Справа № 190/302/25
Провадження №1-кс/190/65/25
12 лютого 2025 року м.П'ятихатки
Слідчий суддя П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 в порядку ст. 206 КПК України,
12 лютого 2025 року до П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області через систему "Електронний суд" надійшло клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 в порядку ст. 206 КПК України.
На обгрунтування клопотання представник заявника - адвокат ОСОБА_2 зазначає, що 06 лютого 2025 року приблизно о 07.30 год. особи у військовій формі затримали ОСОБА_3 на вулиці м. Кам'янське Дніпропетровської області та примусово, у протизаконний спосіб заштовхали його до транспортного засобу, проти волі ОСОБА_3 відвезли його до ІНФОРМАЦІЯ_1 , а потім відвезли для проходження військово-лікарської комісії. Після того ОСОБА_3 відвезли до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де його незаконно утримують проти його волі.
В зв'язку з чим просить доставити ОСОБА_3 до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення волі та постановити ухвалу, якою негайно звільнити з-під незаконного утримання ОСОБА_3 , який утримується на території ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Розглянувши матеріали клопотання суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно п.10 ч.1 ст.3 КПК України, кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч.3 ст.26 КПК України, слідчий суддя, у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 206 КПК України, кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Відповідно до ч.3 ст.206 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
Тримання під вартою є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, пов'язаним із позбавленням особи свободи, і полягає в примусовій ізоляції підозрюваного, обвинуваченого шляхом поміщення його в установи тримання під вартою на певний строк із підпорядкуванням вимогам режиму цих установ.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про попереднє ув'язнення», підставою для попереднього ув'язнення є вмотивоване рішення суду про обрання як запобіжного заходу тримання під вартою або про застосування тимчасового чи екстрадиційного арешту, винесене відповідно до Кримінального і Кримінального процесуального кодексів України та/або рішення компетентного органу іноземної держави у випадках, передбачених законом, рішення суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу, а також постанова прокурора, прийнята у випадках та порядку, передбачених статтею 615 КПК України.
Згідно ст.4 Закону України «Про попереднє ув'язнення», установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, є слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. В окремих випадках, що визначаються потребою в проведенні слідчих дій, ці особи можуть перебувати в ізоляторах тимчасового тримання.
З наведених норм закону слідує, що ст.206 КПК України врегульовано порядок здійснення контролю слідчим суддею щодо законності тримання осіб під вартою в межах кримінально-процесуального закону. Зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи (яка позбавлена свободи), слідчий суддя уповноважений під час розгляду скарги на незаконне тримання під вартою або іншого клопотання (скарги), розгляд яких віднесено до його повноважень та які подані в порядку, передбаченому КПК України.
Згідно норм кримінального процесуального законодавства, службові (посадові) особи територіального центру комплектування та соціальної підтримки не є уповноваженими службовими особами, яким надано право на здійснення затримання в рамках кримінальної юрисдикції, а затримання уповноваженими службовими особами територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадян та їх утримання на території збірного пункту не є незаконним позбавленням особи свободи в розумінні ст.206 КПК України.
Як вбачається з матеріалів скарги, адвокат ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді П'ятихатського районного суду Дніпроптеровської області із клопотанням в порядку ст.206 КПК України, в якому просила постановити ухвалу, якою негайно звільнити з-під незаконного утримання ОСОБА_3 , який утримується на території ІНФОРМАЦІЯ_2
Разом з тим, як вже встановлено судом, ст.206 КПК України регулює відносини під час досудового розслідування, а саме - запобіжні заходи, затримання особи, а слідчий суддя забезпечує дотримання прав особи, яка тримається під вартою, органом державної влади чи службовою особою, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку.
Водночас, зазначені у клопотанні адвоката правовідносини виходять за межі норм КПК України, оскільки не стосуються кримінального провадження, а є незгодою із діями посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 , пов'язаними з мобілізацією.
Відтак, ОСОБА_3 не є затриманою особою в розумінні кримінального процесуального законодавства, а тому повноваження слідчого судді на вказані правовідносини не поширюються.
Відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24 лютого 2022 року, на всій території України введено воєнний стан.
Указом Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч. 2 ст.102, п. 1, п. 17, п. 20 ч.1 ст.106 Конституції України, оголошено про проведення загальної мобілізації, яку продовжено і на теперішній час.
Призов громадян на військову службу під час мобілізації не є позбавленням особи права на свободу, а є обов'язком громадян України, передбачений ст.65 Конституції України.
При цьому, у разі порушення прав чи інтересів ОСОБА_3 службовими (посадовими) особами ІНФОРМАЦІЯ_2 при здійсненні ними своїх повноважень, пов'язаними із мобілізацією, для судового захисту він вправі звернутись із адміністративним позовом до компетентного адміністративного суду, а у разі вчинення щодо нього протиправних дій, що містять ознаки кримінальних правопорушень, до правоохоронного органу із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
За таких обставин, слідчий суддя зазначає, що КПК України не передбачено право слідчого судді з'ясовувати підстави позбавлення волі особи у інших випадках, не пов'язаних із досудовим розслідуванням конкретного кримінального провадження та розгляду у порядку ст. 206 КПК України скарги, поданої не в рамках кримінального провадження.
Так, ч.4 ст.304 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що вимоги даного клопотання не можуть бути вирішені слідчим суддею, у зв'язку з чим у відкритті провадження за даним клопотанням слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 9, 24, 26, 206, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити у відкритті провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 в порядку ст. 206 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1