ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/13797/23
провадження №2/753/180/25
13 лютого 2025 року Дарницький районний суд міста Києва в складі головуючого судді Котвицького В.Л., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Вимоги позовної заяви обґрунтовані тим, що 28.11.2022 ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 228 025,00 гривень як плату за виготовлення віконних конструкцій, факт отримання грошових коштів підтверджується розпискою ОСОБА_2 від 28.11.2022. Вказаною розпискою було зафіксовано домовленість сторін про те, що віконні конструкції мають бути виготовлені ОСОБА_2 до 20.03.2023, в іншому випадку ОСОБА_2 зобов'язувався повернути ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 228 025,00 гривень не пізніше 3-х календарних днів в разі невиконання своїх зобов'язань. Фактично між сторонами було укладено договір підряду. Умови якого викладені в розписці від 28.11.2022. Однак, за станом на 21.07.2023 своїх зобов'язань ОСОБА_2 по виготовлення віконних конструкцій не виконав грошові кошти також не повернув. У зв'язку з порушенням виконавцем своїх зобов'язань, ОСОБА_1 21.07.2023 направив на адресу ОСОБА_2 претензію, проте станом на час звернення до суду з позовом вимога позивача залишилась без задоволення. Таким чином, враховуючи викладене позивач звернувся до суду із вказаною позовною заявою за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Ухвалою від 24.08.2023 відкрито провадження у справі з призначенням проведення розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у цивільній справі без повідомлення сторін.
Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви з додатками надсилалися відповідачу на адресу її місця реєстрації, проте повернулись до суду без вручення адресату, з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 23.01.2023 у справі № 496/4633/18 листи, що повернулися з відміткою довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими. Звісно ж, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні докази, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що що 28.11.2022 ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 228 025,00 гривень як плату за виготовлення віконних конструкцій, факт отримання грошових коштів підтверджується розпискою ОСОБА_2 від 28.11.2022. Вказаною розпискою було зафіксовано домовленість сторін про те, що віконні конструкції мають бути виготовлені ОСОБА_2 до 20.03.2023, в іншому випадку ОСОБА_2 зобов'язувався повернути ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 228 025,00 гривень не пізніше 3-х календарних днів в разі невиконання своїх зобов'язань. Фактично між сторонами було укладено договір підряду. Умови якого викладені в розписці від 28.11.2022. Однак, за станом на 21.07.2023 своїх зобов'язань ОСОБА_2 по виготовлення віконних конструкцій не виконав грошові кошти також не повернув. У зв'язку з порушенням виконавцем своїх зобов'язань, ОСОБА_1 21.07.2023 направив на адресу ОСОБА_2 претензію, проте станом на час звернення до суду з позовом вимога позивача залишилась без задоволення.
Згідно зі статтями 627, 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За приписами частини першої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу
За договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконати роботу (стаття 865 ЦК України).
Статтею 866 ЦК України передбачено, що договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору.
Вартість робіт, виконаних за договором побутового підряду, визначається за погодженням сторін, якщо інше не передбачено у встановленому порядку прейскурантами (цінниками), тарифами тощо (стаття 873 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Визначаючи характер спірних правовідносин між сторонами та виходячи з дійсних обставин справи, наявних доказів, суд приходить до висновку, що фактично між позивачем та відповідачем укладено оплатний, двосторонній, консесуальний договір про виконання робіт за винагороду - договір побутового підряду, тому вони регулюються положеннями глави 61 ЦК України «Підряд», Закону України «Про захист прав споживачів», що також відповідає п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.1996 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів».
Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Статтею 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи викладене суд прийшов до переконання про необхідність повернення коштів на користь позивача в сумі 228 025,00 грн, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору підряду зі сторони відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2280,25 грн. у відшкодування судових витрат.
На підставі викладеного та керуючись ст. 3, 4, 10, 11, 12, 13, 76-81, 141, 174, 263, 265, 279, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) грошові кошти в сумі 228 025,00 грн., а також судовий збір у розмірі 2280,25 грн.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Повний текст судового рішення складено 13.02.2025.
Суддя В.Л. Котвицький