Справа № 459/1852/21
Провадження № 2/459/762/2021
судового засідання
12 лютого 2025 року Червоноградський міський суд Львівської області в складі: головуючого судді Мельникович М. В., з участю секретаря судового засідання Горощук А. О., розглянувши письмову заяву представника позивача - адвоката Бордюка М. Й. про відвід судді від 12.02.2025 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - державного нотаріуса Червоноградської державної нотаріальної контори Львівської області ЗМУМЮ (м. Львів) Стеців Марії Романівни про визнання заповіту недійсним (встановлення нікчемності правочину)
У провадженні Червоноградського міського суду Львівської області перебуває справа за вищевказаним позовом.
12.02.2025 в судовому засіданні представник позивачів - адвокат Бордюк М. Й. висловив усну заяву про відвід судді, оскільки не погоджувався із рішенням суду про відмову у задоволенні його клопотання про призначення у даній справі комплексної судово-почеркознавчої, судово-медичної та судово-психіатричної експертизи.
Ухвалою від 12.02.2025 у задоволенні усної заяви про відвід судді було відмовлено (протокольна ухвала була постановлена 12.02.2025 о 12:26 год, а в подальшому, у цей же день, була виготовлена повна письмова ухвала).
Проте, 12.02.2025 о 13.02.06 год, вже після розгляду усної заяви про відвід, представник позивача - адвокат Бордюк М. Й. подав письмову заяву про відвід головуючому судді Мельникович М. В.
В обґрунтування письмової заяви представник зазначив, що в процесі розгляду даної справи ним було подано клопотання про призначення комплексної судово-почеркознавчої, судово-медичної та судово-психіатричної експертизи. Однак, у задоволенні такого клопотання судом було відмовлено, про що постановлено ухвалу від 28.01.2025. Представник вважає, що таким рішенням суд перешкодив стороні позивача у доведенні своїх вимог, чим порушив вимоги ч. 5 ст. 12 ЦПК України щодо сприяння учасникам судового процесу в реалізації ними їхніх прав, а також висловив свою позицію щодо позовних вимог. Тому 12.02.2025 повторно подав аналогічне клопотання про призначення вищевказаних експертиз, однак суд такого клопотання не вирішив, а запропонував учасникам судового розгляду перейти до дебатів. У зв'язку із цим вважає, що суд діє упереджено, на стороні відповідача, а тому заявив головуючому судді відвід на підставі п. 5 ч.1 ст. 36 ЦПК України.
Розглянувши письмову заяву про відвід головуючому судді від 12.02.2025, суд приходить до наступних висновків.
Частиною 1 статті 36 ЦПК України визначенні підстави для відводу (самовідводу) судді, а саме якщо, зокрема, є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді (п. 5).
Саме на дану підставу посилається представник позивача заявляючи суду відвід.
Як вказано вище, представник позивача фактично не погоджується із процесуальним рішенням суду, яким відмовлено у задоволенні його клопотання про призначення експертиз.
Проте, варто зауважити, що відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Окрім цього, представник позивачів вказує на те, що ним 12.02.2025 було повторно подано клопотання про призначення вищевказаних експертиз, однак суд такого клопотання не вирішив.
Такі доводи сторони позивача не відповідають дійсності, оскільки суд протокольною ухвалою від 12.02.2025, із подальшим постановленням письмової ухвали, залишив таке клопотання без розгляду на підставі ст. 44 ЦПК України.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що доводи представника позивача про упередженість суду є безпідставними, абсолютно необґрунтованими, а також такими, що фактично зводяться до незгоди із процесуальними рішеннями суду, а тому підстав для відводу судді немає.
Суд роз'яснює представнику позивачів, що оцінка наявності чи відсутності порушення судом норм матеріального чи процесуального права належить до компетенції апеляційного та касаційного суду і свої доводи з цього приводу представник може висловлювати відповідно в апеляційніх та касаційніх скаргах.
Відповідно до положень ч. ч. 2, 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Таким чином, зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні письмової заяви про відвід головуючому судді від 12.02.2025 слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 36, 40, 260, 261 ЦПК України, суд
У задоволенні письмової заяви представника позивача - адвоката Бордюка М. Й. про відвід головуючому судді Мельникович М. В. від 12.02.2025 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: М. В. Мельникович