухомого майна, а саме: АДРЕСА_4 . Вказані процесуальні документи суду повернулись без вручення відповідачу з вказівкою у довідці про причини повернення/досилання «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) суд зобов'язаний відкласти судовий розгляд справи в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
Частиною 3 ст. 223 ЦПК України також визначено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
Суд бере до уваги, що відповідач був належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду справи, а враховуючи строки розгляду справи, суд визнає за можливе проводити судовий розгляд справи у відсутності сторони відповідача, який був належним чином повідомленим про день та час судового засідання.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що наказом Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) №2 від 10.01.2008, житловий будинок по АДРЕСА_1 передано на обслуговування Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс».
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_5 , що підтверджується свідоцтвом про право власності від 27.12.2007, копія якого міститься в матеріалах справи.
04.01.2012 між Комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» та ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, предметом якого є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в будинку АДРЕСА_1 , а споживачем своєчасної оплати цих послуг за встановленим тарифом у строки та на умовах, передбачених договором (п. 1 договору). Договір набирає чинності з 04.01.2012 і діє на термін три роки, тобто до 04.01.2015. У разі коли за місяць до закінчення дії договору однією зі сторін не заявлено у письмовій формі про розірвання договору або необхідність його перегляду, цей договір вважається продовженим на наступний термін (п. 22 договору).
Зі змісту договору вбачається, що будь-яких зауважень чи заперечень стосовно викладених пунктів у вищевказаному договорі у відповідача не було, що підтверджується його власноручним підписом в графі «Споживач». Окрім того, станом на день розгляду даної справи, вказаний договір є чинним та ніким не оспорений.
Відповідно до ч. 1 ст. 322 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено законом або договором.
Господарська діяльність, спрямована на задоволення потреб фізичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них території є діяльністю з утримання будинків і прибудинкових територій відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
В залежності від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газопостачання, централізоване опалення тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, освітлення місць загального користування, поточний ремонт тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо) (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Правовідносини зі споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до ст. 4 якого законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів в галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.
Статтею 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено розподіл житлово-комунальних послуг за порядком затвердження цін і тарифів на них.
Відповідно до ч. 7 ст. 18 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», місцева державна адміністрація регулює ціни та тарифи за виконання робіт та надання житлово-комунальних послуг підприємствами, а також визначає і встановлює норми їх споживання, здійснює контроль за їх додержанням.
Згідно ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальними послугами є, зокрема, комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Як було зазначено вище, за приписами ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги.
Так, в матеріалах справи міститься розрахунок заборгованості за житлово-комунальні послуги, відповідно до якого у ОСОБА_1 за період з січня 2021 року по жовтень 2023 року наявна заборгованість у розмірі 22 968,56 грн.
Визначаючи розмір заборгованості відповідача за оплату житлово-комунальних послуг, суд покладає в обґрунтування рішення наданий позивачем розрахунок, як об'єктивний і належний доказ, що містить відомості щодо розміру нарахованих сум, здійснений на основі затверджених в установленому порядку норм та пропорційно до загальної площі найманої відповідачем квартири.
Згідно зі стст. 525, 526, 527, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. А відповідно до ст. 611 цього Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За приписом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Беручи до уваги наведене та перевіривши наданий позивачем розрахунок суми штрафних санкцій, суд дійшов висновку, що сума штрафних санкцій на підставі ст. 625 ЦК України за період з 01.03.2021 по 31.01.2022, яка підлягає стягненню становить 611,48 грн., що складається з 3% річних у розмірі 152,02 грн. та інфляційної складової боргу у розмірі 459,46 грн.
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Окрім того, позивачем понесені витрати на правову допомогу в сумі 2 500,00 грн.
Так, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 137 ЦПК України).
Водночас, розмір понесених позивачем витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надано суду: договір про надання правничої допомоги №13-24Т від 10.01.2024, укладеного між позивачем та адвокатським об'єднанням «Шенлі»; попередній розрахунок суми судових витрат; детальний опис робіт (наданих послуг) на суму 2 500,00 грн.; акт виконаних робіт від 31.01.2024 по договору про надання правничої допомоги №13-24Т від 10.01.2024; копію довіреності №056/04-58 від 10.01.2024; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Ключник А.В.
Таким чином, позивачем підтверджено розмір понесених витрат на правничу допомогу, а відтак суд вважає, що вказані витрати підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись стст. 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263, 268, 273, 352, 354 ЦПК, суд
Позовні вимоги Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» (код ЄДРПОУ 31025659, місцезнаходження: м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, буд. 25-Б) заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 23 580,04 грн., яка складається з основної суми заборгованості у розмірі 22 968,56 грн., 3% річних у розмірі 152,02 грн. та 459,46 грн. - інфляційної складової боргу, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2 500,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А