12 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 440/8632/22
адміністративне провадження № К/990/5225/25
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Юрченко В.П.
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2024 у справі № 440/8632/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби в Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Полтавській області від 29.06.2022 №00021270711, №00021390711, №00021230711, №00021340711, №00021330711, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами №00021380711, №00021370711, №00021260711, №00021320711, від 30.06.2022 №00021560711, від 13.10.2022 №00034702406, податкової вимоги ГУ ДПС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) від 29.06.2022 №00021280711, рішень ГУ ДПС у Полтавській області про застосування штрафних санкцій від 29.06.2022 №00021290711, №00021240711, №00021250711.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішень про застосування штрафних санкцій, податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 29.06.2022 №00021270711, №00021390711, №00021230711, №00021340711, №00021330711, №00021380711, №00021370711, №00021260711, №00021320711, від 30.06.2022 №00021560711, від 13.10.2022 №00034702406, податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 29.06.2022 №00021280711, рішення про застосування штрафних санкцій від 29.06.2022 №00021290711, №00021240711, №00021250711. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2024 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області задоволено частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 у справі № 440/8632/22 частково змінено в частині мотивів та підстав задоволення позову. В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 по справі №440/8632/22 залишено без змін.
10.02.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2024 у справі № 440/8632/22, в якій скаржник просить скасувати оскаржувані рішення та відмовити в задоволенні позову.
Попередню касаційну скаргу Верховний Суд повернув ухвалою від 27.12.2024 на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) як таку, що не містила належного обгрунтування підстав для касаційного оскарження судових рішень.
Під час перевірки вдруге поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладено належного обгрунтування передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку, а її зміст є майже ідентичним до попередньої касаційної скарги, яку Верховний Суд вже визнав неналежно оформленою.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов'язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.
Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній формально вказано підставу для касаційного оскарження судового рішення - пункт 3, частини четвертої статті 328 КАС України.
На обґрунтування визначеної підстави скаржник виклав обставини справи, процитував норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини з абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідач стверджує про відсутність правового висновку Верховного Суду. Однак, подальше обґрунтування касаційної скарги не дає можливості встановити взаємозв'язок наведених доводів відповідача до зазначеної підстави.
Наведені скаржником доводи стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, а тому посилання скаржника в цій частині не узгоджуються з наведеною скаржником підставою касаційного оскарження судових рішень - пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Виходячи з визначених процесуальним законом меж, предметом касаційного перегляду можуть бути виключно питання права, а не факту.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Усталеною є позиція Верховного Суду про те, що вимогам касаційної скарги щодо скасування судових рішень і ухвалення нового про відмову в позові має кореспондувати викладення у касаційній скарзі підстав для оскарження судових рішень у взаємозв'язку із усіма висновками, які стали підставою для задоволення позову. Тобто, вимоги касаційної скарги мають бути сформульовані і відповідати їх безпосередньому обґрунтуванню.
Зазначене свідчить про формальне ставлення скаржника до оформлення касаційної скарги та ігнорування ним роз'яснень, наданих Верховним Судом.
Суд вчергове звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2024 у справі № 440/8632/22 - повернути скаржнику.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
СуддяВ.П. Юрченко