Справа № 458/22/25
3/458/44/2025
12.02.2025 м.Турка
Суддя Турківського районного суду Львівської області Волинець М.З., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, навчається в Турківському професійному ліцеї, отримує стипендію,
за ч. 2 ст. 126 та ч. 1 ст.130 КУпАП, якому роз'яснені права за ст.268 КУпАП, -
22.12.2024 о 12:38 год. в смт. Бориня по вул. Івана Франка, 245, Самбірського району Львівської області водій ОСОБА_1 керував мотоциклом ZONGSHEN 300 р.н. б/н, не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив вимоги п. 2.1 а Правил дорожнього руху.
Такими діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Також, 22.12.2024 о 12:38 год. в смт. Бориня по вул. Івана Франка, 245, Самбірського району Львівської області ОСОБА_1 керував мотоциклом ZONGSHEN 300 р.н. б/н із явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме - різкий запах спиртного з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, хитка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законодавством порядку відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Справа про адміністративне правопорушення призначалась до розгляду на 03.02.2025 та 12.02.2025.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися завчасно та належним чином.
У судове засідання з'явився законний представник неповнолітнього ОСОБА_1 - батько ОСОБА_2 , який вказав, що на даний момент його син перебуває за кордоном та не може з'явитися у судове засідання.
Законний представник неповнолітнього ОСОБА_1 батько ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що його син дійсно керував мотоциклом без права керування таким, син та він визнають вину у вчиненому, з сином провів профілактичну розмову. Жалкує, що так сталося та засуджує такі дії сина, пояснив, що син зробив для себе належні висновки на майбутнє, більше подібного вчиняти не буде. Просив розстрочити сину сплату штрафу на чотири місяці, врахувавши скрутне матеріальне становище.
Заслухавши пояснення законного представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, батька ОСОБА_2 , перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, суд встановив такі обставини.
Факт вчинення адміністративних правопорушень та вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується матеріалам справи:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 919421 від 21.12.2024, згідно якого ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1. а Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 126 КУпАП;
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 919422 від 22.12.2024, згідно якого ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який складений інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області старшим лейтенантом поліції Бринь М.О., з приводу того, що такий огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками: різкий запах спиртного з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, хитка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, особа стосовно якої проводився такий огляд, ОСОБА_1 відмовився, про що відображено в акті огляду;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився проходити такий огляд, причин відмови не пояснив, що відображено в направленні на огляд;
- відеозаписами з нагрудної камери інспектора, з яких видно, що дійсно події мала місце 22.12.2024 о 12:38 год. за участю ОСОБА_1 , який керував мотоциклом ZONGSHEN 300 р.н. б/н та перебував за його кермом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, при цьому не мав права керування таким транспортним засобом.
Статтею 256 КУпАП встановлені вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема, у протоколі зазначаються дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Згідно з ч.2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Процедура проведення, проходження та направлення водіїв транспортних засобів на огляд, зокрема щодо стану алкогольного сп'яніння визначена Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затв. наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 /далі-Інструкція/ та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затв. постановою КМ України від 17.12.2008 №1103 зі змінами затвердженими постановою КМ України від 20.01.2023 № 57 /далі Порядок/.
Згідно з п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Пунктом 6 Розділу І Інструкції визначено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 26 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров'я) (п. 7 Розділу І Інструкції).
Відповідно до п. 6 Порядку водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Таким чином, підстав вважати, що протоколи серії ААД № 919421 від 22.12.2024 та серії ААД № 919422 від 22.12.2024 складено з порушенням ст. 256 КУпАП, відповідних Інструкцій, Порядку не здобуто.
Разом з тим, з оглянутої, під час дослідження матеріалів, відеофіксації адміністративного правопорушення, яка міститься на електронних носіях (компакт-дисках DVD+R) та долучена до матеріалів справи зафіксовано те, що ОСОБА_1 керував мотоциклом ZONGSHEN 300 р.н. б/н. Під час перевірки документів у ОСОБА_1 поліцейським було виявлено, що він керував мотоциклом при цьому, не маючи права керування таким транспортним засобом, а також було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, зокрема: різкий запах спиртного з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя та хитка хода, після чого ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, на що він не погодився, також відмовився проходити огляд на стан сп'яніння у медичному закладі.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, обов?язковою ознакою правопорушення, передбаченого вказаною частиною даної статті КУпАП, є керування саме транспортним засобом в стані сп?яніння або відмова від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів.
Згідно з п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.1 а Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Адміністративним правопорушенням, передбаченим ч. 2 ст. 126 КУпАП, визнається керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Також із досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що ОСОБА_1 порушив пункт 2.1 а Правил дорожнього руху України, згідно якого водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Диспозицією ч. 2 ст. 126 КУпАП, передбачено, що керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, доказів, які б спростували наведені вище обставини суду не надано.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Згідно зі ст. 13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Таким чином, вказана норма закріплює право суду, а не обов'язок, застосувати до неповнолітнього заходи впливу передбачені ст. 24-1 КУпАП.
Згідно з ст. 1 КУпАП завданням Кодексу, окрім іншого, є зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Суд враховує, що ОСОБА_1 перебуває у віці, коли в особи формується повага до закону, уявлення про відповідальність та невідворотність покарання за скоєні вчинки.
При цьому, ОСОБА_1 керував транспортним засобом без посвідчення водія та відмовитись виконувати законну вимогу працівників поліції про проходження огляду на стан сп'яніння, що свідчить про формування викривленого уявлення про законність та безвідповідального ставлення до небезпеки, що може бути спричинена його діями.
За таких обставин, суд вважає, що жоден із заходів передбачених ст.24-1 КУпАП не буде дієвим запобіжником від вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень в подальшому, а навпаки укріпить у неповнолітньої особи переконання у власній безкарності.
Таким чином, підстав для застосування до неповнолітнього ОСОБА_1 заходів впливу, передбачених ст. 24-1 цього Кодексу, з огляду на характер вчиненого правопорушення, не вбачається, тому він підлягає відповідальності на загальних підставах.
Разом з тим, суд дійшов висновку, що застосування адміністративного стягнення в межах санкцій ч. 2 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП виправдає завдання КУпАП та мету адміністративного стягнення, сприятиме запобіганню вчинення правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.
При накладенні адміністративного стягнення, суд бере до уваги характер та обставини вчинених правопорушень, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, який є неповнолітнім, навчається, отримує стипендію, а тому відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП на ОСОБА_1 необхідно накласти стягнення у виді штрафу, який передбачений за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
При призначенні адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами правопорушника слід зазначити, що суд може призначити покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.09.2023 у справі №702/301/20.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КУпАП у разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють.
Згідно з ст.40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» становить 3028 грн 00 коп., а тому з правопорушника в користь держави належить стягнути судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп. (3028 х 0,2).
Щодо заяви законного представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про розстрочку виконання постанови суду в частині сплати штрафу, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 298 КУпАП, постанова про накладання адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
Частиною 1 статті 307 КУпАП передбачено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно зі ст. 304 КУпАП питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Статтею 301 КУпАП передбачено можливість відстрочення виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу за наявності обставин, що ускладнюють її виконання, яке здійснюється в порядку встановленому законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Законний представник, батько ОСОБА_1 , якого визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, та до якого застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами, просив про розстрочку сплати штрафу, посилаючись на важке матеріальне становище.
Оцінивши всі обставини справи, суд дійшов висновку про можливість розстрочити ОСОБА_1 призначений штраф в розмірі 17 000 грн на 4 (чотири) місяці шляхом сплати ним щомісячних платежів у розмірі по 4250 грн до повного погашення заборгованості.
Відтак, заява про розстрочення сплати штрафу підлягає задоволенню.
Керуючись ч. 2 ст. 36, ст. 40-1, ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 130, 251, 283, 284 КУпАП, ст.12, 33 Закону України «Про виконавче провадження», суд -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП та на підставі ст. 36 КУпАП застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Штраф необхідно сплатити за реквізитами: Отримувач коштів ГУК Львiв/Боринська тг/21081100, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294, Код банку отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Рахунок отримувача UA108999980314060542000013917, Код платежу 21081100.
Розстрочити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) сплату застосованого штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на 4 (чотири) місяці шляхом сплати ним щомісячних платежів у розмірі по 4250 (чотири тисячі двісті п'ятдесят) грн до повного погашення заборгованості, починаючи з дня набрання цією постановою суду законної сили.
Перебіг строку давності виконання постанови в частині адміністративного стягнення у виді штрафу зупинити до закінчення строку відстрочки.
Роз'яснити, що згідно з ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше ніж через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення адміністративного стягнення, а в разі оскарження такої постанови не пізніше ніж через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна.
У разі сплати штрафу у строки, передбачені ст.307 КУпАП, платіжний документ необхідно подати до Турківського районного суду Львівської області.
З урахуванням ч.2 ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, при примусовому виконанні цієї постанови органами державної виконавчої служби з правопорушника стягнути подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір за ухвалення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення на користь держави в особі Державної судової адміністрації України за реквізитами: Отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок № UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106, Призначення платежу - судовий збір (про адміністративне правопорушення) у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців, що обчислюється з наступного дня після набрання постановою законної сили.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Турківський районний суд Львівської області прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено.
Суддя Марія ВОЛИНЕЦЬ