Справа №705/4735/23
Номер провадження 2/710/114/25
про залишення без розгляду
12.02.2025
Шполянський районний суд Черкаської області в складі
головуючого судді Сивоконя С.С.,
за участі секретаря судового засідання Шпиці О.Е.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду м. Шпола цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Державної казначейської служби України, третя особа: Ватутінський міський суд Черкаської області, про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним рішенням
06.09.2023 позивач ОСОБА_1 звернулася до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до відповідача держави Україна в особі Державної казначейської служби України, третя особа: Ватутінський міський суд Черкаської області, про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним рішенням.
Ухвалою судді Жашківського районного суду Черкаської області від 08.11.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Справа перебувала в провадженні Уманського міськрайонного суду Черкаської області, Монастирищенського районного суду Черкаської області, Жашківського районного суду Черкаської області, Маньківського районного суду Черкаської області, Тальнівського районного суду Черкаської області, Катеринопільського районного суду Черкаської області, Звенигородського районного суду Черкаської області.
Розпорядженням голови Звенигородського районного суду Черкаської області Сакун Д.І. дана цивільна справа передана до Шполянського районного суду Черкаської області для розгляду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2024, справу для розгляду передано судді Сивоконю С.С.
Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 04.09.2024 прийнято справу до свого провадження суддею Сивоконем С.С. та призначено підготовче судове засіданні на 18.09.2024.
05.09.2024 до Шполянського районного суду Черкаської області через систему «Електронний суд» від позивача ОСОБА_1 надходила заява про відвід головуючому судді Сивоконю С.С. на підставі п.3, 5 ч.1 ст.36 ЦПК України.
Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 05.09.2024 заявлений відвід визнано необґрунтованим.
Заяву про відвід судді передано для вирішення іншому судді, який не входить до складу суду, визначеному у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Ухвалою Шполянького районного суду Черкаської області від 06.09.2024 у задоволені заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Сивоконя С.С. відмовлено.
12.09.2024 до Шполянського районного суду Черкаської області через систему «Електронний суд» від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про відвід головуючому судді Сивоконю С.С. на підставі п.3, 5 ч.1 ст.36 ЦПК України,
Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 12.09.2024 заявлений відвід визнано необґрунтованим.
Заяву про відвід судді передано для вирішення іншому судді, який не входить до складу суду, визначеному у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України.
У судовому засіданні 18.09.2024, оскільки питання відводу не було вирішено іншим суддею, головуючим повідомлено про неможливість проведення розгляду справи до вирішення питання відводу.
Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 08.10.2024 у задоволені заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Сивоконя С.С. відмовлено.
Ухвала Городищенського районного суду Черкаської області від 08.10.2024 надійшла до Шполяснкього районного суду Черкаської області 24.10.2024.
Оскільки позивачем ОСОБА_1 05.09.2024 було подано до суду заяву про виправлення описки у судовому рішенні і питання виправлення описки не було вирішено, 25.10.2024 ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області відмовлено в задоволені заяви позивача ОСОБА_1 про виправлення описки у судовому рішенні.
Наступна дата підготовчого судового засідання визначена 07.11.2024.
07.11.2024 справу було знято з розгляду, оскільки матеріали справи були витребувані до Черкаського апеляційного суду у зв'язку з надходженням апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 25.10.2024.
27.11.2024 постановою Черкаського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 25.10.2024 про відмову в задоволенні заяви про виправлення описки залишено без змін.
Справа надійшла до Шполянського районного суду Черкаської області 03.12.2024.
Справу призначено до розгляду на 19.12.2024.
18.12.2024 позивачем ОСОБА_1 подано до суду заяву про відкладення (перенесення) розгляду справи.
Розгляд справи відкладено на 30.01.2025 на 11:00 год.
(З 23.12.2024 по 31.12.2024 та з 06.01.2025 по 17.01.2025 головуючий суддя перебував у відпустці.)
27.01.2025 до Шполянського районного суду Черкаської області через систему «Електронний суд» від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про відвід головуючому судді Сивоконю С.С. на підставі п.3, 5 ч.1 ст.36 ЦПК України,
Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 27.01.2025 заявлений відвід визнано необґрунтованим.
Заяву про відвід судді передано для вирішення іншому судді, який не входить до складу суду, визначеному у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Ухвалою Шполянького районного суду Черкаської області від 27.01.2025 у задоволені заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Сивоконя С.С. відмовлено.
30.01.2025 (документ сформовано «Електронний суд» 29.01.2025) позивач ОСОБА_1 подала до суду копію консультативного висновку спеціаліста від 16.05.2023 та копію консультаційного висновку спеціаліста від 20.01.2025.
Відповідно до діагнозу та рекомендацій, судом не вбачаються перешкоди участі ОСОБА_1 в судовому засіданні.
У судовому засіданні 30.01.2025 позивач ОСОБА_1 подала заяву про відвід головуючому судді Сивоконю С.С. на підставі п.3, 5 ч.1 ст.36 ЦПК України,
Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 30.01.2025 відмовлено у задоволенні заявленого відводу.
