Справа № 473/185/25
іменем України
"12" лютого 2025 р. м. Вознесенськ
Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого судді: Усікова О.В.,
за участю секретаря судового засідання Матвійця Ю.П.,
захисника Бінько М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вознесенську справу про адміністративне правопорушення, що надійшла від Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вознесенська Миколаївської області, громадянина України, не працює, має на утриманні 2-х неповнолітніх дітей, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
- за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
У протоколі серія ЕПР1 №219549 від 12.01.2025 року в розділі склад адміністративного правопорушення поліцейським, який склав цей протокол, зазначено, що: «12.01.2025 року о 22:30 год., ОСОБА_1 , керував транспортним засобом - автомобілем Шевроле Авео, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, почервоніння очей, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці та в медичному закладі відмовився.
Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, був повідомлений про час та місце слухання справи належним чином.
Захисник Бінько М.А. в судовому засіданні просила закрити провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Своє клопотання мотивує наступним.
Дійсно в нічний час 12.01.2025 року ОСОБА_1 , який рухався пішки, був зупинений працівниками поліції в районні місця події ДТП, яка відбулася на перехресті вулиць Соборносі та Осипенка в м. Вознесенську Миколаївської області, однак матеріали адміністративної справи не містять жодних доказів на підтвердження факту наявності в діях ОСОБА_2 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Не містить таких відомостей й оптичний диск з відеозаписом з боді-камери поліцейського, на якому зафіксовані події ночі 12.01.2025 року.
Згідно з даним відеозаписом, копією рапорту помічника чергової частини Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області, підставою для виклику патрульного екіпажу по опрацюванню інформації, яка надійшла до відділу по телефону 102, став факт події ДТП, яка відбулася на перехресті вулиць Соборності та Осипенка в м. Вознесенську Миколаївської області 12.01.2025 року.
Однак, на відеозаписі зафіксовано відсутність водія та пасажирів у транспортному засобі, сам поліцейський ствердно констатує перед третіми особами той факт, що встановити хто сейме був водієм транспортного засобу неможливо, оскільки фактично в районі місця ДТП було дві особи, ОСОБА_1 та невстановлена особа, яка залишила місце пригоди.
Фактично підставами для складання відносно ОСОБА_1 спірного протоколу зі слів працівника поліції (які вийшло виокремити з контексту постійної нецензурної лайки вартового порядку, та слів, які принижують людську честь та гідність) стали посилання «і машина, і він тут рядом і воно все так складується», «просто ви оказались тут і машина на вашій жінці», які дають підстави стверджувати, що ОСОБА_1 виявився зручним суб'єктом, на якого можна необгрунтовано та безпідставно скласти протокол про адміністративне правопорушення.
Одночасно працівниками поліції здійснювався психологічний тиск на ОСОБА_1 з метою примушення до взяття на себе провини за вчинення адміністративного правопорушення, намагалися вести його в оману, посилаючись на наявність неіснуючих свідків та камер відеоспостереження.
Між тим, згідно пояснень, які надавав ОСОБА_1 під запис боді камери, слідує, що він протягом всього запису неодноразово наголошував, що не керував автомобілем Шевроле Авео, реєстраційний номер НОМЕР_2 , факт реєстрації транспортного засобу на праві власності за його дружиною не має доказаного значення на підтвердження наявності підстав для складання відносно нього протоколу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки власник транспортного засобу міг уповноважити будь-яку особу на його управління.
Оскільки працівниками поліції не встановлено іншу особу, яка і була водієм автомобіля, сенсу в проходженні освідування на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 не бачив, так як транспортним засобом не керував.
ОСОБА_1 заперечує факт керування транспортним засобом, то неможливо встановити, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, взагалі керувала транспортним засобом, таким чином унеможливлює притягнення останнього до відповідальності за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як особу, яка керувала транспортним засобом.
Оскільки до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП підлягає притягненню не взагалі будь-яка особа, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, а тільки особа, яка керує транспортним засобом.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є достатнім доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Тобто особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.
З урахуванням наведених обставин слід дійти висновку, що матеріали адміністративної справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим, провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши позицію захисника, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалів, суд дійшов наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, підлягають відстороненню від керування транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Огляд водія на стан сп'яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно з п.7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року №1452/735, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п.43 рішення від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Стаття 62 Конституції України закріплює правило, згідно з яким усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ч. 5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Судом враховується, що об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного). Тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного).
Для того щоб виявити вказане правопорушення, той чи інший транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції, в противному випадку протиправність зупинки (за умови відсутності задокументованого порушення ПДР та подальшим притягненням до відповідальності), може поставити під сумнів й саму подальшу процедуру виявлення «нетверезого водія» .
Визначення терміну «керуванняя транспортним засобом» було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху - для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
Судом враховується, що в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують вину ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме те, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом.
Згідно копії рапорту помічника чергової частини Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 вбачається, що 12.01.2025 р. о 23:14 надійшло повідомлення по телефону про те, що на перехресті вулиць Соборності та Осипенка сталася ДТП без постраждалих за участю автомобіля, д/н НОМЕР_2 .
Згідно з відеозаписом з боді-камери поліцейського, на якому зафіксовані події ночі 12.01.2025 року, зафіксовано відсутність водія та пасажирів у транспортному засобі Шевроле Авео, а сам поліцейський повідомляє, що встановити хто саме був водієм транспортного засобу неможливо, оскільки фактично в районі місця ДТП було дві особи, ОСОБА_1 та невстановлена особа, яка залишила місце пригоди. Сам ОСОБА_1 стверджував, що він не керував автомобілем Шевроле Авео.
Таким чином, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що підтверджують факт керування водієм транспортного засобу в стані алкогольного сп'яніння.
Отже, на думку суду в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до частини 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З врахуванням викладеного, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись п.1 ст.247, ст. ст.283,284 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення його до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О.В. Усіков