Справа № 426/5648/19
Провадження № 2-в/185/34/25
про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі
12 лютого 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Болдирєвої У.М.,
з участю секретаря судового засідання Бублик А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за заявою Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 426/5648/19,
06 грудня 2024 року до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява представника заявника Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» Бокати Анни Валеріївни, якою вона звернулася щодо відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 426/5648/19 за позовом Публічного Акціонерного Товариства Акціонерний Банк «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в частині рішення Сватівського районного суду Луганської області від 28 листопада 2019 року.
У судове засідання учасники справи не з'явилися.
Суд, дослідивши зібрані матеріали, приходить до наступного.
Відповідно до ст.488 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням судового рішення або в якій провадження закрите, проводиться в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно зі ст.489 ЦПК України втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.
Згідно з ч.1 ст.494 ЦПК України, на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого провадження або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.
Відповідно до ч.2 ст.494 ЦПК України в ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувались судом і які процесуальні дії вчинялись з втраченого провадження.
В Єдиному державному реєстрі судових рішень наявне заочне рішення Сватівського районного суду Луганської області від 28 листопада 2019 року по справі № 426/5648/19 про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк».
Цивільна справа № 426/5648/19 за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області не надходила та не передавалась.
Інших матеріалів справи учасниками справи суду не надано.
За таких обставин, суд вважає за можливе відновити втрачене провадження в частині наявного в ЄДРСР судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.488, 489, 491, 493, 494 ЦПК України, суд
Відновити частково втрачене судове провадження у цивільній справі № 426/5648/19 за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Вважати встановленим зміст відновленого судового рішення Сватівського районного суду Луганської області від 28 листопада 2019 року у справі № 426/5648/19 в такій редакції: «
Справа № 426/5648/19
іменем України
28 листопада 2019 року , Сватівський районний суд
Луганської області
У складі головуючого судді Половинки В.О.
За участю секретаря судового засідання Концур А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сватове Луганської області в порядку спрощеного судового провадження цивільну справу за позовною заявою Публічного Акціонерного Товариства Акціонерний Банк «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому зазначив, що між АБ «УКРГАЗБАНК» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №371/2012-Р від 27 вересня 2012 року відповідно до умов якого Банк зобов'язався надати відповідачеві грошові кошти, а відповідач зобов'язався повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом в порядку, на умовах та в строки, передбачені кредитним договором. Умовами кредитного договору є: сума кредиту - 140 372, 00 грн., процентна ставка за користування кредитом 18, 0 % річних, за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені договором (прострочена заборгованість) процентна ставка встановлюється в розмірі 23,0 % річних. Строк повернення кредитних коштів - до 26 вересня 2019 року. Банк виконав свої зобов'язання, надавши відповідачу кредитні кошти, що підтверджується випискою з позичкового рахунку відповідача. Відповідач не виконав належним чином зобов'язання за кредитним договором та не повернув кредитні кошти у визначений кредитним договором строк. У якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором було укладено договір поруки №371/2012-Р/П від 27 вересня 2019 року з відповідачем ОСОБА_2 . За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Вимоги банку до відповідачів про погашення заборгованості не задоволені, заборгованість не погашена. У зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 умов договору, станом на 24 квітня 2019 року відповідачем не сплачено: - нараховані та несплачені проценти за користування кредитом за період з 01.07.2014 по 30.04.2015- 17 632, 23 грн.; - заборгованість за кредитом - 116 733, 40 грн. Загальна заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 24 квітня 2019 року складає 134 365, 63 грн.
Позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів вищевказану заборгованість за кредитним договором у сумі 134 365, 63 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 015, 48 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою судді Сватівського районного суду Луганської області від 18 червня 2019 року було призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачам п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Представник позивача до суду не з'явився, в позові зазначивши, що просить справу розглядати без участі представника позивача, дає згоду на заочний розгляд справи.
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 повторно не з'явилися у судове засідання, про місце, день та час слухання справи були повідомлені належним чином шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України відповідно до вимог ч.11 ст. 128 ЦПК України та ст.12-1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», про причини неявки до суду не повідомили. Заяви про розгляд справи за їх відсутності не надходило, відзив на позовну заяву не подали.
За згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280, 281 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Згідно ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
27 вересня 2012 року між АБ «УКРГАЗБАНК» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №371/2012-Р від 27 вересня 2012 року відповідно до умов якого Банк зобов'язався надати відповідачеві грошові кошти, а відповідач зобов'язався повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом в порядку, на умовах та в строки, передбачені кредитним договором. Умовами кредитного договору є: сума кредиту - 140 372, 00 грн., процентна ставка за користування кредитом 18, 0 % річних, за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені договором (прострочена заборгованість) процентна ставка встановлюється в розмірі 23,0 % річних. Строк повернення кредитних коштів - до 26 вересня 2019 року. Банк виконав свої зобов'язання, надавши відповідачу кредитні кошти, що підтверджується випискою з позичкового рахунку відповідача (а.с.6-11).
Однак, відповідач ОСОБА_1 не виконав належним чином зобов'язання за кредитним договором та не повернув кредитні кошти у визначений кредитним договором строк.
Станом на 24 квітня 2019 року відповідачем не сплачено: - нараховані та несплачені проценти за користування кредитом за період з 01.07.2014 по 30.04.2015- 17 632, 23 грн.; - заборгованість за кредитом - 116 733, 40 грн. Загальна заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 24 квітня 2019 року складає 134 365, 63 грн. (а.с.6).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Позивач свої зобов'язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, про що зазначив у своєму позові.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.. 11 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту, а згідно до ст. 530 ЦК України - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦКУ країни договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» Цивільного кодексу України.
У якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором було укладено договір поруки №371/2012-Р/П від 27 вересня 2019 року з відповідачем ОСОБА_2 ( а.с. 21-22).
Відповідно до п.п.1.1-1.5 Договору поруки, відповідач ОСОБА_2 зобов'язалася перед Кредитором відповідати солідарно з Боржником за виконання в повному обсязі Зобов'язання. Поручитель відповідає по зобов'язаннях за Кредитним договором перед Кредитором в тому ж обсязі, що і боржник.
Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Згідно ст. 554 ч.1 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя, а за ч.2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання по погашенню кредиту не виконує і має борг по кредитному договору, то суд вважає за необхідне стягнути у солідарному порядку з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за кредитом у сумі 134 365, 63 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача понесені ним витрати на оплату судового збору в сумі 2015, 48 грн. ( а.с.5), а саме, слід стягнути з відповідача ОСОБА_1 - 1007, 74 грн. та з відповідача ОСОБА_2 - 1007, 74 грн.
На підставі ст.ст. 526, 530, 533, 536, 610-612, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 78-80, 258, 268, 280-282, 352 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позов Публічного Акціонерного Товариства Акціонерний Банк «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» (ЄДРПОУ 23697280) заборгованість за кредитним договором №371/2012-Р від 27 вересня 2012 року у сумі 134 365, 63 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» (ЄДРПОУ 23697280) витрати по сплаті судового збору у сумі 1007, 74 гривень з кожного.
Копію заочного рішення надіслати сторонам.
Заочне рішення може бути переглянуте Сватівським районним судом Луганської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Луганського апеляційного суду безпосередньо або через Сватівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Сватівського
районного суду В.О. Половинка»
Ухвала про відновлення втраченого судового провадження набирає законної сили з моменту її підписання і підлягає оскарженню протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Дніпровського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя У. М. Болдирєва