Оскільки суд, який розглядає заяву про відвід, заслуховує особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає надати пояснення, а також думку учасників справи, 30.01.2025 в судовому засіданні позивачу було запропоновано висловити свою позицію щодо заявленого секретарю с/з відводу. Позивач повідомила, що не пам'ятає що заявлялось у відводі і, що суд повинен був невідкладена розглянути відвід.
У підготовчому судовому засіданні 30.01.2025, після розгляду заяви позивача про відвід головуючого судді та повідомлення головуючим про розгляд заяви про відвід секретаря с/з було оголошено перерву до 14:00 год 30.01.2025, з метою надати можливість позивачу відпочити, підготуватись до висловлення позиції з приводу заявленого відводу секретарю с/з та у зв'язку обідньою перервою в Шполянськоку районному суді Черкаської області та Уманському міськрайонному суді Черкаської області.
Розгляд справи було заплановано 30.01.2025 з 11:00 до 12:00 та з 14:00 до 16:00.
Після завершення оголошеної перерви, позивач ОСОБА_1 до суд не з'явилась, доказів поважності неявки суду не подала, заяв, клопотань про відкладення розгляду справи не подавала, заяви про розгляд справи без її участі також подано не було.
На запит суду, Уманський міськрайонний суд Черкаської області повідомив, що відповідно до повідомлення Служби судової охорони ОСОБА_1 до Уманського міськрайонного суду о 14:00 30.01.2025 - не з'явилась.
Розгляд справи відкладено на 12.02.2025.
12.02.2025 у судове засідання повторно не з'явилась позивач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання. 11.02.2025 від позивача ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява про залишення її позовної заяви без розгляду.
Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 12.02.2025 у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід секретаря с/з Шпиці О.Е. було відмовлено.
Представник відповідача до суду не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи. В матеріалах справи є заява, про розгляд справи без участі представника відповідача.
Представник третьої особи до суду не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, його неявка не перешкоджає розгляду справи.
Згідно з ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Аналогічні положення містить також ч. 5 ст. 223 ЦПК України.
Частиною 1 ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
ЄСПЛ в рішенні від 07.07.1989 року в справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Як зазначено у постанові ВС від 22.05.2019 року в справі № 310/12817/13 процесуальний закон не вказує на необхідності врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Також, відповідно до позиції Верховного Суду, яка зазначена у постанові від 12.08.2022 року в справі № 686/32906/19, законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, правове значення у цьому випадку має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 10 лютого 2022 року у справі № 756/16448/18 (провадження № 61-16720св20), від 20 червня 2022 року у справі № 607/2015/17 (провадження № 61-19391св21).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 756/6049/19 (провадження № 61-4177св21) вказано, що «залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що заява про розгляд справи за відсутності позивача ані позивачем, ані його представником подана не була. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, від 19 квітня 2021 року у справі № 675/1714/19, від 26 квітня 2021 року у справі № 675/1561/19 тощо».
Умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача. При цьому повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи (див., зокрема, постанови Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17 (провадження № 61-4437св20), від 20 травня 2021 року у справі № 522/13928/15 (провадження № 61-2134св21), від 18 серпня 2021 року у справі № 495/9414/15-ц (провадження № 61-5230св21), від 10 лютого 2022 року в справі № 756/16448/18 (провадження № 61-16720св20), від 30 червня 2022 року у справі № 461/1190/21 (провадження № 61-2956св22).
Слід відзначити, що позивач, який переважно найбільш зацікавлений у розгляді справи, повинен демонструвати своєю поведінкою сумлінність реалізації своїх процесуальних прав та виконання обов'язків. Належне повідомлення позивача вдруге поспіль про судове засідання, його неявка у таке, відсутність у справі заяви про розгляд справи за відсутності позивача (частина п'ята статті 223, пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК), позбавляє суд можливості для проведення розгляду справи чи відкладення розгляду справи незалежно від причин неявки, зобов'язуючи залишити позовну заяву без розгляду.
Наслідки, передбачені частиною п'ятою статті 223 ЦПК та пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК застосовуються судом в усіх випадках повторної неявки позивача до суду, незалежно від поважності причин його відсутності.
Такий наслідок неявки позивача є імперативним, тобто застосовується в усіх випадках повторної неявки, незалежно від того чи є можливість вирішити спір по суті.
З матеріалів справи вбачається, що заява про розгляд справи за відсутності позивача позивачем подана не була.
Крім того, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Клопотання про залишення позовної заяви позивачем подано 11.02.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Отже, суд з врахуванням викладеного, приймаючи до уваги те, що позивач, повторно не з'явилась у судове засідання, також позивачем не надано заяви про розгляд справи за її відсутності, позивачем подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду, суд дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Частиною 2 ст. 257 ЦПК України передбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст. ст. 13, 223, 257, 258, 260, 261, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до держави Україна в особі Державної казначейської служби України, третя особа: Ватутінський міський суд Черкаської області, про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним рішенням - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що залишення заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Суддя С.С. Сивокінь
(повний текст ухвали складено 12.02.2025)