Справа №443/1434/24
Провадження №2-о/443/20/25
іменем України
11 лютого 2025 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Павліва А.І.,
секретар судового засідання Стасів С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю,
за участю:
представника заявника ОСОБА_2 ,
представника заінтересованої особи
Міністерства оборони України Кравціва Р.Ю., -
встановив:
Стислий виклад позиції сторін.
Представник заявниці ОСОБА_1 - адвокат Лешега В.В. подав до суду заяву, заінтересованими особами у якій є Міністерство оборони України та ОСОБА_3 , в якій просить встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та її брата ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування заяви покликається на те, що 06.05.2024 керівництво ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомило її сім'ю про загибель ІНФОРМАЦІЯ_1 їхнього брата ОСОБА_4 , 1984 р.н., під час виконання бойового завдання на околицях н.п. Роботино Запорізької області. Заінтересована особа ОСОБА_3 її рідний брат та рідний брат загиблого. Вони поховали брата на кладовищі у с. Бережниця Стрийського району Львівської області. Встановлення факту проживання однією сім'єю із братом, який загинув, їй необхідно для звернення до відповідних органів Міністерства оборони України за призначенням та отриманням одноразової грошової допомоги. Батьки заявниці померли, ОСОБА_4 не одружений і дітей не має. Вона з братами від народження і по даний час зареєстровані та проживають у АДРЕСА_1 . Після смерті батьків вони проживали разом, були пов'язані спільним побутом, мали один сімейний бюджет, вели господарство двору, мали взаємні права та обов'язки.
Заінтересована особа Міністерство Оборони України подало відзив на позовну заяву (а.с.34-36), в обґрунтування якого покликаючись на те, що
встановлення права особи, яка вважає себе членом сім'ї військовослужбовця, передбачає доведення: факту проживання; наявність у такої особи і загиблого військовослужбовця спільного побуту та взаємних прав і обов'язків. Заявник має власну сім'ю. Посилання заявника на спільну реєстрацію та спільне проживання від народження із братами за адресою АДРЕСА_1 не відповідає дійсності та спростовується доказами, долученими самою ж заявницею. Більше того, будь-яких доказів власне щодо ведення спільного господарства, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням тощо, які засвідчують реальність сімейних відносин, заявником не долучено.
Представник заявниці подав відповідь на відзив (а.с.46), в обґрунтування якої покликаючись на те, що довідки та акти формуються на підставі записів з погосподарських книгах та свідченнях сусідів, які тривалий час проживають по сусідству із заявницею і щоденно мають можливість бачити, хто і де проживає, які відносини між членами сім'ї, їх побут, взаємне ведення господарства двору. ОСОБА_4 проживав у домогосподарстві, який має один господарський номер, тобто заявниця не просила відкрити другий господарський номер для своєї сім'ї, не було проведено виділення земельної ділянки для обслуговування другої частини будинковолодіння не встановлено окремих газових чи електролічильників для іншого співвласника чи користувача. Заявниця як і її брати народилися у цьому батьківському будинку і по сьогоднішній день там постійно проживає та зареєстрована, як і її брати. Сповіщення було виписане на брата заявниці ОСОБА_3 на адресу: АДРЕСА_2 , проте на інший адрес надійшло сповіщення для її брата, оскільки він за даною адресою доглядає свою тітку похилого віку, яка потребує стороннього догляду.
У судовому засіданні представник заявника заявлені вимоги підтримав повністю, покликаючись на викладені у заяві обставини. Суду пояснив, що у них з братом був спільний бюджет і вона купляла всі необхідні для них речі. Окрім цього, зауважив, що встановлення вказаного юридичного вавку є необхідним для отримання інших пільг від держави, які надаються родині загиблого військовослужбовця.
Представник заінтересованої особи Міністерства Оборони України проти задоволення заяви заперечив, покликаючись на викладені у відзиві на позовну заяву обставини. Окрім цього, зауважив, що брат чи сестра не мають права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю їхнього брата військовослужбовця.
Заінтересована особа ОСОБА_3 заяву підтримав, суду пояснивши, що вони проживали всі разом. Сестра платила за комунальні послуги. Гроші усіх використовували спільно.
Заяви, клопотання, подані учасниками справи.
Представником заявника подано клопотання про долучення доказів (а.с.49), заяви про відкладення розгляду справи (а.с.72, 82).
