Справа № 466/6879/24
Провадження № 1-кп/466/347/25
11 лютого 2025року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1
секретаря с/з ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львова обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024141380000647 від 03.05.2024 про обвинувачення ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, офіційно непрацюючого, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше несудимого, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України,-
встановив:
03.05.2024 о 07.00 год. командир взводу №2 роти № 4 батальйону № 2 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції ОСОБА_5 , спільно з інспектором взводу № 2 роти № 4 батальйону № 2 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції ОСОБА_6 , згідно з вимогами Закону України «Про Національну поліцію», заступили на чергування у складі авто-екіпажу «Омега-654», по охороні громадського порядку.
Вказані працівники поліції діяли в умовах, коли на всій території України впроваджений правовий режим воєнного стану, який введений у дію Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні». Відповідно до згаданого правового режиму, в порядку перевірки документів осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, в усіх громадян за необхідності можуть перевірятися документи які посвідчують особу.
Цього ж числа, тобто 03 травня 2024 року, приблизно о 11.00 год., ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , перебуваючи у службовому автомобілі авто-екіпажу «Омега- 654», рухаючись згідно маршруту патрулювання, неподалік перехрестя вул.Замарстинівська-вул.Торф'яна у м.Львові, побачили невідомого чоловіка, який у наступному виявився ОСОБА_8 , який поводився підозріло, з поведінкою, характерною для особи, яка зловживає наркотичними засобами, у зв'язку з чим вирішили перевірити в останнього документи, які посвідчують особу. Однак, ОСОБА_8 , спершу зупинившись на законну вимогу працівників поліції, майже відразу ж після цього намагався втекти, проте, пробігши відстань, приблизно 50 метрів, спіткнувшись, впав на землю на перехресті вул.Торф'яна - вул.О.Мурашка у м.Львові. Працівник патрульної поліції ОСОБА_5 , відразу ж наздогнавши ОСОБА_8 , який, лежачи на землі та пручаючись, чинив злісну непокору працівникові правоохоронного органу, намагався провести ОСОБА_8 поверхневу перевірку, що відповідало вимогам ст.34 Закону України «Про Національну поліцію», утримуючи при цьому ОСОБА_8 на проїжджій частині в положенні лежачи. У цей момент до працівника патрульної поліції ОСОБА_5 , який перебував у форменному одязі працівника поліції, підбіг ззаду-збоку батько ОСОБА_8 - ОСОБА_4 , який, усвідомлюючи, що перед ним перебуває працівник поліції, котрий знаходиться у форменному одязі та який виконує свої службові обов'язки, маючи на меті звільнити ОСОБА_8 шляхом заподіяння працівнику правоохоронного органу тілесних ушкоджень, умисно наніс один удар правою рукою в ділянку правої частини голови командиру взводу № 2 поти № 4 батальйону № 2 У11П у Львівській області Д1Ш старшому лейтенанту поліції ОСОБА_5 , чим спричинив відповідно до консультаційного висновку спеціаліста ВП «Лікарня Святого Пантелеймона» КНП «1 територіальне медичне об'єднання м.Львова» від 03.05.2024 забій м'яких тканин виличної ділянки справа. В результаті отриманого удару ОСОБА_5 впав на асфальтоване покриття, пошкодивши ліву руку. Своїми діями ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_5 відповідно до висновку експерта №353, садно на тильній поверхні правої кисті, підшкірний крововилив на лівому передпліччі, що відносяться до тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, підтвердив вказані в обвинувальному акті обставини, розкаявся у скоєному, просив його суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, скерував на адресу суду заяву про розгляд справи у його відсутність, будь-яких претензій до ОСОБА_4 немає, покладається при винесені вироку на розсуд суду.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню щодо тих обставин, які ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються, і немає сумнівів у добровільності їх позиції, обмежився допитом потерпілої.
Оцінюючи показання обвинуваченого, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні злочину повністю і об'єктивно доведена.
Дії обвинуваченої ОСОБА_4 слід вірно кваліфікувати за ч.2 ст.345 КК України, оскільки він своїми діями вчинив умисне застосування насильства щодо працівника правоохоронного органу, тобто в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу побоїв та легкого тілесного ушкодження, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
Відповідно до ст.65 КК України, особі яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші особливості справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості скоєного злочину.
У відповідності до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2004р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 міру покарання, у відповідності до ст.65 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, його наслідки, особу обвинуваченого, думку потерпілого, відсутність судимості, наявність на утриманні неповнолітніх дітей, обставиною, яка пом'якшує покарання є щире каяття обвинуваченого, обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено та приходить до висновку, що йому слід призначити покарання в межах санкції частини статті за якою кваліфіковано злочини у виді позбавлення волі.
Суд прийшов до переконання, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства і до нього слід застосувати вимоги ст. ст. 75, 76 КК України.
Цивільного позову не подано.
Речові докази по справі відповідно до постанови старшого слідчого СВ ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_9 від 15.05.2024, а саме: компакт диск, наданий 15.05.2024 УПП у Львівській області ДПП, який долучений до матеріалів кримінального провадження, слід залишити при матеріалах кримінального провадження.
Строк запобіжного заходу обраного ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту-сплив.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, суд,-
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий термін 2 (два) роки.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_4 :
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Іспитовий термін рахувачи з часу ухвалення вироку.
Речові докази по справі відповідно до постанови старшого слідчого СВ ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_9 від 15.05.2024, а саме: компакт диск, наданий 15.05.2024 УПП у Львівській області ДПП, який долучений до матеріалів кримінального провадження, слід залишити при матеріалах кримінального провадження.
Строк запобіжного заходу обраного ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту-сплив.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок складено в 1 екз .в нарадчій кімнаті.
Суддя ОСОБА_1