Справа №701/98/25
Номер провадження2/701/138/25
13 лютого 2025 року Маньківський районний суд, Черкаської області
в складі: головуючого - судді - Костенка А. І.
за участю секретаря - Брітан О. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-ще Маньківка справу за позовом ОСОБА_1 до Іваньківського сільської ради с. Іваньки Уманського району Черкаської області, ОСОБА_2 про встановлення права власності на майно в порядку спадкування,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів про встановлення права власності на майно в порядку спадкування.
На підставу своїх вимог спирається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Іваньки Маньківського району Черкаської області померла ОСОБА_3 , свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане виконавчим комітетом Іваньківської сільської ради Маньківського району Черкаської області, актовий запис № 50 складено 12 жовтня 2006 року. На момент смерті постійно проживала по АДРЕСА_1 , неповнолітні та недієздатні особи з нею не проживали. Після її смерті відкрилася спадщина яка складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами який розташований по АДРЕСА_1 та приватизована земельна ділянка, площею 1,9 га, яка належала ОСОБА_3 на підставі Державного акту на земельну ділянку серії ЧР № 030148 від 05.01.2005 року. Відповідно до заповіту № 22 від 05 березня 2001 року, посвідченого Іваньківською сільською радою, все своє майно в тому числі житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами заповіла позивачу - ОСОБА_1 . В подальшому, відповідно до заповіту № 23 від 26 січня 2005 року, посвідченого Іваньківською сільською радою, земельну ділянку, площею 1,9 га, яка належала ОСОБА_3 на підставі Державного акту на земельну ділянку серії ЧР № 030148 від 05.01.2005 року вона заповіла - ОСОБА_2 . На даний час позивач та ОСОБА_2 єдині спадкоємці за заповітом та за законом які прийняли спадщину. Позивач прийняв спадкове майно, а саме житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами який розташований по АДРЕСА_1 так як фактично на момент смерті проживав зі спадкодавцем та доглядав за нею. Після відкриття спадщини позивач провів в будинку косметичний ремонт та з 2006 року по даний час використовує будинок для власних потреб. ОСОБА_2 також прийняв спадщину за заповітом. 24 березня 2007 року нотаріусом відкрито спадкову справу № 108 за 2007 рік. 20.09.2007 року ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, площею 1,9 га, яка належала ОСОБА_3 на підставі Державного акту на земельну ділянку серії ЧP № 030148 від 05.01.2005 року. 05 листопада 2024 року позивач звернувся з заявою про видачу Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами який розташований по АДРЕСА_1 , однак у видачі Свідоцтва позивачу було відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів які б підтверджували право власності ОСОБА_3 на даний житловий будинок, що і змусило позивача звернутись з відповідним позовом до суду.
Позивач в судове засідання не з'явився, але в позовній заяві просив справу слухати у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача Іваньківської сільської ради в судове засідання не з'явився, але згідно письмової заяви позовні вимоги позивача визнає та просить справу слухати у його відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 , в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву згідно якої позовні вимоги визнає та просить справу слухати у його відсутності.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи вищевикладене та приписи ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі осіб, які в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи із того, що як встановлено в судовому засіданні, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Іваньки Маньківського району Черкаської області померла ОСОБА_3 , свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане виконавчим комітетом Іваньківської сільської ради Маньківського району Черкаської області, актовий запис № 50 складено 12 жовтня 2006 року (а.с. 9). На момент смерті постійно проживала по АДРЕСА_1 , неповнолітні та недієздатні особи з нею не проживали. Після її смерті відкрилася спадщина яка складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами який розташований по АДРЕСА_1 та приватизована земельна ділянка, площею 1,9 га, яка належала ОСОБА_3 на підставі Державного акту на земельну ділянку серії ЧР № 030148 від 05.01.2005 року. Відповідно до заповіту № 22 від 05 березня 2001 року, посвідченого Іваньківською сільською радою, все своє майно в тому числі житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами заповіла позивачу - ОСОБА_1 (а.с. 10). В подальшому, відповідно до заповіту № 23 від 26 січня 2005 року, посвідченого Іваньківською сільською радою, земельну ділянку, площею 1,9 га, яка належала ОСОБА_3 на підставі Державного акту на земельну ділянку серії ЧР № 030148 від 05.01.2005 року вона заповіла - ОСОБА_2 . На даний час позивач та ОСОБА_2 єдині спадкоємці за заповітом та за законом які прийняли спадщину. Позивач прийняв спадкове майно, а саме житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами який розташований по АДРЕСА_1 так як фактично на момент смерті проживав зі спадкодавцем та доглядав за нею. Після відкриття спадщини позивач провів в будинку косметичний ремонт та з 2006 року по даний час використовує будинок для власних потреб. ОСОБА_2 також прийняв спадщину за заповітом. 24 березня 2007 року нотаріусом відкрито спадкову справу № 108 за 2007 рік. 20.09.2007 року ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, площею 1,9 га, яка належала ОСОБА_3 на підставі Державного акту на земельну ділянку серії ЧP № 030148 від 05.01.2005 року (а.с. 14). 05 листопада 2024 року позивач звернувся з заявою про видачу Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами який розташований по АДРЕСА_1 , однак у видачі Свідоцтва позивачу було відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів які б підтверджували право власності ОСОБА_3 на даний житловий будинок (а.с. 7-8). Житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами було побудовано в 1949 році з дотриманням будівельних вимог на земельній ділянці наданій під будівництво з дотриманням вимог законодавства які діяли на той час. ОСОБА_3 постійно проживала у вказаному будинку, її право на володіння вказаним житловим будинком підтверджується записом у погосподарській книзі Іваньківської сільської ради та ніким не оскаржувалося, однак правовстановлюючі документи які б підтверджували її право власності на вказаний житловий будинок, відповідно до вимог чинного законодавства, вона за життя не оформила (а.с. 16). За зверненням позивача, приватним підприємством «Уманський центр технічної інвентаризації» виготовлено технічний паспорт на житловий будинок садибного типу який розташований по АДРЕСА_1 (а.с. 17-21). Згідно Висновку про незалежну оцінку вартість вказаного будинку з господарськими будівлями та спорудами становить - 50 000 ( п'ятдесят тисяч ) грн.(а.с. 22). Таким чином, за наявних обставин у позивача як спадкоємця, немає можливості оформити право власності на майно в іншому порядку, ніж шляхом звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини. За ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи. Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. За ч. 2 ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. За ч. 3 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Відповідно до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу. За ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. За ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Статтею 16 Цивільного Кодексу України надано право кожній особі звертатися до суду за захистом свого особистого немайнового та майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав може бути визнання права. Частина 4 ст. 319 Цивільного кодексу України визначає, що власність зобов'язує. Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить. За ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність в матеріалах справи поданих позивачем достовірних доказів, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи та достатність доказів, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета доказування, що дає суду змогу дати відповідну належну оцінку доказам та ухвалити законне, обґрунтоване рішення по суті спору, тому заявлені вимоги підлягають до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 77, 78, 81, 263, 265 ЦПК України, ст. ст. 16, 319, 322, 328, 392, 1218, 1223, 1233, 1235, 1261-1265, 1268, 1270, 1273, 1274 ЦК України, ст. ст. 81, 125, 152, 373 ЗК України, суд, -
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованим та жителем АДРЕСА_1 ), право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами розташовані по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Іваньки Маньківського району Черкаської області, актовий запис № 50 складено 12 жовтня 2006 року.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.
Суддя А. І. Костенко