Представником заінтересованої особи Міністерства Оборони України подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (а.с.60-61), клопотання про розгляд судового засідання за його відсутності (а.с.83-84).
Заінтересованою особою ОСОБА_3 подано заяву про розгляд справи за його відсутності та підтримання заявлених вимог (а.с.43).
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 14.08.2024 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження (а.с.25-26).
Ухвалою від 10.10.2024 заяву представника Міністерства Оборони України про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду залишено без розгляду (а.с.69-70).
Ухвалою судового засідання від 14.10.2024 відкладено розгляд справи (а.с.73)
Ухвалою судового засідання від 25.11.2024 витребувано докази (а.с.92-93)
Ухвалою від 25.11.2024 судове засідання та всі подальші судові засідання постановлено проводити з представником заінтересованої особи Міністерства Оборони України в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми ЄСІТС відеоконференцзв'язку (а.с.101-102)
Позиція суду.
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу заявлених вимог та заперечень, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить висновку, що заява не підлягає задоволенню виходячи з такого.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Відповідно до свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 від 16.01.1982 ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 і її батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (а.с.5).
Згідно з свідоцтвом про шлюб від 16.05.2024 ОСОБА_7 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 27.06.2001. Після укладення шлюбу прізвище дружини змінено на « ОСОБА_8 » (а.с.6).
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 у с.Бережниця Жидачівського району Львівської області, про що свідчать свідоцтва про смерть від 01.09.2000, 10.08.2015 (а.с.17, 18).
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Роботине Пологівського району Запорізької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 14.05.2024 та лікарським свідоцтвом про смерть №2602 від 06.05.2024 (а.с.8, 9).
За змістом сповіщення сім'ї №147 повідомлено ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 про загибель під час виконання бойового завдання на околицях н.п. Роботине Запорізької області брата солдата ОСОБА_4 , 1984 р.н. (а.с.7).
Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України від 15.05.2024 ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 і його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (а.с.10).
Відповідно до Акту обстеження фактичного проживання однією сім'єю, виданого Бережницьким старостинським округом Жидачівської міської ради від 05.07.2024 №37, ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 проживали у батьківському будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Брати не були одружені, піклування над ними здійснювала сестра ОСОБА_1 . Вони вели спільне господарство із сестрою ОСОБА_1 (а.с.11).
Довідками, виданими Бережницьким старостинським округом Жидачівської міської ради від 04.07.2024 №№ 451, 452, встановлено, що брат ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , похований на кладовищі у с.Бережниця Стрийського району Львівської області. ОСОБА_1 дійсно займалася похованням свого брата ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.12, 13).
Зареєстроване місце проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить витяг з реєстру територіальної громади від 03.07.2024 (а.с.14).
Відповідно до копії будинкової книги, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 зареєстровані у с.Бережниця (а.с.19-20).
Відповідно до Акту обстеження фактичного проживання однією сім'єю, виданого Бережницьким старостинським округом Жидачівської міської ради від 12.09.2024 №61, за адресою АДРЕСА_3 проживає ОСОБА_9 , яка є власником даного будинку та її племінник ОСОБА_3 без реєстрації. ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але на даний час опікується, допомагає по господарству хворій ОСОБА_9 (а.с.51).
Згідно з довідкою Бережницького старостинського округу Жидачівської міської ради №699 від 02.10.2024, станом на 05.05.2024 у житловому будинку по АДРЕСА_1 , який знаходиться у користуванні ОСОБА_1 не було відкрито другого погосподарського номера та не було розділу будинку між членами сім'ї (а.с.52).
ОСОБА_1 зверталася до Оператора ГРМ Львівська філія ТОВ «ГАЗМЕРЕЖІ» із заявою-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для побутового споживача) 13.09.2024 для приватного будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.55).
ОСОБА_1 (споживач) та ПАТ «Львівобленерго» уклали договір №17-61 про користування електричною енергією за адресою АДРЕСА_1 , який підписаний сторонами 02.11.2015 та 23.11.2015 відповідно (а.с.56-57).
За змістом довідки №1378 від 15.10.2015, виданої Бережницькою сільською радою, ОСОБА_1 , 1981 р.н., являється спадкоємцем житлового будинку в АДРЕСА_4 , а сім'я складається з: чоловіка ОСОБА_7 , дочки ОСОБА_10 , дочки ОСОБА_11 , брата ОСОБА_3 та брата ОСОБА_4 (а.с.58).
