Справа № 478/90/25 Провадження № 3/478/48/2025
13 лютого 2025 року. Суддя Казанківського районного суду Миколаївської області Томашевський О.О., за участю: секретаря судових засідань Григоренко Н.О., розглянувши матеріали справи, що надійшли від Сектору поліцейської діяльності № 1 Відділення поліції №1 Баштанського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця: Миколаївської області, Баштанського району, с. Дмитро-Білівка, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Громадянин ОСОБА_1 , 19 січня 2025 року о 00 год 57 хв, перебуваючи в с. Дмитро-Білівка, Баштанського району, Миколаївської області ображав нецензурною лайкою свою доньку громадянку ОСОБА_2 чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.
В судове засідання ОСОБА_1 викликався двічі, проте до суду не з'явився. про причини своєї неявки суд не повідомив.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Смірнов проти України» (рішення від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», заява № 36655/02), у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи.
Розумність тривалості судового провадження оцінюється у залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Також, у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення від 16 лютого 2017 року у справі «Каракуця проти України», рішення від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» («Ponomaryov» v. Ukraine), заява № 3236/03, § 41 та інші).
Оскільки ОСОБА_1 викликався двічі в судове засідання, був обізнаний про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, проте в судові засідання не з'являвся, про причини неявки суд не повідомляв, суддя приходить до висновку про можливість розгляду матеріалів адміністративної справи без його участі.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суддя приходить до висновку, що винність ОСОБА_1 доводиться такими доказами по справі, а саме: рапортом помічника чергового від 19.01.2025 року про повідомлення на службу «102» про вчинене домашнє насильство; заявою потерпілої ОСОБА_2 від 19.01.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності її батька ОСОБА_1 за вчинення психологічного насильства; протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 198691 від 19.01.2025 року, складеним відносно ОСОБА_1 за вчинення домашнього насильства психологічного характеру; письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 19.01.2025 року про вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного характеру; терміновим заборонним приписом стосовно кривдника від 19.01.2025 року серії АА № 606678 та формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.
Аналізуючи вищенаведені докази, що безпосередньо дослідженні в ході розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності в їх сукупності, приходжу до переконання в доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП про вчинення ним домашнього насильства.
З матеріалів справи судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення не підписано ОСОБА_1 , про що свідчить запис у протоколі про відмову останнього від його підписання. Між тим, вказані обставини не спростовують встановлених вище суддею обставин щодо вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Крім цього, судом враховується, що відповідно до ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.
Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить, зокрема, направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Пунктом 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що програма для кривдника це комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків.
Відповідно до ч. 6 ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.
З урахуванням обставин справи та оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, суддя приходить до висновку про наявність підстав для направлення ОСОБА_1 на проходження програми для кривдників в порядку ст. 39-1 КУпАП з огляду на наступне.
Так, за формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства рівень небезпеки ОСОБА_1 визнано високим. При цьому, суддею враховано, що за вказаною формою встановлено, що потерпіла є економічно залежною від свого батька ОСОБА_1 , який в свою чергу має алкогольну залежність та його поведінка впливає на безпеку доньки. Наведені обставини в сукупності на думку судді є такими, що вказують на необхідність вжиття заходів направлених на зміну насильницької поведінки ОСОБА_1 , формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення суддею не встановлено.
Відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та майновий стан, обставини, відсутність обставин, що пом'якшує або обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення, вважаю за необхідне, застосувати до ОСОБА_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в межах установлених санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що за своїм видом та мірою відповідає, визначеній у ст. 23 КУпАП, меті накладення адміністративного стягнення, і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судовий збір в дохід держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень.
Керуючись ст.23, 33, 34, 40-1, ч.1 ст.173-2, 283, 284 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
Направити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Відділу соціального захисту населення Казанківської селищної ради, який розташований за адресою: 56002, вул. Миру, буд. №208, смт. Казанка, Баштанського району Миколаївської області для проходження програми для кривдників, згідно порядку, передбаченого Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», на строк 3 (три) місяці..
Роз'яснити ОСОБА_1 , що за умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, передбачена кримінальна відповідальність ст. 390-1 КК України.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити, що відповідно до вимог частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1,300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанову надіслати до Відділу соціального захисту населення Казанківської селищної ради, який розташований за адресою: 56002, вул. Миру, буд. № 208, с-ще. Казанка, Баштанського району Миколаївської області, для виконання вимог ст. 39-1 КУпАП.
У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Казанківський районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя