12 лютого 2025 року
м. Київ
справа №440/5170/24
адміністративне провадження № К/990/50178/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А.,
суддів: Гімона М.М., Хохуляка В.В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 02.05.2024 про вжиття заходів забезпечення позову та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2024 по справі № 440/5170/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тоталбуд» до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання дій незаконними, скасування наказу,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тоталбуд» (далі - ТОВ «Компанія «Тоталбуд») звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - ГУ ДПС у Полтавській області), в якому просило суд:
- визнати незаконними дії посадових осіб ГУ ДПС у Полтавській області в частині неповідомлення ТОВ «Компанія «Тоталбуд» про проведення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі Наказу № 741 від 22.03.2024;
- визнати незаконними дії посадових осіб ГУ ДПС у Полтавській області в частині проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Компанія «Тоталбуд» на підставі Наказу №741 від 22.03.2024;
- визнати незаконним та скасувати Наказ ГУ ДПС у Полтавській області № 832-п від 29.03.2024 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Компанія «Тоталбуд».
Із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу ГУ ДПС у Полтавській області № 832-п від 29.03.2024 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Компанія «Тоталбуд».
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.05.2024 задоволено заяву про вжиття заходів забезпечення позову. Зупинено дію наказу ГУ ДПС у Полтавській області № 832-п від 29.03.2024 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Компанія «Тоталбуд» до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №440/5170/24.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2024 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишено без задоволення. Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 02.05.2024 по справі № 440/5170/24 залишено без змін.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Полтавській області на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 02.05.2024 про вжиття заходів забезпечення позову та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2024 по справі № 440/5170/24. Касаційну скаргу передано судді-доповідачу 13.01.2025.
Ухвалою Верховного Суду від 24.01.2025 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишено без руху, установлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, вказавши поважні підстави його пропуску, викладення передбачених частиною 4 статті 328 КАС України підстав для касаційного оскарження судових рішень відповідно до приписів пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України.
В межах встановленого строку контролюючим органом надіслано заяву про усунення недоліків касаційної скарги, клопотання про поновлення строку касаційного оскарження, уточнено підстави касаційного оскарження.
Верховний Суд зазначає, що перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Скаржником не обґрунтовано, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, посилань на практику Верховного Суду щодо забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження в частині анулювання ліцензії, а не зупинення дії наказу про проведення перевірки, як в даній справі, висловлення незгоди з наданою судами попередніх інстанцій правовою оцінкою встановлених обставин і досліджених доказів, що не є належим викладенням підстав касаційного оскарження.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження податковим органом зазначено, що повернення касаційної скарги не позбавляє особу права повторного звернення до суду касаційної інстанції, пропуск строку касаційного оскарження зумовлений введенням воєнного стану.
Розглянувши дане клопотання, Верховний Суд приходить до висновку щодо його необґрунтованості, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною 2 статті 329 Кодексу учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Касаційну скаргу подано вдруге, раніше подану касаційну скаргу повернуто ухвалю Верховного Суду від 13.11.2024 через відсутність належного викладення підстав касаційного оскарження, яку відповідачем одержано через електронний кабінет системи «Електронний суд» 18.11.2024, а повторну касаційну скаргу подано лише 25.12.2024.
Суд касаційної інстанції зазначає, що податковим органом не обґрунтовано надмірне зволікання з повторним поданням касаційної скарги.
Верховний Суд зауважує, що право на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення не є абсолютним. Вчасна первинна подача касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. Повернення касаційної скарги не зупиняє та не перериває строк на касаційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною 1 статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є безумовним. Це обґрунтовується змістом частини 8 статті 169 КАС України, відповідно до якої повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Відтак скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, є процесуальним обов'язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.
Недотримання особою вимог процесуальних норм щодо форми та змісту касаційної скарги за загальним правилом не є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Це правило ще в більшій мірі стосується суб'єкта владних повноважень, щодо якого презюмується, що в його розпорядженні є достатньо засобів, зокрема організаційного характеру, для виконання покладених завдань.
Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду касаційної інстанції не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення раніше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених статтею 329 КАС України.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в касаційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Питання поновлення строку на оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо скаргу подає суб'єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання скарги у більш стислий строк.
Скаржником не обґрунтовано, яким саме чином запровадження воєнного стану вплинуло на його спроможність своєчасно звернутися до суду касаційної інстанції з належним чином оформленою касаційною скаргою.
З урахуванням вищевикладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржником не наведено поважних підстав для поновлення пропущеного строку касаційного оскарження.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 329, 332, 333, 355, 359 КАС України,
Визнати неповажними причини пропуску строку касаційного оскарження та відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС Полтавській області про поновлення строку касаційного оскарження ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 02.05.2024 про вжиття заходів забезпечення позову та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2024 по справі № 440/5170/24.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 02.05.2024 про вжиття заходів забезпечення позову та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2024 по справі № 440/5170/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіІ.А. Васильєва М.М. Гімон В.В. Хохуляк