Справа № 465/9200/24
13 лютого 2025 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:
головуючого-судді Палюх Н.М.
при секретарі Мельник А.-В.П.
з участю позивачки ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
Позивачка 19 листопада 2024 року звернулася у суд з позовом про розірвання шлюбу між нею та відповідачем. Свої вимоги обґрунтовує тим, що вони з відповідачем перебувають у зареєстрованому шлюбі з 12 січня 2001 року, в якому мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак спільне життя у неї з відповідачем не склалося, так як між ними не було взаєморозуміння, вони виявилися людьми з різними характерами та поглядами на життя, через що виникали сварки та суперечності. Вже тривалий час вони проживають окремо і не підтримують сімейних відносин. Переконана, що їх сім'я розпалася остаточно і примирення між ними неможливе. За наведеного просить шлюб розірвати.
Позивача в судовому засіданні позов підтримала, надала пояснення аналогічні наведеним у позовній заяві та додатково зазначила, що подружнє життя у неї з відповідачем не склалося, з лютого 2024 року вони проживають окремо і не підтримують сімейних відносин, вона втратила до відповідача хороші почуття і примирення між ними неможливе. Просить позов задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав та зазначив, що дійсно подружнє життя з позивачкою не склалося, з лютого 2024 року вони проживають окремо і не підтримують сімейних відносин, він втратив до позивачки хороші почуття і примирення між ними неможливе. Просить позов задовольнити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення.
Відповідно до ч.1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно зі змістом ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.
Як вбачається зі змісту ч.3 та ч.4 ст. 26 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст.112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як встановлено судом, сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 12 січня 2001 року і від спільного подружнього життя мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Судом беззаперечно встановлено, що між сторонами довгий час не має взаєморозуміння, виникали сварки, більше року вони проживають окремо, подружніх відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть та що збереження шлюбу суперечить інтересам як позивачки, так і відповідача.
Крім того, задовольняючи позов, суд виходить з того, що шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого із сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.
Отже, суд вважає, що шлюб між сторонами носить формальний характер, оскільки вони не проживають разом і не підтримують сімейних відносин вже тривалий час, втратили один до одного хороші почуття і помиритися не бажають, а тому цей шлюб слід розірвати.
Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє повне ствердження, а тому підлягають до задоволення.
На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню 1211,20 грн судового збору.
На підставі ст.ст.12, 89, 141, 264, 265 ЦПК України, керуючись ст.ст. 109-112 СК України, суд-
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , укладений 12 січня 2001 року у Міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиці, актовий запис № 14.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211,20 грн судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: Львівська область, Городоцький район, с.Лівчиці.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя: