Справа № 760/30650/23
Провадження №: 1-кп/752/1166/25
підготовчого судового засідання
06.02.2025 м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Політех" ОСОБА_4 ,
обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
провівши в приміщенні суду у місті Києві відкрите підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 120211050900004124 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України,
У грудні 2023 року до Солом'янського районного суду міста Києва від Солом'янської окружної прокуратури міста Києва надійшов обвинувальний акт, затверджений прокурором ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 120211050900004124 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 та 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Потерпілим у кримінальному провадженні за поданим обвинувальним актом визначено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Політех".
16.02.2024 до Солом'янського районного суду міста Києва надійшла позовна заява Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Політех", підписана адвокатом ОСОБА_9 , про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, ціна позову 867 225,00 грн.
На підставі ухвали Солом'янського районного суду міста Києва від 21.03.2024 до Київського апеляційного суду скеровано подання про направлення кримінального провадження до Голосіївського районного суду міста Києва.
Згідно з ухвалою Київського апеляційного суду від 17.04.2024 подання голови Солом'янського районного суду міста Києва задоволено, кримінальне провадження постановлено направити за підсудністю до Голосіївського районного суду міста Києва для розгляду в порядку ст. 32, 34 КПК України, оскільки більш тяжкий злочин, з числа інкримінованих ОСОБА_5 , передбачений ч. 4 ст. 190 КК України, закінчено з моменту державної реєстрації переходу права власності на квартиру у приміщенні приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 , яке знаходилося за адресою: АДРЕСА_2.
Відповідно до ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 17.05.2024 у цьому кримінальному провадженні було призначено судове засідання, яке в подальшому відкладалося.
Під час проведення підготовчого засідання захисник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_7 заявив клопотання про закриття кримінального провадження в порядку п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, мотивуючи його завершенням строку досудового розслідування з моменту повідомлення ОСОБА_6 про підозру, що відбулося 27.06.2023. Згідно з заявленим клопотанням строк досудового розслідування у об'єднаному кримінальному провадженні сплинув 17.07.2023, тоді як повідомлення ОСОБА_6 про зміну раніше повідомленої підозри 18.08.2023, продовження керівником окружної прокуратури строку досудового розслідування до трьох місяців 25.08.2023, повідомлення про підозру ОСОБА_5 і складання обвинувального акта відбулося поза межами строку досудового розслідування.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав заявлене в його інтересах клопотання.
Захисник ОСОБА_8 вказав на слушність та обґрунтованість клопотання про закриття кримінального провадження з мотивів, про які зазначив адвокат ОСОБА_7 .
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію свого захисника.
Прокурор навів усні заперечення проти закриття кримінального провадження з підстав пропуску строку досудового розслідування з моменту повідомлення особі про підозру, надав суду для дослідження витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, просив клопотання захисника ОСОБА_7 відхилити як передчасне, послався на те, що суд не вправі досліджувати докази на стадії підготовчого судового засідання.
Проаналізувавши доводи сторін, дослідивши наявні матеріали, суд не вбачає підстав стверджувати, що у кримінальному провадженні закінчився строк досудового розслідування. Так, судом встановлено, що
-25.11.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202115090004124 внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України (вчинено невстановленою особою);
-20.04.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023105090000524 внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 358 КК України (вчинено невстановленою особою);
-10.05.2023 кримінальні провадження № 1202115090004124 та № 12023105090000524 об'єднано в одне провадження;
-26.06.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100090001802 внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України;
-27.06.2023 кримінальні провадження № 1202115090004124 та № 12023100090001802 об'єднано в одне провадження;
-27.06.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України;
-18.08.2023 ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри;
-25.08.2023 за постановою уповноваженого прокурора строк досудового розслідування у об'єднаному кримінальному провадженні продовжено до 27.09.2023 включно;
-04.09.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України;
-25.09.2023 відбулося відкриття матеріалів досудового розслідування;
-21.12.2023 слідчим суддею Солом'янського районного суду міста Києва винесено ухвалу про встановлення строків для ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування;
-26.12.2023 в об'єднаному кримінальному провадженні № 120211050900004124 складено обвинувальний акт;
-27.12.2023 обвинувальний акт в об'єднаному кримінальному провадженні № 120211050900004124 зареєстровано в Солом'янському районному суді міста Києва.
Статтею 113 КПК закріплено поняття процесуальних строків, як проміжку часу, що встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Як визначено у ст. 115 КПК України при обчисленні строків місяцями строк закінчується у відповідне число останнього місяця. Якщо закінчення строку, який обчислюється місяцями, припадає на той місяць, який не має відповідного числа, то строк закінчується в останній день цього місяця.
Положенням ст. 116 КПК України передбачено, що процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим кодексом строки.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
У приписах ч. 2 ст. 4 КК України закріплено, що кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Згідно з ч. 3 ст. 219 КПК України у редакції, чинній станом на об'єднання кримінальних проваджень № 1202115090004124 та № 12023105090000524 з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене:
1) протягом сімдесяти двох годин - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або затримання особи в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 298-2 цього Кодексу;
2) протягом двадцяти діб - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, якщо підозрюваний не визнає вину або необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, або вчинення кримінального проступку неповнолітнім;
3) протягом одного місяця - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку, якщо особою заявлено клопотання про проведення експертизи у випадку, передбаченому ч. 2 ст. 298-4 цього Кодексу;
4) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Відповідно до ч. 6 ст. 219 КПК України загальний строк досудового розслідування при об'єднанні кримінальних проваджень у порядку, передбаченому ст. 217 цього Кодексу, визначається: 1) у провадженнях, які розслідувалися в один проміжок часу, - шляхом поглинання меншого строку більшим; 2) у провадженнях, які розслідувалися в різні проміжки часу, - шляхом додавання строків досудового розслідування по кожному із таких проваджень, які не пересікаються, в межах строків досудового розслідування злочину, який передбачає найбільш тривалий строк досудового розслідування з урахуванням можливості його продовження, передбаченої частиною другою цієї статті.
За приписами ч. 7 ст. 217 КПК України днем початку досудового розслідування у провадженні, виділеному в окреме провадження, є день, коли було розпочато розслідування, з якого виділено окремі матеріали, а у провадженні, в якому об'єднані матеріали кількох досудових розслідувань, - день початку розслідування того провадження, яке розпочалося раніше.
Частиною 2 ст. 294 КПК України передбачено можливість продовження строку досудового розслідування.
Відповідно до ст. 283 КПК України прокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: закрити кримінальне провадження; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Кримінальні правопорушення, щодо яких вносилися відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань у цьому об'єднаному кримінальному провадженні на момент вчинення установлених органом досудового розслідування діянь (жовтень-листопад 2021 року) кваліфікувалися за ч. 4 ст. 358 КК України як нетяжкий злочин, за ч. 1 ст. 358 КК України як кримінальний проступок та за ч. 4 ст. 190 КК України як особливо тяжкий злочин.
З урахуванням дії наведених приписів законодавства строк досудового розслідування у цьому кримінально провадженні, яке є об'єднаним, слід розраховувати з моменту повідомлення ОСОБА_6 про підозру з прив'язкою до кваліфікації діяння, яке передбачає найбільш тривалий строк досудового розслідування - ч. 4 ст. 190 КК України, адже на момент вчинення повідомлення про підозру кримінальні провадження № 1202115090004124, № 12023105090000524, № 12023100090001802 вже були об'єднані, що доводиться витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, поданим прокурором. Таким чином, розрахунок строку досудового розслідування слід проводити за правилами п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України і цей строк становив два місці з 27.06.2023, тобто по 27.08.2023, а не 20 днів по 17.07.2023, як вказала сторона захисту.
Як вбачається з подальшої хронології вчинення процесуальних дій та ухвалення процесуальних рішень на стадії досудового розслідування, строки досудового розслідування не сплили та були продовженні в установленому законодавством порядку за постановою прокурора з подальшим відкриттям матеріалів досудового розслідування та обмеженням строків ознайомлення. Обвинувальний акт надійшов до суду без пропуску строку досудового розслідування, в межах цього строку.
Крім того, що строк досудового розслідування мав розраховуватися з темпоральним визначенням - 20 днів, з чим не погоджується суд, сторона захисту інших аргументів для закриття кримінального провадження не навела.
Враховуючи викладене, клопотання про закриття кримінального провадження відхиляється як безпідставне.
Крім того, захисник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_7 заявив клопотання про повернення обвинувального акта прокурору від 06.02.2025, вказавши на його невідповідність вимогам КПК України, адже
- до обвинувального акта не приєднано розписку ОСОБА_5 про отримання копії обвинувального акта;
- положення обвинувального акта суперечать одне одному, оскільки за змістом розділу "формулювання обвинувачення" ОСОБА_5 обвинувачується у незаконному заволодінні чужим майном (шахрайстві), вчиненому в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, однак кримінальна відповідальність за вчинення шахрайства в особливо великих розмірах передбачена ч. 5 ст. 190 КК України;
- у формулюванні обвинувачення, так само як і в викладенні фактичних обставин, не визначено форму співучасті ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, виконавцем якого, на думку слідства, є ОСОБА_6 ;
- в обвинувальному акті в якості потерпілого мають бути зазначені особи, які є власниками (співвласниками) та користувачами (наймачами, орендарями) окремих житлових і нежитлових приміщень будинку АДРЕСА_1 , а не Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Політех", реквізитів якого, як юридичної особи, в обвинувальному акті не зазначена (адресу, ідентифікаційний код). Також суду вказано на наявність цивільного позову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Політех" до ОСОБА_11 про припинення права та зобов'язання повернути майно у попередній стан.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав заявлене в його інтересах клопотання.
Захисник ОСОБА_8 вказав на обґрунтованість клопотання про повернення обвинувального акта.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію свого захисника.
Прокурор заперечив проти повернення обвинувального акта, адже досудове розслідування завершено, вчинення інших процесуальних та/слідчих дій не потребується, обвинувачення сформульоване, кваліфікація дінь вірна, обвинувальний акт ОСОБА_5 і захисник ОСОБА_7 відмовилися отримувати, а тому він направлявся їм засобами поштового зв'язку.
Представниця Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Політех" навела доводи щодо правильності визначення потерпілого у кримінальному провадженні, посилалася на загальні положення чинного законодавства щодо дієздатності юридичних осіб, інститут представництва та на Закон України "Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Заслухавши сторін, суд дійшов висновку про відсутність достатніх процесуальних передумов для повернення обвинувального акта, зважаючи на наступне.
Так, у п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України дійсно передбачено повноваження суду на постановлення у підготовчому засіданні ухвали про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Вимоги до обвинувального акта вміщені у ст. 291 КПК України, де, серед іншого, передбачено, що обвинувальний акт має містити найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); розмір пропонованої винагороди викривачу; дату та місце його складення та затвердження.
Відповідно до ч. 2 ст. 109 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.
Ознайомившись з обвинувальним актом від 26.12.2023, суд з'ясував, що у ньому наявний виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення та вказівка на відповідну статтю КК України, якою установлено кримінальну відповідальність за діяння які, на переконання прокурора мали місце, наявне формулювання обвинувачення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, зазначено про наявність потерпілого (потерпілої особи), яким є юридична особа Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Політех", обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, містяться решта обов'язкових відомостей, визначених у ч. 2 ст. 291 КПК України.
Вказівка захисника про те, що до обвинувального акта не приєднано розписку ОСОБА_5 про отримання копії обвинувального акта видається нелогічною, адже в розписці про отримання обвинувального акта наявна примітка про відмову ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_7 від отримання обвинувального акта, у зв'язку з чим його вручення було забезпечено шляхом направлення обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування засобами поштового зв'язку, докази чого (опис вкладення у цінний лист, фіскальний чек та накладна оператора поштового зв'язку - Акціонерного товариства "Укрпошта") приєднано до обвинувального акта. Крім того прокурором надано акт про відмову від отримання обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування та відповідний відеозапис, вміщений на компакт диск для лазерних систем зчитування.
Посилання захисника та наявність в обвинувальному акті положень, які суперечать одне одному через кваліфікацію діяння за ч. 4 ст. 190 КК України, суд оцінює критично, оскільки редакція КК України станом на листопад 2021 року (закінчення кримінально-карного діяння) визначала кримінально-карним шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах саме у диспозиції ч. 4 ст. 190 КК України, тоді як я ч. 5 ст. 190 КК України взагалі не існувало.
Повернення обвинувального акта через не визначення форми співучасті обвинуваченого ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 358 КК України видається безпідставним процесуальним рішенням, адже в силу п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України закон уповноважує прокурора (процесуального керівника) на викладення в обвинувальному акті обставин справи так, як вони ним встановлені, що є дискреційними повноваженнями, а питання про відповідності викладення в обвинувальному акті фактичних обставин справи, а також про їх узгодженість з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, не може бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні.
Щодо особи, визначеної потерпілим у кримінальному провадженні, то правильність або ж неправильність визначення особи, якій кримінальним правопорушення завдано майнової шкоди є не підставою для повернення обвинувального акта прокурору, адже процесуальне рішення про залучення (визнання) потерпілий вже ухвалено на стадії досудового розслідування. При цьому, відповідно до ст. 16 Закону України "Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" захист права, представлення інтересів співвласників багатоквартирного будинку у судах, органах державної влади і органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності є одним з обов'язків об'єднання співвласників багатоквартирного будинку в силу закону.
Відсутність в обвинувальному акті адреси та ідентифікаційного коду Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Політех" не є перешкодою для призначення обвинувального акта до судового розгляду, так само і достатньою підставою для повернення обвинувального акта прокурору, оскільки такі дані є доступними для з'ясування, уповноважений представник Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Політех" приймає участь у судових засіданнях, від імені вказаної юридичної особи подано цивільний позов, який містить ці реквізити.
Щодо суми шкоди, завданої кримінальним правопорушення, слід зазначити, що питання правомірності її визначення,обґрунтованості, правильності розрахунку повинно бути предметом судового розгляду, і може бути вирішене лише за наслідками з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами і лише, якщо для цього матимуть місце належні підстави.
Крім того, опосередковано доводи захисника ОСОБА_7 , проголошені в підготовчому судовому засіданні, мотивація вимог про повернення обвинувального акта за своєю правовою суттю виражають непогодження з пред'явленим обвинуваченням, відображають суб'єктивне бачення змістовного наповнення обвинувального акта.
Такі доводи потребують встановлення всіх обставин, з'ясування юридичних та фактичних правовідносин, які мали місце між обвинуваченим та іншими особами, що можливе лише за наслідками дослідження та оцінки доказів.
З урахуванням викладеного, заявлене клопотання відхиляється.
Таким чином, недоліків обвинувального акта, які перешкоджали б призначенню кримінального провадження до судового розгляду, або ж становили собою істотне порушення вимог процесуального закону, пряме порушення прав та інтересів обвинувачених і захисників, не вбачається.
Інших заяв та/або клопотань як-то про закриття кримінального провадження, виклик свідків, витребування речей і документів тощо суду заявлено не було і на уточнюючі запитання суду про наявність заяви чи клопотань сторони не заявили нових процесуальних вимог за ст. 314-315 КПК України.
Угоди у кримінальному провадженні не укладалися, інші заяви чи клопотання, скарги у підготовчому засіданні до суду не надходили.
Отже, суд, виконавши вимоги ст. 342-345 КПК України, ознайомившись з обвинувальним актом, дійшов висновку, що кримінальне провадження підсудне Голосіївському районномусуду міста Києва з урахуванням визначення його підсудності Київським апеляційний судом, обвинувальний акт відповідає вимогам чинного кримінального процесуального законодавства і підстави для його повернення відсутні.
Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для прийняття рішень, передбачених п.1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, провівши підготовку до судового розгляду і вирішивши питання, передбачені ч. 2 ст. 315 КПК України, суд вважає за належне закінчити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні суддею одноособово, адже інших вимог як-от про колегіальний розгляд кримінального провадження не надійшло, у складі прокурора, обвинувачених, захисників, потерпілих, представника потерпілого (потерпілої особи (уповноваженого представника Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Політех").
Керуючись ст. 128, 291, 314, 315, 372, 395 КПКУкраїни, суд
1.Клопотання захисника ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження відхилити.
2.Клопотання захисника ОСОБА_7 про повернення обвинувального акта прокурору відхилити.
3.Закінчити підготовче судове засідання.
4.Призначити судовий розгляд кримінального провадження № 120211050900004124 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України у відкритому судовому засіданні Голосіївського районного суду міста Києва на 14.02.2025 о 12:00.
5.Розгляд справи проводити суддею одноособово у відкритому судовому засіданні за участі прокурора, обвинувачених, захисників, представника потерпілого.
6. Прийняти до розгляду цивільний позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Політех" про відшкодування матеріальної шкоди,завданої внаслідок кримінального правопорушення (ціна позову 867 225,00 грн).
7. Встановити сторонами за цивільним позовом строки для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив по 10-ь днів з моменту отримання примірників відповідних документів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено 11.02.2025 о 17:00.
Суддя ОСОБА_1