Справа № 702/127/25
Провадження № 2-н/702/6/25
про відмову у видачі судового наказу
13.02.2025 м. Монастирище
Суддя Монастирищенського районного суду Черкаської області Максименко Д. Р., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію з урахуванням інфляційних втрат та трьох процентів річних,
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» (далі - ТОВ «Черкасиенергозбут») звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 8808,48 грн з урахуванням інфляційних втрат та трьох процентів річних.
Посилався на те, що ОСОБА_1 приєдналася до умов публічного договору про постачання електричної енергії, розміщеному на офіційному сайті постачальника, внаслідок чого їй було відкрито особовий рахунок. За період з 01.07.2024 по 31.08.2024 у Клименко І. І. наявна заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 8808,48 грн.
Ознайомившись з заявою про видачу судового наказу та доданими до неї матеріалами, суддя дійшов висновку про необхідність відмови у видачі судового наказу, виходячи з наступних підстав.
Частиною 1 статті 160 ЦПК України визначено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Судовий наказ може бути видано, зокрема, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості згідно з пунктом 3 частини 1 статті 161 ЦПК України.
За змістом пункту 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року, № 2189-VIII (далі - Закону) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Частиною 1 статті 12 Закону надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Статтею 13 Закону визначено порядок укладання, зміни і припинення договорів про надання комунальних послуг.
Звертаючись до суду із заявою про видачу судового наказу, представник ТОВ «Черкасиенергозбут» вказує, що боржник є побутовим споживачем, яка приєдналася до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Відповідно до частини 3 статті 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додається, зокрема, копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі, електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
Згідно частиною 1 статті 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Відповідно до частини 2 статті 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.
Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.
Цивільним кодексом визначено вимоги до письмової форми правочину, а відтак інші нормативно-правові акти, не можуть суперечити вимогам цивільного кодексу.
Статтею 207 ЦК України визначено вимоги до письмової форми правочину, за змістом якої правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі, електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Аналіз зазначених вище правових норм дає підстави для висновку, що нормами процесуального законодавства імперативно визначено, що судовий наказ може бути видано, зокрема, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, яка утворилася внаслідок невиконання договору, укладеного саме в письмовій (в тому числі, електронній) формі, копію якого заявник зобов'язаний надати одночасно із заявою про видачу судового наказу.
Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутній договір про постачання електричної енергії, укладений між заявником та боржником у письмовій (в тому числі, електронній) формі, у розумінні статті 207 ЦК України.
За змістом пункту 1 частини 1 статті 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Отже, суд приходить до висновку, що заява подана з порушенням вимог статті 163 ЦПК України, що відповідно до норми пункту 1 частини 1 статті 165 цього Кодексу є підставою для відмови у видачі судового наказу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 163, 165, 166, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суддя
У видачі судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за спожиту електроенергію з урахуванням інфляційних втрат та трьох процентів річних відмовити.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому ЦПК України, після усунення її недоліків.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (з дня вручення копії ухвали).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Дмитро МАКСИМЕНКО