З відповіді Жидачівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Стрийському районі Львівської області Західного МУМЮ від 26.11.2024, вбачається, що в архіві відділу відсутні актові записи про шлюб та народження дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.105).
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 надав суду показання, за змістом яких він є односельцем ОСОБА_1 . Вона з братом ОСОБА_4 жили однією сім'єю. Він допомагав їм будувати гараж. Жили троє разом. Заявник одружена та має двох дочок.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 надав суду показання, за змістом яких він є односельцем заявниці. ОСОБА_14 і ОСОБА_15 працювали в нього у лісництві, частину грошей вони віддавали сестрі. ОСОБА_16 була для них як мама. Проживали з заявницею в одній хаті як сім'я. Всі разом доглядали за грядкою та сараєм. Він надавав їм коня для обробки городу. Вони все разом купували та будували.
Зміст правовідносин.
Правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з відсутністю підтвердження факту проживання заявника разом із братом однією сім'єю, що, на думку заявника, створює перешкоди у отриманні нею одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю брата військовослужбовця Збройних Сил України та інших пільг, передбачених законодавством.
Норми права, які застосував суд.
Нормою частини 2 статті 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Крім цього, суд застосував норми статей 293 та 294 ЦПК України, які визначають зміст окремого провадження та встановлюють порядок розгляду справ даної категорії.
Згідно з положеннями пункту 1 статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби.
Нормою пункту 4 статті 16-1 Закону № 2011-XII передбачено, що до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать:
діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав;
вдова (вдівець);
батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті);
внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли);
жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;
утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
За змістом пункту 1-1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» установити, що на період воєнного стану: військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.
Згідно з приписами пункту 2 цієї постанови КМУ особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень.
Також, суд зважає на роз'яснення, викладені у пунктах 1, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995.
Узагальнені фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що заявник ОСОБА_1 є рідною сестрою ОСОБА_4 , військовослужбовця ЗСУ, який загинув під час виконання бойового завдання ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також рідною сестрою заінтересованої особи ОСОБА_3 . Заявник та брати проживали разом у АДРЕСА_1 .
Мотивована оцінка наведених учасниками справи аргументів щодо відсутності підстав для задоволення заяви.
Суд наголошує на тому, що встановлення юридичного факту у порядку, встановленому Главою 6 Розділу IV ЦПК України, допускається процесуальним законом лише у разі, якщо від цього факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Суд звертає увагу на положення статті 16-1 Закону № 2011-XII, якою встановлено вичерпний перелік осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги у разі, зокрема, загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби, і зазначає, що у цьому переліку відсутні брати чи сестри загиблого, а також особи (крім жінки чи чоловіка, що не перебували із загиблим у шлюбі), які проживали однією сім'єю, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.
З огляду на викладене, суд доходить переконання, що заявник не є особою, яка має права на отримання згаданої одноразової грошової допомоги після смерті свого брата ОСОБА_4 .
За наведених обставин, встановлення юридичного факту - проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та її брата ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , не породжує для заявника юридичного наслідку, а саме: права на отримання нею одноразової грошової допомоги, оскільки Закон № 2011-XII не передбачає наявності у неї такого права у разі встановлення цього юридичного факту.
Щодо аргументів представника заявника про необхідність встановлення зазначеного юридичного факту з метою отримання інших пільг, які надаються родині військовослужбовця у зв'язку зі смертю останнього, суд зауважує, що ці аргументи є узагальненими та неконкретизованими. Більше того, надання таких пільг може здійснюватися іншими уповноваженими особами, які також повинні бути залучені у справі як заінтересовані особи.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності та зважаючи на мету встановлення юридичного факту, суд не вбачає обґрунтованих підстав для встановлення такого, тому у задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268, 293, 294, 315, 319 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
ухвалив:
Відмовити повністю у задоволенні заяви ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) про встановлення факту проживання однією сім'єю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини 6 статті 259 та частини 1 статті 268 Цивільного процесуального кодексу України складання повного рішення суду відкладено на п'ять днів.
У зв'язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення - 13 лютого 2025 року.
Головуючий суддя А.І. Павлів