31 січня 2025 року місто Київ
єдиний унікальний номер справи: 361/3638/24
номер провадження: 33/824/653/2025
Суддя Київського апеляційного суду Верланов С.М., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Кузьміна Євгена Олександровича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Кузьміна Євгена Олександровича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 листопада 2024 року,
Постановою суддіБроварського міськрайонного суду Київської області від 06 листопада 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Цією ж постановою стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави судовий у розмірі 605 грн 60 коп.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, адвокат Кузьмін Є.О., в інтересах ОСОБА_1 , через суд першої інстанції подав апеляційну скаргу, у якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 листопада 2024 року. Скасувати постанову судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 листопада 2024 року, а справу закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження мотивоване тим, що про судове засідання, яке призначене на 06 листопада 2024 року, ОСОБА_1 та її захисник не були повідомлені належним чином. Проте судом у порушення ч.1 ст.285 КУпАП не було надіслано оскаржувану постанову ОСОБА_1 та її захиснику. Лише 10 грудня 2024 року захисником було виявлено оскаржувану постанову судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 листопада 2024 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень і цього ж дня він подав апеляційну скаргу через засоби електронного зв'язку.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги захисник посилається на те, що якщо поліцейський вважав, що ОСОБА_1 ухиляється від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу він повинен був направити її до найближчого медичного закладу, видавши письмове направлення. Однак цього поліцейський не зробив. Вказує, що на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського чітко вбачається, що він не запропонував ОСОБА_1 проїхати до найближчого медичного закладу для проведення огляду на стан сп'яніння, а почав складати протокол відносно неї. Тому вважає, що лише відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу без направлення водія до закладу охорони здоров'я для проведення огляду на стан сп'яніння, не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явилась, про час і місце розгляду справи повідомлялась апеляційним судом завчасно, в установленому законом порядку. Адвокат Кузьмін Є.О. вважав за можливе розглядати справу за відсутності ОСОБА_1 .
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Кузьміна Є.О., який підтримав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та доводи, викладені в апеляційній скарзі, й просив їх задовольнити, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи клопотання та апеляційної скарги, дослідивши відеозапис та наявні у справі докази, апеляційний суд приходить до такого висновку.
Згідно з положеннями ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що 06 листопада 2024 року розгляд справи суддею першої інстанції проведено за відсутності ОСОБА_1 та її захисника - адвоката Кузьміна Є.О., дані щодо їх належного повідомлення про дату, час і місце розгляду справи відсутні. Матеріали справи не містять даних про вручення ОСОБА_1 судової повістки про виклик у судове засідання, а наявні у справі довідки про доставку SMS та про доставку повідомлення у додаток «Viber» не узгоджується з вимогами ст.277-2 КУпАП.
Таким чином, висновки судді першої інстанції про те, що ОСОБА_1 та її захисник - адвокат Кузьмін Є.О. були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не ґрунтуються на матеріалах справи.
Відповідно до вимог ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Матеріали справи не містять доказів того, що копія постанови судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 листопада 2024 року була направлена суддею першої інстанції на адресу ОСОБА_1 відповідно до вимог ч.2 ст.294 КУпАП.
10 грудня 2024 року адвокат Кузьмін Є.О. подав апеляційну скаргу на постанову судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 листопада 2024 року на електронну пошту суду першої інстанції, в якій заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження (а.с.36-40).
Згідно з приписами ст.289 КУпАП, в разі пропуску строку на оскарження постанови суду з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом, правомочним розглядати скаргу.
З урахуванням наведеного вище, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи клопотання адвоката Кузьміна О.Є. про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 листопада 2024 року є обґрунтованими, а тому пропущений строк підлягає поновленню.
Щодо доводів апеляційної скарги про скасування постанови судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 листопада 2024 року та закриття провадження на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, то вони не підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також іншими документами.
Згідно з положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що суддя першої інстанції при розгляді справи вказані вимоги закону виконав.
Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність не лише особи, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, а й тієї особи, яка керує транспортним засобом, але відмовилась від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР) встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже відмова особи від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є самостійною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Висновок судді першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у зв'язку з її відмовою від проходження в установленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, підтверджений сукупністю зібраних та належним чином перевірених в судовому засіданні доказів та є правильним.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується даними, які містять:
протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 275105 від 05 квітня 2024 року, згідно з яким встановлено, що 05 квітня 2024 року о 23 год 00 хв. на вул. Шевченка, 11у селі Рожни Броварського району Київської області водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Hyndai Getz», державний номерний знак (далі - д.н.з.) НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Водій ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовилась, зафіксовано на боді-камеру №10, чим порушила вимоги п.2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП. У протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 по суті порушення зазначила, що вживала 2 бокали шампанського, розбавленого водою (а.с.3);
акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому працівником поліції зафіксовано ознаки алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, та результат огляду на стан сп'яніння: відмовилася (а.с.4);
письмове направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з якого слідує, що за результатом огляду, проведеного поліцейським, у ОСОБА_1 виявлено ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, та результат огляду: відмовилася (а.с.5);
відеозаписи з нагрудних камер (відеореєстраторів) поліцейських (а.с.7).
У рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року, які з урахуванням положень ст.ст.8, 9 Конституції України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, ЄСПЛ неодноразово вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №275105 від 05 квітня 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 були роз'яснені права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП. Вказаний протокол підписаний ОСОБА_1 та надала письмові пояснення, що вона вживала 2 бокали шампанського, розбавленого водою.
Виявлені працівником поліції 05 квітня 2024 року у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння у розумінні пункту 3 Розділу I Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС і МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція №1452/735), є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки, так і в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення.
Апеляційний суд враховує, що обставини фабули адміністративного правопорушення, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення та норма інкримінованого ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, повністю узгоджуються із дослідженим судом апеляційної інстанції відеозаписом, на якому відображені події, які відбувалися 05 квітня 2024 року за участю ОСОБА_1 .
Посилання в апеляційній скарзі на те, що працівники поліції не запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, апеляційний суд відхиляє з таких підстав.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст.266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року (далі - Порядок №1103) та Інструкції №1452/735.
Відповідно до ч.ч.2 і 3 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я, перелік яких затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
Згідно з положеннями пунктів 3 та 6 Порядку №1103, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Аналогічні положення містять пункти 6 та 7 Інструкції № 1452/735, згідно яких огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.266 КУпАП.
Отже за змістом наведених вище нормативних актів, у випадку відмови від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловленої чіткої незгоди з його результатами, водій підлягає обов'язковому направленню поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
З переглянутого судом апеляційної інстанції відеозапису вбачається, що 05 квітня 2025 року о 22 год 27 хв. ОСОБА_1 повідомила працівнику поліції, що вона випила 2 бокали шампанського, розбавленого водою. О 22 год 28 хв. працівником поліції запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд за допомогою приладу «Драгер» або проїхати до медичного закладу. О 22 год 29 хв. працівником поліції повідомлено ОСОБА_1 , що пропозиція пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння пов'язана з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння, а саме, запах алкоголю з ротової порожнини. О 22 год 30 хв. працівник поліції повторно повідомляє ОСОБА_1 , що вона або відмовляється від проходження огляду або проходить огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що ОСОБА_1 відповіла «нащо мені проходити, якщо я кажу, що я пила».
Таким чином, ОСОБА_1 відмовилась від проходження огляду на стан сп'яніння як на місці зупинки, так і в закладі охорони здоров'я через об'єктивний ризик, що результат її огляду на стан алкогольного сп'яніння буде позитивним, у зв'язку з тим, що вона визнала факт вживання алкоголю.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що суддя першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не було запропоновано проїхати до найближчого медичного закладу спростовуються наявним у справі відеозаписом.
При цьому апеляційний суд враховує, що у даному випадку відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння була повністю свідомою та мала своєю причиною вживання ОСОБА_1 алкогольних напоїв.
Вказаний вище відеозапис є передбаченим ст.251 КУпАП належним засобом доказування, який був оцінений судом у сукупності й логічному взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами та є достатнім для висновку у поза розумний сумнів, що 05 квітня 2024 року ОСОБА_1 керувала транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння й від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку відмовилась.
Відомості, які містяться на відеозаписі, свідчать про дотримання працівником поліції вимог Інструкції № 1452/735 під час проведення огляду та вимог ст.266 КУпАП.
Цей відеозапис є одним із об'єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, на якому зафіксована подія правопорушення. Даний відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими долученими до протоколу доказами, які досліджені судом, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що з відеозапису не вбачається, що поліцейський видавав письмове направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров'я, то вони відхиляються апеляційним судом, оскільки ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності саме за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, відповідно до пункту 3 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року №1395 (далі - Інструкція №1395), направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку № 1103.
Згідно з пунктом 6 вказаного Порядку №1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я, а згідно з пунктом 8 цього Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Аналогічні положення містить пункт 6 розділу Х Інструкції №1395.
Отже, наведені нормативні документи не передбачають видачу направлення для проходження медичного огляду на стан сп'яніння особі, яка відмовилась від проходження огляду, як на місці, так і в закладі охорони здоров'я, що має місце в даній справі.
Інших переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в оскаржуваній постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ним не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що суддею першої інстанції прийняте законне і обґрунтоване судове рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.
Суд апеляційної інстанції вважає, що обраний суддею першої інстанції ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн 00 коп., з позбавленням її права керування транспортними засобами строком на один рік, відповідає обставинам справи та вимогам ст.ст.23, 33 КУпАП. Крім того, санкцією ч.1 ст.130 КУпАП не передбачено альтернативних видів стягнення.
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 листопада 2024 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційна скарга адвоката Кузьміна Є.О., подана в інтересах ОСОБА_1 , підлягає залишенню без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, суддя апеляційного суду,
Поновити адвокату Кузьміну Євгену Олександровичу, який діє в інтересах ОСОБА_1 , процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 листопада 2024 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 .
Апеляційну скаргуадвоката Кузьміна Євгена Олександровича, подану в інтересах ОСОБА_1 ,залишити без задоволення.
Постанову судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 листопада 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду С.М.Верланов